Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ped.doc
Скачиваний:
65
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
543 Кб
Скачать
☆

14 Питання .Форми орг-ції навч. Процесу в школі. Класно-урочна сис-ма навч-ня. Вимоги до суч. Уроку, як основної форми організації навч. Д-сті.

Форма орг-ції навч-ння – це зовнішнє вираження узгодженої д-сті вчителя та учня, яке здійснюється в певному порядку і режимі.(кл.-уроч. сис-ма) Суть сис-ми – навч. робота проводиться з групами учнів одного віку і рівня підготовки, обмеженим часом та розкладом. Урок — форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу.

Урок має такі особливості:

- є завершеною та обмеженою в часі частиною навчального процесу,;

- - є постійною формою, що забезпечує систематичне засвоєння учнями знань, умінь і навичок;

- спільна діяльність учителя і учнів;

- сприяє формуванню пізнавальних якостей, а також розумовому розвитку учнів.

Розрізняють такі типи:

1) урок засвоєння нових знань;

2) урок формування вмінь і навичок;

3) урок застосування знань, умінь і навичок;

4) урок узагальнення і систематизації знань;

5) урок перевірки, оцінювання та корекції знань,

умінь і навичок;

6) комбінований урок.

Кожен тип уроку має свою структуру, тобто склад, послідовність, зв'язок.

Майже в усіх типах уроків наявні такі структурні елементи: вступна частина, перевірка домашнього завдання, вивчення нового матеріалу, закріплення нового матеріалу, повідомлення домашнього завдання, закінчення уроку.

Вимоги до уроку:

Санітарно-гігієнічні :чергувати методи і прийоми різних видів д-сті щоб не допустити розумового перевантаження; дотримання режиму особистої гігієни та контр. за станом здоров’я учнів; правильне освітлення , тепловий режим, вологе прибирання, провітрювання класної кімнати; відповідність меблів віковим та індивідуальним особливостям учнів.

Психолого-фізіологічні :розвиток позитивних емоцій на уроці, інтересів творчої ініціативи; вивчення і врахування рівня розвитку та психологічних особливостей учнів, проектування зони найближчого розвитку; проведення знань на випереджаючому рівні; стимулювання появи якісних змін розвитку; проектування росту в інтелектуальному, емоційному, соціальному росту.

Дидактичні : організаційна чіткість проведення уроку, раціональне використання часу, постановка цілей уроку; раціональне інформаційне наповнення уроку, оптимальність змісту; використання новітніх технологій пізнавальної д-сті учнів; творчий підхід до структури уроку та реалізація дидакт. принципів і їх взаємозв’язок; вибір оптимальних прийомів, методів та засобів навчання; поєднання колективної та самостійної д-сті; застосування внутр. та між предметних зв’язків;майстерність проведення уроку.

Виховні :визначення виховних можливостей навч. матеріалу; постановка виховних завдань, що органічно слідують із змісту; спрямованість на всебічний і гармонійний розвиток; формування загальнолюдських цінностей; повага до учнів, дотримання пед. такту, зацікавленість їх успіхом

15 питанняМетоди контролю та самоконтр. у навчанні. Контр. його роль в управлінні навч.-пізнавал. д-стю учнів. Ф-ції, зміст і види контр.Системи оцінювання знань.

Методи контролю та самоконтр. у навч. д-сті спрямовані на отримання інформації, аналізуючи яку педагог вносить корективи у хід навч. поцесу.

Вимоги до орг-ції контр.:

Систематичність, Всебічність, Тематична спрямованість, Диференційований контроль, Індивідуальний хар-р, Єдність вимог вчителів, Об’єктивність, різноманітність

Фун-ції :

Освітня: вчитель систематично спостерігає за навч. д-стю учнів і виявляє її рез-ти , учні отримують нові знання

Виховна: аналіз і оцінка навч. д-сті, яка впливає на формування соц.-псих-них якостей(свідома дисципліна)

Розвиваюча: сприяє розвитку в учнів логіки мислення, пам’яті, мови

Діагностична: полягає у виявленні успіхів та недоліків процесу учіння

Стимулююча: правильно організований контроль спонукає учнів до подальшої праці

Управлінська: вчитель на основі контролю вносить корективи у свою та учнівську д-сть

Види контролю:

Попередній: актуалізувати опорні знання виявити рівень їх засвоєння та усунути неточності. Використ. перед вивченням нового , чи на поч. навч. року методом фронтальної бесіди

Поточний :перевірка якості засвоєння учнями навч. матеріалу, формування У та Н з метою своєчасної корекції та стимулювання подальшої роботи. Використовується на всіх етапах уроку методом пед. спостереження, фронтальної бесіди, тестової перевірки.

Тематичний: перевірити рівень ЗУН учнів з кожної об’ємної теми, чи розділу того чи іншого навч. предмету. Методи: усне опитування, тестові, графічні, практичні роботи та ін.

Підсумковий: з’ясувати засвоєння навч. матеріалу наприкінці семестру. Методи: письмові та тестові контр. роботи.

періодичний, заключний, комплексний, самоконтроль

За формою проведення контр. поділяється на: індивідуальний, груповий, фронтальний.

У навч. процесі використовують методи усного, письмового, програмованого, машинного контролю.

В суч. школі існує 12-ти бальна сис-ма оцінювання.

Успіхи навчально-пізнавальної діяльності учнів характеризуються кількісними та якісними показниками, що виражаються й фіксуються в оцінці успішності.

Під оцінкою успішності учнів розуміють систему певних показників, які відображають їх об’єктивні знання, уміння та навички.

Оцінювання знань — визначення й вираження в умовних одиницях (балах), а також в оціночних судженнях учителя знань, умінь та навичок учнів відповідно до вимог шкільних програм.

Оцінюючи знання, вміння і навички учнів, керуються певними критеріями, які відповідають загальним вимогам до якості їхніх знань відповідно до навчальної програми.

До таких критеріїв належать:

1) обсяг (повнота) знань, що визначається кількістю всіх елементів знання про вивчений об'єкт, передбачених навчальною програмою

2) міцність знань — збереження в пам'яті вивченого матеріалу; 3) оперативність знань — вміння учня використати знання;

4) гнучкість знань — вміння знаходити варіативні способи їх застосування в змінених умовах;

5) конкретність і узагальненість — вміння розкрити конкретні вияви узагальненого знання ;

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]