Психологія_безвідривна_педпрактика_1_курс

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

Аналіз результатів

Спочатку аналізуються показники кожної з восьми характерологічних тенденцій, встановлюються найбільш і найменш виражені тенденції в характері піддослідного за методикою самооцінки та взаємної оцінки. Мінімальне значення тенденції – 0, максимальне – 16.

Кожна характерологічна тенденція має три ступені вираженості. Усі ступені послідовно наведено в розшифровці і підкреслено.

Перший ступінь при індексах від 1 до 5 балів є адаптивним варіантом риси характеру, що виявляється стосовно інших людей.

Другий ступінь – проміжний варіант при балах від 6 до 10.

Третій ступінь, якщо індекс більший за 10 балів,– показник дезадаптаційної тенденції характеру. Можна вважати, що чим більший індекс, тим вагоміша відповідна характерологічна тенденція.

Номери тенденцій розшифровуються так:

Перша тенденція (1)– домінантність – владність – деспотичність. Відображає лідерські дані, прагнення домінування, незалежності, здатність брати на себе відповідальність.

Друга тенденція (II) – впевненість у собі – самовпевненість – самозакоханість. Відображає впевненість у собі, незалежність і діловитість, у крайньому вияві – егоїстичність і черствість.

Третя тенденція (III) – вимогливість – непримиренність – жорсткість. Дає змогу оцінити такі якості, як дратівливість, критичність, нетерпимість до помилок партнера. Крайній вияв цієї тенденції можливий у насмішкуватості й у в'їдливості.

Четверта тенденція (IV) – скептицизм – упертість – негативізм. Характеризує недовіру, підозру, ревнивість, образу чи злопам'ятність.

П'ята тенденція (V)– поступливість – лагідність – пасивне підкорення. Дає змогу оцінити критичність до себе, скромність, несміливість, сором'язливість.

Шоста тенденція (VI) – довірливість – слухняність – залежність. Оцінює такі якості, як повага до інших, вдячність, прагнення приносити радість партнерові.

Сьома тенденція (VII)–добросердечність – несамостійність – надмірний конформізм. Характеризує здатність до взаємодопомоги, спілкування, доброзичливість, уважність.

Восьма тенденція (VIII) – готовність прийти на допомогу – безкорисливість – жертовність. Відображає делікатність, ніжність, прагнення піклуватися про близьких, а також терпимість до недоліків і вміння пробачати.

Знання характеру людини дає можливість прогнозувати поведінку людини, заздалегідь корегувати і контролювати способи звертання до інших людей, дії, вчинки. Особливої уваги заслуговує аналіз основних тенденцій, якими є домінування і товариськість. Якщо переважає домінування, очевидні конфлікти і неправильне розуміння стосунків людей, важче організувати ефективну з психологічного погляду взаємодію. Тому важливо зорієнтувати її на товариські та кооперативні взаємини з іншими. Особливо важливо виявити основні характерологічні тенденції в підлітковому віці, коли формується характер. У більш пізньому віці, як свідчать психологічні дослідження, основні риси характеру суттєво майже не міняються.

Нам здається досить науково обґрунтованою думка відомих дослідників (Н. Левітов, К. Платонов) про те, що якість особистості, якщо вона яскраво виражена та постійно виявляється, може розглядатись як риси характеру. Зокрема це стосується таких суттєвих та значущих для успішності навчального процесу якостей, як наполегливість та самовладання, що визначають вольову саморегуляцію учня, рівень її розвитку

141

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

5.7. Методика “ Ваш тип акцентуацій” ***

Акцентуація — це надмірне посилення окремих рис характеру, що впливають на щонебудь, наприклад, які заважають контакту з іншими людьми.

Інструкція

Перед вами текст, у якому до кожного типу акцентуації додається кілька характеристик. Відзначте тільки ті характеристики, у яких ваша відповідь збіглася з відповіддю в дужках.

