Основні поняття та їх визначення

Бюджетна установа — орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа, створена в установленому порядку органами державної влади, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів.

Бюджетні призначення — повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом, законом про Державний бюджет або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Вартість пропозиції — розрахована претендентом сума коштів, за яку він згоден виконати умови замовлення конкурсу (тендеру).

Виконавці державного замовлення — суб’єкти господарської діяльності, які виготовляють і поставляють продукцію для задоволення державних потреб відповідно до умов укладеного державного контракту.

Державне замовлення — засіб ДРЕ шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів продукції, необхідної для державних потреб, розміщення державних контрактів на поставку (закупівлю) її серед підприємств.

Державні замовники — органи виконавчої влади та установи, уповноважені Кабінетом Міністрів України укладати державні контракти з виконавцями державного замовлення.

Державні потреби — потреби держави в продукції, необхідній для розв’язання соціально-економічних проблем, підтримання обороноздат­ності країни та її безпеки, створення та підтримання на належному рівні державних матеріальних резервів, реалізації державних і міждержав­них ЦКП, забезпечення функціонування органів державної влади.

Договір про закупівлю — письмова угода між державним замовником та учасником-переможцем процедури закупівлі, яка передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товар за відповідну плату.

Кошторис бюджетної установи — основний плановий документ, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Лімітна довідка — документ, який містить затверджені бюджетні призначення та їх помісячний розподіл, а також інші показники, необхідні для уточнення проектів кошторисів, і складання проектів планів асигнувань.

Одержувачі бюджетних коштів — підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку, або уповноважені органами державної влади на виконання державних програм, надання послуг безпосередньо через розпорядників.

Розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в особі їхніх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань і здійснення видатків з бюджету.

Сектор загального державного управління — один із секторів економіки, до якого відносять державні установи, головною функцією яких є перерозподіл доходів і багатства, а також надання неринкових (суспільних) послуг як суспільству в цілому, так і окремим його членам (або групам осіб).

Тендер — здійснення конкурентного відбору учасників процедури державних закупівель з метою визначення переможця.

Тендерна документація — комплект документів, який містить інформацію про предмет замовлення, умови та вимоги до складання тендерної пропозиції. Готується замовником та передається виконавцям для підготовки ними тендерних пропозицій.

Тендерна пропозиція — пропозиція щодо певного об’єкта закупівлі, яка готується і надається на конкурс претендентом відповідно до вимог тендерної документації.

Тендерне забезпечення — надання виконавцем замовнику гарантій щодо забезпечення виконання ним зобов’язань, які виникають у зв’язку з поданням тендерних пропозицій, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки.