Документи та література з теми:

1. “Закон судній людям” // Хрестоматія… – Т. 1.

2. Державин Н.С. История Болгарии. – Т. 2. – Болгария времен Первого и Второго Болгарского царств (679 – 1393). – М. – Л., 1946.

3. История Болгарии. – В 2-х томах. – М., 1954. – Т. 1.

4. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.

5. Королюк В.Д. Славяне и восточные романцы в эпоху раннего средневековья: политическая и этническая история. – М., 1985.

6. Краткая история Болгарии: С древнейших времен до наших дней. – М., 1987.

7. Литаврин Г.Г. Болгария и Византия в XI – XII вв. – М., 1980.

8. Наумов ЄП. Болгарські землі напередодні турецького завоювання в кінці ХIV ст. // Проблеми слов’янознавства. Респ. міжвід. наук. зб. Вип. 22. – Львів, 1980. – С. 91 – 98.

9. Раннефеодальные государства на Балканах, VI – XII вв. / Отв. ред. Г.Г. Литаврин. – М., 1985.

10. Свердлов М. Б. Становление феодализма в славянских странах. – СПб., 1997.

Тема 3. Сербія у хіі - хіv ст. Суспільний розвиток Сербії за «Законником Стефана Душана» – 2 год.

План

1. Утворення Сербської держави, її устрій, політичний розвиток, занепад (XII - перша половина XV ст.).

2. Загальна характеристика «Законника Стефана Душана».

3. Аграрна система Сербії, категорії населення та їх правовий статус за «Законником».

4. Право і суд Сербії у добу середньовіччя за «Законником Стефана Душана».

5. Церковна організація Сербії.

Методичні рекомендації

При вивченні теми «Сербія у середні віки» слід звернути увагу на наступні аспекти теми:

Рання історія Сербії: Етнічна карта Балкан на середину І тис. н.е. та проникнення слов’ян. Географічні умови розвитку сербського народу. Геополітичне становище та вплив сусідніх держав. Особливості суспільних відносин. Задруга. Проникнення християнства. Перші князівства на території Сербії: Рашка, Зета, Травунія, Хум, Боснія. Об’єднання сербських земель під владою Рашки. Чеслав Клонімірович. Розпад племінного об’єднання. Експансія Візантії.

Сербія під владою Візантії: Особливості візантійської присутності в Сербії. Форми визиску з населення. Визвольний рух. Повстання Стефана Воїслава та звільнення частини Сербії з під влади імперії. ІІІ хрестовий похід та його вплив на сербські події. Стефан Неманя та створення централізованої сербської держави.

Держава Неманичей: Проголошення королівства. Створення архієпископства Сербського. Проникнення богомильства. Період міжусобиць. Сербія за правління Стефана Душана. Зовнішня політика Стефана Душана. “Законник Стефана Душана”. Особливості господарського розвитку Сербії. Розвиток міст: ремесло та торгівля. Розпад держави Неманичей за правління Стефана Уроша.

Османська експансія на сербські землі:Поява турків-османів в Європі. Битва на р. Мариця. Битва на Косовому полі. Сербська деспотовина. Остаточне загарбання Сербії Османською імперією у середині XV ст.

«Законник Стефана Душана» – важливе джерело з соціальної історії середньовічної Сербії. Укладений він був 1349 року за правління короля Стефана Душана і доповнений 1354 року. Перша редакція складається з 187 статей. Документ ілюструє зміни, які відбулися в усіх сферах життя країни в результаті завершення процесу феодалізації та політичної централізації. В «Законнику» знайшли відображення як норми сербського традиційного права, так і візантійські впливи. Ці моменти мають обов’язково враховувати студенти при підготовці до заняття.

При характеристиці аграрних відносин після завершення процесу феодалізації слід виявити специфіку форм феодального землеволодіння – баштини та пронії. За текстом документа необхідно також з’ясувати правовий статус категорій селянства – меропхів та отроків.

При характеристиці судово-правової системи варто звернути увагу на систему покарань за різні види злочинів, оскільки це є важливим покажчиком рівня розвитку суспільства. Важливим є наявність як індивідуальних, так і колективних форм покарання. Особливу увагу слід звернути на організацію власне судового процесу.

При підготовці четвертого та п’ятого питань, слід виходити з того, що православна церква була реальною опорою королівської влади. Тому система норм права щодо церкви, яка міститься у документі, напевне мала на меті і зміцнення авторитету самою королівської влади.