1. Гіпертимічний тип:

• У вас звичайно гарний настрій? (так)

• Ви заповзятливі? (ні)

• Можете бути душею компанії? (так)

• Невдачі сприймаєте з гумором? (так)

2. Дистимічний тип:

• Ваш настрій звичайно трохи пригнічений? (так)

• У бесіді ви звичайно небагатослівні? (так)

• Чи здатні ви бути веселим? (ні)

• Чи подобається вам бувати в компанії? (ні)

3. Циклоїдний тип:

• Чи бувають у вас переходи від веселого настрою до смутного?(так)

• Чи бувають у вас безпричинні коливання настрою? (так)

• Чи стаєте ви веселіше у веселій компанії? (так)

• Чи буває, що, засинаючи з гарним настроєм, ви вранці прокидаєтеся з поганим? (так)

4. Збудливий тип:

• Чи легко вас розсердити? (так)

• Можете ти ви, вийшовши із себе, пустити в хід кулаки?

5. Застряючий тип:

• Чи довго ви переживаєте з приводу конфліктів, неприємностей? (так)

• Чи завзяті ви в досягненні мети, якщо зустрічаєте багато перешкод? (так)

• Чи чуттєві ви до засмучень, образ? (так)

• Чи відстоюєте ви свої інтереси, якщо з вами поводяться несправедливо? (так)

• Чи намагаєтеся ви помиритися з тими, кого скривдили? (ні)

6. Педантичний тип:

• Ідучи з дому, чи перевіряєте ви, чи закритий газ, чи погашене світло, чи замкнені двері? (так)

• Чи траплялося вам, йдучи з дому, повернутися і перевірити, чи не сталося що-небудь?

(так)

• Чи дратують вас книги, що неакуратно стоять на полиці? (так)

• Чи траплялося вам переписати через помарку сторінку в зошиті? (так)

7. Тривожний тип:

• Чи боїтеся ви собак, грози? (так)

• Вам неприємно входити в порожню неосвітлену кімнату? (так)

• Чи часто вам сняться страшні сни? (так)

142

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

8. Емотивний тип:

• Чи може сумний фільм схвилювати вас до сліз? (так)

• Чи переживаєте ви чуже горе, як своє? (так)

9. Демонстративний тип:

• Чи люблять вас усі ваші знайомі? (так)

• Чи не важко вам виступати на сцені, перед великою аудиторією? (ні)

10. Екзальтований тип:

• Чи бувало у вас почуття, що щастя переповняє вас? (так)

• Чи може розчарування повалити вас у розпач? (так)

Обробка результатів.

Визначити кількість збігів за кожним типом. Кількість значимих відповідей за типами 4, 8, 9 і 10 подвійте. Наприклад, у 4 типі у вас збіглася 1 відповідь. Значить 1 x 2 = 2. Отже, у 4 типі у вас результат 2. Визначте, у якому типі у вас виявився найбільший результат. Отже, ви належите до даного типу.

Охарактеризуємо особливості кожного з 10 типів.

Гіпертимічний тип відрізняється піднятим настроєм, має репутацію «спритної» людини, погано переносить самітність.

Позитивні риси: енергійність, жага діяльності, оптимізм. Негативні риси: легкодумство, дратівливість у колі близьких людей.

Дистимічний тип характеризується низькою контактністю, небагатослівністю, песимізмом.

Позитивні риси: серйозність, сумлінність, справедливість. Негативні риси: пасивність, відособленість від колективу.

Циклоїдний тип схильний до змін настрою: при гарному настрої контактність висока, при поганому — низька.

Позитивні риси: у період підйому спостерігається оптимізм, жага діяльності, комунікабельність.

Негативні риси: інтереси залежать від настрою, схильний до розчарувань, у період спаду виявляється відособленість від колективу.

Збудливий тип характеризується запальністю, схильністю до невиправдано різких реакцій.

