derevyanko_kostiv_2011

Додатки 331

Загальна сума балів – 15, що відповідає середньому рівню усвідомлення людиною себе як суб’єкта української національної спільноти. Але результати не можна вважати достовірними, оскільки респондент дав позитивні оцінки трьом ситуаціям з 5 перевірочних, а саме шостій, восьмій та дванадцятій.

Методика: “ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ”

(Борисов В., 2000, 30-34)

Мета: визначити рівень національної самосвідомості респондента. Серед результативних і найбільш доступних для вчителя методів діагностики національної самосвідомості учнів є включене спостереження, узагальнення незалежних характеристик, інтерв’ювання, тестування, анкетування тощо.

Запропонована нами анкета складається з 5 блоків питань. Кожний блок містить по 5 питань. Всі блоки пройшли перевірку на 300 респондентах, що дає змогу рекомендувати анкету для використання на практиці з метою визначення рівня національної самосвідомості.

Перший блок допомагає з’ясувати рівень усвідомлення людиною самобутності культурних світів.

Другий блок дає змогу виявити рівень усвідомлення стратегії міжнаціональних відносин, а також з’ясувати, якої стратегії дотримується той чи інший респондент. Стратегію дискримінації відбивають твердження 2.1, 2.2. Стратегію ізоляції відбиває твердження 2.3. Стратегію інтеграції відбивають твердження 2.4, 2.5. При .обробці відповідей респондентів на питання цього блоку відповіді “–” на питання 2.1, 2.2, 2.3 приписується знак “+”. Домінування

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 332 Формування громадянської культури особистості школяра

української культури в Україні забезпечує не лише виживання української етнічної нації, а є опорою та запорукою збереження культурної ідентичності українців, розкиданих по всьому світу.

Третій блок спрямований на з’ясування рівня усвідомлення об’єднуючої основи політичної нації. Зазначимо, що відповіді “–”, на твердження 3.1 приписується знак “+”.

Четвертий блок спрямований на визначення у респондента рівня усвідомлення себе суб'єктом нації.

П’ятий блок спрямований на з’ясування наявності стереотипів та усвідомлення готовності до міжнаціональних контактів. Оцінки за кожний блок кожного респондента підсумовуються, і за цією узагальненою оцінкою визначається рівень національної самосвідомості.

Хід проведення: робимо вступ: “Шановний добродію. Вам пропонується анкета, яка містить твердження. Якщо Ви згодні, поставте знак “+”, якщо ні – знак “–”. Анкетування цілком анонімне і його результати будуть використовуватися виключно в наукових цілях. Дякуємо за допомогу”. Далі подаємо питання за блоками.

1.1.Зневага до власної нації неминуче переростає у нетерпимість до інших націй.

1.2.Гідність будь-якої національної культури полягає не в тому, щоб завойовувати нові життєві простори шляхом поглинання інших самобутніх культур, а в повазі та підтримці будь-яких самобутніх культур.

1.3.Опорою для національних меншин в Україні є домінування польської, угорської, російської, вірменської, румунської, болгарської та інших культур у відповідних державах.

1.4.Всі національні культури повинні мати рівні умови для свого розвитку.

Додатки 333

1.5. Звичаї та традиції є основою збереження самобутньої культури.

2.1.Представники основної національності повинні мати переваги перед іншими, оскільки живуть на “своїй території”.

2.2.Представники основної національності, які живуть на даному терені, не повинні мати ніяких переваг перед іншими.

2.3.Представники кожної національності повинні жити на своїй території.

2.4.Представники однієї національності, знаходячись серед інших національностей, повинні обов’язково підтримувати “своїх”.

2.5.Представники однієї національності повинні підтримувати з усіма національностями добрі відносини.

3.1.Необхідно відмовитись від Української держави і відтворити у якійсь формі раніше існуючу наднаціональну державу.

3.2.Серцевиною, яка об’єднує всіх громадян в єдину політичну націю, є українська етнічна нація.

Українська політична нація повинна мати українські культурні ознаки:

3.3.мова,

3.4.державна символіка,

3.5.основні державні традиції.

4. Які з вказаних ознак зближують Вас з українською нацією?

4.1.однакові економічні й однакові юридичні права для всіх членів спільноти,

4.2.мова,

4.3.звичаї та традиції,

4.4.спільна історична пам’ять,

4.5.масова громадська культура.

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ

334Формування громадянської культури особистості школяра

5.Я нічого не маю проти, щоб представники інших національностей:

5.1.мешкали в нашому місті,

5.2.були моїми сусідами,

5.3.були моїми друзями,

5.4.були моїми родичами,

5.5.були членами моєї сім'ї.

Обробка результатів.

За кожний плюс нараховується 1 бал. Узагальнена оцінка: від 5–12 – відповідає низькому рівню,

від 13–21 – середньому рівню, від 22–30 – високому рівню.

Особливо важливою є інформація про усвідомлення тотожності з українською нацією, тому що суб’єктивна, психологічна залежність особистості від факторів, що обумовлюють існування нації, свідоме ставлення до них визначають ступінь однорідності спільноти.

Методика “ЕКЗАМЕНАТОР” (ОЦІНКА ПРИСЛІВ’ЇВ, ПРИКАЗОК)

[Костів В., 1996, 102-104]

В основі методики лежить робота над глибинними смислами висловлювань, розшифрування яких безпосередньо пов’язане з ціннісними орієнтаціями опитуваного. Ці індивідуальні особливості пізніше проявляються в громадянській поведінці, взаєминах з іншими людьми.

