5. Методика навчання кидкам у падінні

Навчання доцільно починати із заключної фази — приземлення. Спочатку освоюють падіння на руки на м'яку поверхню з положення стоячи на колінах, а потім .стоячи на ногах. Після цього переходять до падіння на підлогу, застосовуючи при цьому страховку (тренер або партнер підтримують за тулуб, використовують страхуючий пояс або лонжу). Опанувавши ці вправи, ускладнюють їх, виконуючи кидок м'яча спочатку в ціль, а потім по воротах.

Техніка і методика навчання захисту

1. Техніка захисту

Стійка захисника — положення гравців на майданчику в повній готовності до швидкого руку в будь-якому напрямі (рис. 15). Гравець стоїть на зігнутих під кутом 150—160° і розставлених на ширину пліч ногах. Спина не напружена, руки зігнуті в ліктьових суглобах, під прямим кутом, знаходяться у зручному положенні для швидкого руху ними в-будь-якому напрямку. Причому часто одна рука виставлена дещо вперед і вгору, а друга назад і вниз. Маса тіла рівномірно розподіляється на обидві ноги, погляд направлений на противника, якого опікають, а периферичний зір контролює інших гравців і пересування м'яча.

Ходьба, біг, зупинки, стрибки необхідні у повній мірі гравцям захисту, як і гравцям нападу.

Блокування — прийом, за допомогою якого захисник .заступає шлях м'ячу у свої ворота. Блокування ;виконується однією або двома руками (рис. 16). Блокування гравця з м'ячем робиться таким чином. Швидко опинившись перед нападаючим, який володіє м'ячем, і в момент його замаху на кидок захисник одну руку підіймає вгору, а другу вбік. Якщо кидок виконується зверху, рука, натравлена вбік, швидко піднімається вгору, а якщо кидок робиться збоку, то рука, що знаходиться вгорі, опускається. Позиція захисника — прямо навпроти нападаючого. Блокувати гравця без м’яча можна тільки тулубом, руки притиснуті.

Вправи для вдосконалення блокування

1. Переміщення приставними кроками вліво, вправо з руками, розведеними вбік або піднятими вгору.

2. Стрибки з піднятими вгору руками.

3. Блокування м'яча при кидках через волейбольну сітку або іншу високу перепону.

4. Нападаючий кидає м'яч, а захисник підставляє руку, затримуючи або відбиваючи м'яч.

Помилки при блокуванні: невміння захисника визначити напрямок кидка; руки і пальці при блокуванні розслаблені; мала швидкість переміщення за нападаючим (захисник не встигає).

У сучасному гандболі гра в захисті має таке ж значення, як і гра у нападі. В умовах ігрової діяльності для успішної боротьби з нападаючими захисники повинні володіти технічними і тактичними прийомами індивідуальних дій і способів колективної гри у захисті.

Для освоєння гри в захисті застосовуються такі методи: пояснення функцій і положення гравців на полі, їхньої ролі; показ основних дій захисту за допомогою схем, фільмів, кінограм, фотографій та ін.; практичні вправи.

Спочатку навчають захисним діям «гравець проти гравця» по всьому майданчику. Це дозволяє нападаючому після втрати м'яча відразу переходити до активних дій у боротьбі за м'яч.

Зонний захист вивчають у такій послідовності: 6-0, 5-1, 4-2; 3-3, а комбінований з варіанта. 5-1, 4-2.

У подальшому засвоюється вміння команди, що захищається, в процесі гри переходити від однієї системи захисту до другої.

Приблизні вправи

1, Навчання переміщенням і підстраховці 2 х 1; 2 х 2; 3 х 2 — гра у салки.

2. Захисник рухається за нападаючим по всьому полю, повторюючи всі його рухи.

3. «Полювання». Гравці перемішуються полем, ведучи м'яч. Один гравець без м'яча намагається перехопити його у кого-небудь із партнерів. Той, хто втрачає м'яч, займає місце цього гравця.

4. «Боротьба за м'яч». Гравці розділені на дві команди. Кожному гравцеві однієї команди відповідає гравець другої, якого він «гримає». Завдання однієї команди — більше часу володіти м’ячем, а другої — скоріше перехопити м'яч.

5. Атака гравця з м'ячем, підстраховка і надання допомоги. Нападаючі, розташовані вздовж 9-метрової лінії, іммігрують м'яч між собою. Кожний захисник атакує противника, який стоїть спереду, в момент передачі йому м'яча. Як тільки нападаючий віддає м'яч найближчому партнерові, захисник відходить назад до зони, для підстраховки партнера, що вийшов уперед.

6. Гра в одні ворота 2 х 2; 3 х 3; 3 х 2.