Позитивні риси: у спокійному стані сумлінний і акуратний, любить; тварин.

Негативні риси: схильний до конфліктів з незначних приводів, дратівливий, часом твердий. ;

Застряючий тип відрізняється середньою контактністю, незговірливістю; довго пам'ятає добро і зло; прагне бути першим у будь-якій справі; у конфліктах часто виступає активною стороною.

Позитивні риси: вимогливий до себе, цінує справедливість.

Негативні риси: вразливий і мстивий, честолюбство поєднується із самовпевненістю, високі вимоги до оточуючих.

Педантичний тип здатний замучити оточуючих формальними вимогами і надмірною акуратністю; у конфлікти вступає рідко, поводиться пасивно; у бесіді досаждає нудними подробицями.

Позитивні риси: сумлінна, акуратний, надійний у справах і почуттях.

143

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

Негативні риси: прагне перекласти прийняття рішення на інших.

Тривожний тип відрізняється невпевненістю у собі, звідси низька контактність з оточуючими людьми.

Позитивні риси: дружелюбний, самокритичний, виконавчий. Негативні риси: сторожкість, боязкість.

Емотивний тип характеризується зайвою чутливістю, має вузьке коло друзів, рідко конфліктує, образи зберігає в собі.

Позитивні риси: жалісливий, вміє радіти чужим удачам; має почуття обов'язку, виконавчий.

Негативні риси: крайня чутливість граничить зі слізливістю, що може дратувати оточуючих людей; несправедливість або грубе оточення можуть привести до нервового зриву.

Демонстративний тип здатний легко установити контакти з людьми, прагне до лідерства, відчуває потребу в увазі і похвалах, важко переносить ситуації, коли ущемляють його інтереси, недооцінюють заслуги.

Позитивні риси: неординарний, завзятий, здатний залучити до себе інших, володіє розвинутими артистичними здібностями.

Негативні риси: егоїстичний, схильний до облудності, хвастощів, провокує конфлікти, схильний до інтриг.

Екзальтований тип відрізняється художнім смаком, яскравістю і щирістю почуттів, надмірно вразливий; погано переносить невдачі, сумні події.

Позитивні риси: прив'язаний і уважний до друзів і близьких, жалісливий.

Негативні риси: надмірна вразливість може підштовхнути до розпачу, а то й до

панікерства [60, с. 26-29].

144

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

5.8. Анкета для вчителя щодо виявлення обдарованих учнів *

Уважно прочитайте й позначте ті характеристики, які притаманні даній дитині.

1.Володіє великим обсягом інформації.

2.Має багатий словниковий запас.

3.Перенесення засвоєного на новий матеріал.

4.Встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

5.Уміння робити висновки.

6.Участь у розв'язанні складних проблем.

7.Уміння висловлювати складні ідеї. 8.Чутливість до суперечностей.

9.Використання альтернативних шляхів пошуку інформації.

10.Аналіз ситуації.

11.Уміння передбачити наслідки.

12.Уміння міркувати.

13.Використання ідей на практиці.

14.Здатність до перетворень.

15.Критичність мислення.

16.Швидкість мислення.

17.Багата уява.

18.Гнучкість мислення.

19.Здатність висловлювати оригінальні ідеї, винаходити щось нове.

20.Висока допитливість.

Якщо більшість ваших, відповідей «ТАК», то сміливо включайте дитину до списку, який складає психолог школи для подальшої діагностики обдарованості.

145

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

5.9. Методика “Художник – мислитель” *

Інструкція: «Оцініть наведені далі твердження, користуючись десятибальною шкалою. Категоричному запереченню відповідає 0 балів, беззастережній згоді — 10 балів. Але якщо, наприклад, перше ж твердження зажене вас у глухий кут, оскільки ви не відносите себе до похмурих особистостей, але одночасно і не щасливий оптиміст, то у вашому розпорядженні всі інші бали від 1 до 9. Постарайтеся поставити собі справедливу оцінку "за настрій".

