Тема 7. Культура Давньоруських земель у домонгольський період (4 год.) Методичні рекомендації

При самостійному опрацюванні даної теми студентам бажано притримуватися даної схеми:

Історичні умови розвитку культури в Давній Русі. Значення прийняття християнства для культурного розвитку Русі. Культурні впливи Візантії. Розвиток освіти. Наукові знання Русі. Література світська та духовна. Літописання. Народна культура. Фольклор. Проблема “Народного християнства”. Матеріальна культура. Будівництво та архітектура. Живопис.

Документи та література з теми:

1. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1988.

2. Вернадский Г.В. История России: Киевская Русь. – М., 1997.

3. Греков Б.Д. Киевская Русь. – М.,2004.

4. Моця О.П., Ричка В.М. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.

5. Попович М.В. Мировоззрение восточных славян. – К.; Наукова думка, 1985.

6. Принятие христианства народами Центральной и Юго-Восточной Европы и крещение Руси. – М., 1988.

7. Романов Б.А. Люди и нравы Древней Руси. Историко-бытовые очерки ХІ – ХІІІ вв. – М. – Л., 1966.

8. Толочко П.П. Київська Русь. – К.,1996.

9. Успенский Б.А. Борис и Глеб: Восприятие истории в Древней Руси. – М., 2000.

10. Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси, Х – ХIII вв. – М., 1989.

Тема 8. Руські землі в епоху феодальної роздробленості (2 год.)

1. Галицько-Волинське князівство.

2. Псковська земля.

3. Смоленське князівство.

Документи та література з теми:

1. Горский А.А. Русские земли в ХІІІ – ХIV вв. Пути исторического развития. – М., 1996.

2. Грушевський М.С. Історія України-Руси. – К., 1991. – Т.1.

3. Моця О. П. Київська Русь: результати та перспективи досліджень // УІЖ. – 1996. – № 4.

4. Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. – М., 1982. – Гл. II.

5. Толочко П. П. Київська Русь. – К., 1996.

Тема 9. Держава і церква в Московській державі XV ст. (2 год.)

1. Церква і єресі. Нестяжателі та йосифляни.

2. Спроба секуляризації монастирських земель.

3. Боротьба православного кліру зі світською владою.

Методичні рекомендації

При підготовці даної теми студентам слід мати на увазі наступні моменти.

Церква відіграла важливу роль у процесі об’єднання руських земель. Особливо важливим актом стало перетворення її на автокефальну. Світська влада починає висловлювати занепокоєння зростанням авторитету церкви.

В цей час з’являються доволі впливові єресі. Під впливом єретичних ідей Іван ІІІ навіть здійснив спробу секуляризації церковних земель. Проте з часом свою позицію він змінив.

Церква стає державною, національною і перетворюється на знаряддя внутрішньої політики.

Документи та література з теми:

1. Алексеев Ю.Г. Государь всея Руси. – Новосибирск, 1991.

2. Алексеев Ю.Г. Под знаменем Москвы: Борьба за единство Руси (царствование Ивана III). – М., 1992.

3. Борисов И.С. Русская церковь в политической борьбе XIV – XV вв. – М., 1985.

4. Карташев А.В. Очерки по истории русской церкви. – В 2-х томах. – М., 1992.

Частина ІІ

Тема 1. Боснія та Герцеговина у складі Османської імперії (2 год.)

Методичні рекомендації:

При підготовці теми необхідно розкрити особливості політичного, соціально-економічного, етнічного та конфесійного становища Боснійського пашалику. Слід звернути увагу на перетворення Боснії на арену інтересів європейських держав та вплив цього на становище боснійських земель. Важливим є простежити еволюцію позиції боснійської знаті в умовах наростаючої кризи Османської імперії.

Документи та література з теми:

1. Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 2.

2. Єлавіч Б. Історія Балкан. – Т. 1. XVIII і ХІХ століття. – К., 2003.

3. История Югославии: в 2-х т. – М., 1963.

4. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій / В. Яровий та ін. – К., 2001.

5. Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.

Тема 2. Чорногорські землі у XVI – XVIIІ століттях (2 год.)

Методичні рекомендації:

Розкриваючи особливості соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку Чорногорії у складі Османської імперії, слід звернути увагу на ті специфічні риси чорногорської історії, які були визначальними. До таких передусім відносяться особливості соціальних інститутів, які відчували на собі величезну роль традиції. Заслуговує на увагу роль Цетинської митрополії та її роль у протистоянні місцевим кланам та централізації країни. Характеризуючи відносини з Османською імперією, бажано простежити шлях, який пройшла Чорногорія до фактично напівзалежного статусу у її складі.