Пропонується нижче подані судження оцінити за 5-бальною шкалою відповідно до міри своєї згоди із ними.

У процесі оцінювання необхідно попередньо роз’яснити значення окремих, незрозумілих для дітей висловлювань. Наприклад: Правда – це справедливість, порядок, який ґрунтується на справедливості (протилежне – кривда).

Додатки 335

Правдивий – той, хто говорить правду; чесний, справедливий. Стояти за правду – відстоювати справедливість. Справедливий – заснований на правильному, об’єктивному ставленні до кого-, чого-небудь.

Обробка результатів проводиться за сумою балів (окремо за кожною групою питань):

Орієнтовний зразок інструкції. Якщо зміст оцінюва-

ного висловлювання особисто Тебе не задовольняє, Ти не згідний з ним, оціни його одиницею чи двійкою. Якщо сподобалось чи збігається з Твоєю особистою думкою, то поклади четвірку і навіть п’ятірку, якщо абсолютно згідний з ним. Трійки в оцінюванні використовувати не можна.

Твердження:

1.Бога взивай, а рук прикладай.

2.Хто чисте сумління має, – той спокійно спати

лягає.

3.Добре діло твори сміло.

4.Правду кожний хвалить, та не кожний любить.

5.Брехня панує – правду гальмує.

6.“Боже поможи!” – “А ти, небоже, не лежи!” або “Боже помагай!” – “Казали Боги, щоб Ви помогли”.

7.Часто так буває: один вину свою на іншого звертає.

8.Доброго не бійся, а поганого не роби.

9.За правду не сердися, здійми шапку й поклонися.

10.Брехун бреше, а дурень віри йме.

11.В кого гроші, за того й Бог.

12.Совість гризе без зубів.

13.Робиш добро – не кайся, робиш зло – сповідайся.

14.Добре діло правду говорити сміло.

15.Одна брехала, друга не розібрала, а третя по-своєму перебрехала.

16.Бог то Бог, та не будь і сам плох.

17.Інших не суди, на себе гляди.

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ

336Формування громадянської культури особистості школяра

18.Добро треба шукати, а зло само прийде.

19.З неправдою світ пройдеш, та назад не вернешся.

20.Як маєш збрехати, то краще змовчати.

21.На Бога покладайся, а розуму тримайся.

22.Хто знав стид, той має й совість.

23.Добрий не чинить лихого, та не боїться нічого.

24.Хто з правдою зрідниться, той і грому не боїться.

25.Брехливий чоловік, як вугіль: хоч не спалить, то очорнить.

26.Боже поможи, а сам не лежи!

27.Сумління – найкращий порадник.

28.Коли до тебе чоловік добрий, будь до нього ще

кращий.

29.Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей.

30.Побрехеньок багато, а правда одна.

31.Богу молиться, а в чорта вірує.

32.Комусь ніяково, а йому однаково!

33.Добрий доброго научає, а злий на зле наставляє.

34.Не шукай правди в інших, коли в тебе її немає!

35.Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує.

36.Коли не прийде до церкви, то все паски святять.

37.Стид хоч і не дим, а очі виїсть.

38.Хто людям добра бажає, той і собі має.

39.Де сила панує, там правда мовчить.

40.Брехнею світ перейдеш, а назад не вернешся.

Додатки 337

Методика: “ГОТОВНІСТЬ ДО МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ КОНТАКТІВ”

(Борисов В., 2000, 38–42)

Мета: з’ясувати наявність стереотипів та усвідомлення готовності до міжнаціональних контактів.

Методика розрахована на осіб віком від 14 років.

Хід проведення: Пропонується дати відповіді на питання шляхом заповнення матриці. Якщо Ви згодні, то в клітинку, яка утворена перетином строки (назва етносу) і стовпчика (номер питання) поставте позначку “+”, якщо ні – то “–”, якщо вагаєтесь, то залишайте без відповіді. Підкресліть у першому стовпчику назву етнічної групи, до якої Ви належите.

Питання: Я нічого не маю проти, щоб представники інших національностей

1)мешкали в нашому місті;

2)були моїми сусідами;

3)були моїми друзями;

4)були моїми родичами;

5)були членами моєї сім’ї.

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 338 Формування громадянської культури особистості школяра

Німці

Поляки

Прибалти

Румуни

Росіяни

Словаки

Татари

Турки

Угорці

Узбеки

Українці

Цигани

Чехи

Обробка результатів: підраховується кількість позитивних відповідей для кожної етнічної групи. Чим більше позитивних відповідей, тим більше імовірність, що саме з цією етнічною групою наш респондент готовий вступити у міжнаціональні контакти. Негативні відповіді (більше 2) вказують на наявність упередженого ставлення до представників даної етнічної групи.

Наприклад:

У даному випадку людина вважає себе росіянином. Негативно ставиться до арабів, африканців-негрів,

в’єтнамців, вірменів, киргизів, китайців, турок, бо навіть не бажає, щоб ці люди мешкали разом із ним в одному місті, мова навіть не йде про ближчі контакти (всі відповіді негативні).

Має упереджене ставлення до азербайджанців, грузин, циган (більше трьох негативних відповідей).

Готова до міжнаціональних контактів із білорусами, євреями, молдаванами, поляками, прибалтами, росіянами, словаками, угорцями, українцями та чехами.

Можна прогнозувати, що найкращі стосунки у цієї людини будуть складатися із представниками білорусів, поляків, прибалтів, словаків, українців.

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 340 Формування громадянської культури особистості школяра

ДОДАТОК Д

Таблиця первинних оцінок для знаходження коефіцієнта самооцінки громадянських якостей особистості