Бланк

1У мене переважає добрий настрій

2Я пам'ятаю те, чому вчився кілька років тому

3Прослухавши кілька разів мелодію, я можу правильно відтворити її

4Коли я слухаю розповідь, то уявляю її в образах

5Я вважаю, що емоції в розмові тільки заважають

6Мені важко дається алгебра

7Я легко запам'ятовую незнайомі обличчя

8У групі приятелів я першим починаю розмову

9Якщо обговорюють чиїсь ідеї, то я вимагаю аргументів

10У мене переважає поганий настрій

Підбиття підсумків

Підрахуйте окремо суму балів по рядках 1, 2, 5, 8, 9 (ліва півкуля). Підрахуйте окремо суму балів по рядках 3, 4, 6, 7, 10 (права півкуля). Порівняєте отримані суми.

Якщо у вас “лівопівкульний” результат більше, ніж на 5 балів перевищує “правопівкульний”, то ви належите до логічного типу мислення. Ви, загалом, оптиміст і вважаєте, що більшу частину своїх проблем у стані вирішити самостійно. Ви легко вступаєте в контакт із людьми. У своїх вчинках більше покладаєтеся на розрахунок, ніж на інтуїцію.

Якщо у вас “правопівкульний” результат більше, ніж на 5 балів перевищує “лівопівкульний”, то ви належите до художнього складу. Такі люди трохи схильні до песимізму. Бажають покладатися більше на власні почуття. Не дуже товариські, зате продуктивно працюють навіть у несприятливих умовах (наприклад, шум). .

Якщо “лівопівкульний” і “правопівкульний” результати не дуже відрізняються, то така людина поєднує у собі ознаки логічного й художнього мислення. Вона успішна там, де потрібне вміння бути послідовним і ретельним.

Ця методика дає одне із пояснень, чому одні шкільні науки даються легше, а інші, навпаки, важче.

146

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

VІ. ІНДИВІДУАЛЬНІ МІЖОСОБИСТІСНІ ОСОБЛИВОСТІ ШКОЛЯРА ТА ЙОГО МІЖОСОБИСТІСНІ СТОСУНКИ.

СОЦІАЛІЗОВАНІСТЬ

6.1.Методика “Вивчення соціалізованості особистості” **

Зметою виявлення рівня соціальної адаптованості, активності, автономності і моральної вихованості учнів можна за методикою М. Рожкова. Учням пропонується прочитати (прослухати) 20 суджень і оцінити ступінь своєї згоди з їхнім змістом за наступною шкалою:

4— завжди;

3— майже завжди;

2— іноді;

1— дуже рідко;

0— ніколи.

Судження:

1.Намагаюся слухатися в усьому своїх вчителів і батьків.

2.Вважаю, що завжди треба чимось відрізнятися від інших.

3.За що б я не взявся — домагаюся успіху.

4.Я вмію прощати людей.

5.Я прагну діяти так само, як і всі мої товариші.

6.Мені хочеться бути першим у будь-якій справі.

7.Я стаю впертим, коли упевнений, що я правий.

8.Вважаю, що робити людям добро — це головне в житті.

9.Намагаюся діяти так, щоб мене хвалили оточуючі.

10.Спілкуючись з товаришами, відстоюю свою думку.

11.Якщо я щось задумав, то обов'язково зроблю.

12.Мені подобається допомагати іншим.

13.Мені хочеться, щоб зі мною усі дружили.

14.Якщо мені не подобаються люди, то я не буду з ними спілкуватися.

15.Прагну завжди перемагати і вигравати.

16.Переживаю неприємності інших, як свої.

17.Прагну не сваритися з товаришами.

18.Намагаюся довести свою правоту, навіть якщо з моєю думкою не згодні навколишні.

19.Якщо я беруся за справу, то обов'язково доведу її до кінця.

