2. Методика навчання кидкам в опорному положенні

Навчання кидкам в опорному положенні треба починати з уміння робити заключні кроки перед кидком. Спочатку робиться все без м'яча, а потім з м'ячем. Вся увага приділяється послідовності виконання рухів: виконання в повільному темпі окремих елементів, щоб уникнути помилок; у подальшому темп стає все швидшим і доводиться до ігрового стану. Для кращого засвоєння всієї системи рухів при виконанні кидків доцільно використовувати підготовчі вправи, різноманітні допоміжні пристосування, які фіксують увагу на окремих найбільш складних деталях техніки кидка.

3. Кидок м’яча у стрибку

Особливість такого кидка полягає в тому, що замах і випуск м'яча відбувається у безопорному положенні. Він використовується у тих випадках, коли потрібно поразити ворота з дальньої дистанції, виключити блокування, посилаючи м'яч у ворота поверх рук блокуючих, звільнитися від опіки захисника, скоротити кут обстрілу воріт і зменшити .відстань до воріт. Кидок складається з трьох фаз: розбіг, стрибок з кидком і приземлення. Види розбігу такі ж, як і при опорних кидках. Але виконується розбіг з метою збільшення стрибка вгору, тобто більш тривалий політ гравця. Щоб кидок був сильним і точним, слід зберегти вертикальне положення тулуба. Цьому сприяють певні рухи ногами. По-перше, з початком відштовхування махова нога, яка зігнута в коліні, різко виноситься вперед-вгору, збільшуючи силу, поштовху і, таким чином, висоту зльоту. По-друге, завершивши замах з м'ячем, гандболіст різко випрямляє махову ногу, відводячи її назад, що дає можливість, з одного боку, зберегти вертикальне положення тулуба, а з другого — завершити фінальне зусилля кидка, тому що тулуб з підведеною для кидка рукою і випрямленою маховою ногою набуває форми натягнутого лука (рис. 10). Після виконання кидка поштовхова нога виноситься вперед для приземлення на неї. Кидок у стрибку має декілька різновидів виконання. Це кидки з нахилом і без нахилу тулуба і з відштовхуванням однойменною і різнойменною ногами. При кидку в стрибку; коли відштовхування виконується однойменною ногою, після поштовху гандболіст згинає поштовхову ногу, піднімає стегно і цією ж ногою робить мах (рис. 1). У цьому випадку приземлення відбувається на махову ногу.

При виконанні кидків з кутів майданчика для збільшення кута обстрілу воріт гандболісти застосовують кидки з відхиленням тулуба вправо або вліво. Якщо атакують з лівої позиції, використовують кидок з нахилом тулуба вправо, а у випадку правої позиції — тулуб відхиляється вліво (рис. 12). В обох випадках розбіг виконується звичайний, але стрибок робиться в бік центру воріт. Відштовхується гандболіст лівою ногою, а правою робить активний мах вперед. Але іноді гравець відштовхується однойменною ногою. Та такий кидок дуже складний за технікою виконання і використовується досить рідко. У сучасному гандболі гравці часто використовують кидок у стрибку, коли спортсмен у повітрі ловить м'яч і спрямовує його у ворота. Розбіг і відштовхування в цьому випадку виконуються звичайним способом. Потрібно намагатися вистрибнути як можна вище і далі над воротарським майданчиком, відштовхуючись однією ногою. Партнер передає м'яч частіше за все по навісній траєкторії так, щоб атакуючий міг вловити його, знаходячись у повітрі, і кинути по воротах до приземлення на майданчик. Іноді передача робиться з кутів майданчика в центр, і гравець, вистрибуючи в центрі майданчика, ловить м'яч у повітрі та кидає по воротах або звичайним способом, або поштовхом руки, або ударом, як у волейболі,

Вправи для вдосконалення кидків у стрибку

1. Стрибки вгору з імітацією кидка.

2. Стрибки вгору а кидком тенісного м'яча.

3. Стрибки втору з одно, двох, трьох кроків з імітацією кидка або з метанням тенісного м'яча.

4. Кидки м'яча з розбігу, відштовхуючись з містка або іншого підвищення.

5. Кидки м'яча з розбігу, відштовхуючись від підлоги, а приземляючись на підвищення.

6. Кидки через перепона різної висоти (волейбольна сітка та інше).

7. Кидки м'яча через руки тих, що захищаються.

Помилки при виконанні кидків у стрибку: неповний мах ногою, стегно не доходить до горизонтального положення; неодночасний поштовх і мах другою йогою; відштовхування відбувається раніше повного маху; махова нога напружена і мало зігнута в коліні; мале відведення м'яча назад для замаху; рука дуже зігнута в лікті при кидку, виходить поштовх м'яча; відсутнє фінальне хльостовидне зусилля кисті при випуску м'яча; малий кут розвороту тулуба по напрямку кидка.