Додаткова література:

1. Аболина Т.Г. Исторические судьбы нравственности (философский анализ нравственной культуры). - К., 1992.

2. Бесчастний В.М., Абдуллін А.А. Основи культури поведінки. - Донецьк, 2005.

3. Бойков А.Д. Этика профессиональной защиты по уголовным делам – М., 1978.

4. Бондаренко А.Б. Насилие и права человека сегодня //Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. – 2002. - № 6. – С. 99-117.

5. Бражник С.И. Нравственная культура сотрудников органов внутренних дел как фактор укрепления служебной дисциплины // Правовые аспекты укрепления дисциплины в органах внутренних дел. – К., 1985. с. 24 – 32.

6. Гусейнов А.А. Этика и мораль в современном мире //Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. – 2001. - № 1. – С. 18-26.

7. Миронов В.В. Онтологическая сущность этики //Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. – 2001. - № 1. – С. 13-18.

8. Мур Дж.Э. Принципы этики. - М., 1984.

9. Попов Л.А. Этика: Курс лекций. - М., 1998.

10. Разин А.В. Обоснование морали //Человек. – 2000. - № 1. – С. 92-104.

11. Рікер П. Етика і мораль // Навколо політики. К., 1995. – С. 247-252.

12. Степаненко В.Ф. Етика в проблемних і аналітичних задачах. - К., 1998.

СемІнар 2. Мораль і право як носії соціальних норм. Єдність та відмінность моралі і права 2 год

.Мета:

Навчальна: актуалізація раніше отриманих знань з курсу етики, розкриття морального змісту професійної діяльності юриста.

Розвиваюча: вміння застосовувати теоретичне знання з Професійної етики в своїй професійній діяльності; оволодіти навичками продуктивного і цивілізованого ведення дискусій в процесі навчання для подальшої професійної діяльності.

Виховна: виховувати дисциплінованість, здатність відповідально діяти в критичних ситуаціях морального вибору; небайдужість до чужого горя, нетерпимість до будь-яких форм насильства і знущання над людиною.

Опорні поняття: "право", "мораль","звичаї", "моральність", "моральні відносини", "свобода", "відповідальность", "принципи", "імператив", "моральні цінності", "моральний ідеал".

П л а н

1. Мораль і право як форми нормативної регуляції людської поведінки. Сутність, структура і функції моралі.

2. Свобода як онтологічна передумова моральності. Діалектика свободи і відповідальності.

3. Мораль у структурі суспільних відносин. Взаємозв’язок моралі зі звичаями, національними традиціями, релігією, наукою, мистецтвом, політикою.

4. Моральний зміст діяльності юриста. Сучасні суспільні вимоги щодо моральних якостей юриста-професіонала.

З а в д а н н я д л я п р а к т и ч н о ї р о б о т и

1. Впродовж багатьох сторіч моральність людини витлумачується під різними кутами зору, нерідко й зовсім протилежним чином. Нижче наведені висловлювання відомих філософів і митців, які репрезентують різні позиції щодо розуміння сутності моралі. Прокоментуйте ці висловлювання. Доберіть такі загальні визначення моралі, які здатні охопити разом зміст цих, таких несхожих думок, і поясніть свою відповідь.

- Моральність - це розум серця (Г. Гейне);

- Моральність належить до характеру (І. Кант);

- Добре і моральне - це одне й те саме, проте добрий тільки той, хто добрий до інших (Л. Фейєрбах);

- Моральність - це цвітіння істин (В. Гюго);

- Вся моральність людини міститься в її намірах (Ж.-Ж. Руссо);

- Моральне - це покора в свободі (Г.-В.-Ф. Гегель);

- Насолоджуйся і даруй насолоди, не спричиняючи зла ні собі, ні іншим, - у цьому полягає сутність моралі (Н. Шамфор);

- Моральне лише те, що збігається з вашим чуттям краси і з ідеалом, в якому ви її втілюєте (Ф.М. Достоєвський).

2. Проаналізуйте подану нижче схему, у якій порівнюється моральний та інші способи опанування світу. Поясніть призначення схеми, наповнюючи її конкретним змістом.

Науковий спосіб опанування світу Істинне - хибне Поняття

Моральний спосіб Добре - зле Норми

Художній спосіб Прекрасне - потворне Образи

3. Яким чином мораль впливає на розвиток суспільства в період глибоких реформ і радикального соціального оновлення? Виділіть з наведених нижче відповідей ті, які ви вважаєте правильними, поясніть їх на історичних прикладах і фактах сучасного життя:

а) стимулює розвиток суспільства, охороняє прогресивні зміни;

б) може руйнувати, підточувати перебіг реформ і соціального оновлення;

в) за певних обставин мораль суспільства або деяких соціальних груп може залишатися нейтральною, байдужою до соціальних перетворень;

г) внаслідок певної своєї самостійності мораль може відриватися від соціально-економічної практики, не реагувати на нагальні проблеми суспільного життя;

д) на певний період поєднує людей в єдиному творчому пориванні;

е) розкладає суспільні зв’язки, роз’єднує людей, незважаючи на зусилля реформаторів знайти з їх боку підтримку;

є) суспільна мораль може перебувати у стані знесиленості, аномії, втрачати здатність розмежовувати добро та зло.