20.Намагаюся захищати тих, кого кривдять.

Обробка отриманих даних.

Середню оцінку соціальної адаптованості учнів одержують при додаванні всіх оцінок першого рядка і поділенні цієї суми на п'ять. Оцінка автономності вираховується на основі аналогічних операцій з другим рядком. Оцінка соціальної активності — з третім рядком. Оцінка прийняття дітьми гуманістичних норм життєдіяльності (моральності) — з четвертим рядком. Якщо одержуваний коефіцієнт більше трьох, то можна констатувати високий рівень соціалізованості дитини; якщо ж він більше двох, але менше трьох, те це свідчить про середній ступінь розвитку соціальних якостей. Якщо коефіцієнт виявиться менше двох балів, то можна припустити, що окремий учень (чи група учнів) має низький рівень соціальної адаптованості.

147

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

6.2. Методика “Тест егоцентричних асоціацій” ***

Егоцентризм, на думку вітчизняних авторів, є зосередженням свідомості й уваги індивіда винятково на самому собі, що супроводжується ігноруванням того, що відбувається навколо, іншими словами – нездатність індивіда, зосереджуючись на власних інтересах, змінювати вихідну позицію навіть за очевидних нерозв'язних протиріч. Егоцентризм відбивається на пізнавальних можливостях людини, перешкоджає ефективному спілкуванню й взаємодії з людьми, гальмує розвиток моральної сфери самої особистості.

Процедура дослідження: дослідження егоцентризму за допомогою проективного тесту егоцентричних асоціацій можна проводити як з одним випробуваним, так і із групою, що складається з 2-7 чоловік.

Особливістю даного завдання є те, що випробувані не повинні знати мету дослідження. У якості "підставної" мети може бути названа перевірка швидкості письмового мовлення або визначення швидкості виникнення асоціацій на словесний стимульний матеріал. При цьому важливо підкреслити, що зміст, грамотність і каліграфія значення не мають. У процесі заповнення тесту експериментаторові забороняється що-небудь пояснювати випробуваному крім інструкції або давати оцінки й висловлювати ставлення до його суджень. Необхідно стежити за індивідуальністю роботи випробуваного.

Інструкція випробуваному: “Тест містить 40 незакінчених речень. Вам необхідно доповнити кожне з них так, щоб вийшло речення, у якому виражена закінчена думка. Відразу записуйте закінчення незакінченого речення. Намагайтеся працювати швидко. Час виконання завдання фіксується”.

Тестовий бланк

1.У такій ситуації ...

2.Найлегше ...

3.Незважаючи на те, що ...

4.Чим довше ...

5.Порівняно з ...

6.Кожний ...

7.Жаль, що ...

8.У результаті...

9.Якщо ...

10.Кілька років тому ...

11.Найважливiше те, що ...

12.Тільки ...

13.Насправді...

14.Справжня проблема в тому, що ...

15.Неправда, що ...

16.Настане той день, коли ...

17.Найбільше ...

18.Ніколи ...

19.У те, що ...

20.Навряд чи можливо, що ...

21.Головне в тому, що ...

22.Інколи ...

23.Років через дванадцять ...

24.У минулому ...

25.Справа в тому, що ...

26.У теперішній час ...

27.Найкраще ...

148

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

28.Беручи до уваги ...

29.Коли б ...

30.Завжди ...

31.Можливість ...

32.У випадку ...

33.Звичайно ...

34.Якщо навіть ...

35.До цієї пори ...

36.Умови для ...

37.Більш за все ...

38.З приводу…

39.З недавнього часу ...

40.Тільки з тієї пори ...

Після завершення роботи випробувані здають заповнені бланки тесту. Експериментатор швидко їх переглядає, не вчитуючись у зміст, і, якщо зауважує незавершені речення, то бланк повертається із проханням завершити те або інше речення. При цьому час фіксується й додається до попереднього.

Обробка й інтерпретація результатів тесту

Мета обробки результатів - одержання індексу егоцентризму. За величиною індексу можна судити про рівень егоцентричної спрямованості особистості.

Обробляти результати має сенс, якщо випробуваний повністю впорався з тестами, тому під час тестування важливо стежити, щоб всі речення були закінчені. Якщо в тестовому бланку виявилося більше 10 незакінчених речень, то він обробці й аналізу не підлягає. У такому випадку випробуваного просять протестуватися ще раз через кілька днів.

Індекс егоцентризму визначається шляхом виявлення й підрахунку речень, що містять інформацію, що вказує на самого суб'єкта. Ця інформація виявляється займенником першої особи однини, всіма присвійними й власними займенниками, утвореними від нього. Це можуть бути займенника "я", "мені", "мій", "мною", "моїх" і т.п. Інформацію про самого суб'єкта несуть також речення, у яких зазначених займенників немає, але вони явно маються на увазі при наявності дієслова першої особи однини.

Індексом егоцентризму служить загальне число (сума) таких речень. Для зручності підрахунку речень, що містять вказівки про самого суб'єкта, вони підкреслюються у заповненому бланку, а номер речення обводиться кружечком.

Аналіз результатів

Для визначення рівня егоцентричної спрямованості особистості й аналізу отриманих результатів використовується таблиця, у якій представлені рівні егоцентризму підлітків і старших школярів.

Рівні егоцентричної спрямованості підлітків і старших школярів

149

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

Дуже низький (нульовий) показник егоцентризму означає, як правило, що випробуваний невірно зрозумів інструкцію й поставив собі якесь інше завдання замість запропонованої в інструкції. Особи з низьким рівнем егоцентризму часто відрізняються конформізмом, низькою соціальною активністю, прагненням привести свої погляди у відповідність із думкою референтної групи.

Особи із середнім рівнем розвитку егоцентризму характеризуються автономністю особистості від інших людей, потребою у власному успіху, у самоствердженні й захисті свого “Я”, схильністю до рефлексії. Для такої людини характерне прагнення до розуміння співрозмовника, з урахуванням власних поглядів і потреб.

Особи з високим рівнем егоцентризму часто бувають конфліктними, спотворюють значеннєвий зміст повідомлення співрозмовника, що веде до нерозуміння й міжособистісних проблем. Також високий рівень егоцентризму пов'язаний з відсутністю емоційної чуйності, невмінням ураховувати погляди інших людей і координувати їх зі своїми власними. У моральному плані егоцентрична спрямованість може привести до егоїзму, що виявляється в спробах використовувати інших людей для задоволення власних потреб і інтересів, а також до прагматизму, тобто зв'язування всього, із чим індивід зустрічається в житті, тільки зі своєю користю. В окремих випадках високий рівень егоцентризму може бути ситуативним, викликаним дуже значною для людини подією.

Дуже високий показник егоцентризму може бути ознакою фіксації особистості на своїй власній персоні.

Факторами, що сприяють розвитку егоцентризму в дитячому й шкільному віці, можуть бути: перехвалювання батьками й вчителями, активна стимуляція до досягнення успіху, відсутність контактів з однолітками, звички командувати.

Низький рівень егоцентризму часто є наслідком постійного придушення особистості учня авторитетами. Удома ними стають батьки, а в школі - педагоги й окремі школярі.

Для корекції егоцентризму потрібний досвід спілкування й взаємодії індивіда з іншими людьми. Важливо розвивати вміння враховувати думки та погляди інших, контролювати правильність розуміння людей, з якими спілкуєшся й взаємодієш, тренувати здатність уявляти себе на місці іншого, бути уважним до станів оточуючих.

Своєчасна корекція егоцентризму важлива ще й тому, що на тлі його високого рівня розвиваються психопатичні риси особистості, а при неадекватно низькому рівні – конформність і соціальна пасивність

150