Психологія_безвідривна_педпрактика_1_курс

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

6.3.Методика “Виявлення комунікативних

іорганізаторських здібностей” ***

Дана методика використовується для виявлення комунікативних і організаторських здібностей особистості (уміння чітко і швидко встановлювати ділові та товариські стосунки з людьми, намагання розширювати контакти, участь у групових заходах, вміння впливати на людей, бажання виявляти ініціативу і т. ін.)

Методика складається із 40 запитань, на кожне з яких досліджуваний повинен дати відповідь “так” або “ні”. Час виконання методики — 10-15 хвилин. Після цього за ключем визначається рівень комунікативних і організаторських здібностей.

Запитання:

1.Чи маєте ви бажання вивчати людей, установлювати знайомства з різними людьми?

2.Чи подобається вам займатися суспільною роботою?

3.Чи довго вас непокоїть почуття образи, спричиненої вам кимось із ваших друзів?

4.Чи завжди вам важко орієнтуватися у складній критичній ситуації?

5.Чи багато у вас друзів, з якими ви постійно спілкуєтеся?

6.Чи часто вам вдається схилити більшість своїх друзів до прийняття ними вашої

думки?

7.Чи правда, що вам приємніше і простіше проводити час з книжками чи за якоюсь іншою справою, а ніж спілкуватися з людьми?

8.Якщо виникли певні труднощі у здійсненні ваших намірів, то чи легко вам відмовитися від своїх намірів?

9.Чи легко ви встановлюєте контакти з людьми, які значно старші вас за віком?

10.Чи любите ви організовувати і вигадувати з товаришами різноманітні ігри і розваги?

11.Чи важко вам включатись у нові для вас компанії?

12.Чи часто ви відкладаєте на інший день справи, які потрібно було б виконати сьогодні?

13.Чи легко вам встановлювати контакти з незнайомими людьми?

14.Чи домагаєтеся ви того, щоб ваші товариші діяли у відповідності з вашою думкою?

15.Чи важко вам освоюватись у новому колективі?

16.Чи правда, що у вас не виникає конфліктів з товаришами через невиконання ними своїх обіцянок, обов'язків?

17.Чи намагаєтеся ви за зручних обставин познайомитися і поговорити з новими людьми?

18.Чи часто у вирішенні важливих справ ви берете ініціативу на себе?

19.Чи дратують вас оточуючі, і чи не хочеться вам побути на самоті?

20.Чи правда те, що ви зазвичай погано орієнтуєтесь у незнайомій ситуації?

21.Чи подобається вам завжди знаходитися серед людей?

22.Чи виникає у вас роздратування, коли вам не вдається завершити розпочату справу?

23.Чи відчуваєте ви труднощі, якщо потрібно виявити ініціативу, щоб познайомитися

зновою людиною?

24.Чи правда, що ви втомлюєтеся від частого спілкування з товаришами?

25.Чи любите ви брати участь у колективних іграх?

26.Чи часто ви виявляєте ініціативу при вирішенні питань, які зачіпають інтереси ваших товаришів?

27.Чи правда те, що ви почуваєте себе невпевнено серед незнайомих людей?

28.Чи правда, що ви рідко наполягаєте на доведенні своєї правоти?

151

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

29.Чи вважаєте ви, що вам не становить особливих труднощів внести пожвавлення у малознайому групу?

30.Чи берете ви участь у суспільній роботі інституту (школи, на виробництві)?

31.Чи намагаєтеся ви обмежити коло своїх товаришів?

32. Чи правда те, що ви намагаєтеся відстоювати свою думку чи рішення, якщо воно не було відразу прийняте групою?

33.Чи почуваєте ви себе вільно, потрапивши у незнайомий колектив?

34.Чи з задоволенням ви беретеся за організацію різних заходів для своїх товаришів?

35.Чи правда те, що ви не почуваєте себе достатньо впевнено і спокійно, коли потрібно щось говорити великій групі людей?

36.Чи часто ви запізнюєтесь на ділові зустрічі і побачення?

37.Чи правда, що у вас багато друзів?

38.Чи часто ви опиняєтесь у колі уваги своїх товаришів?

39.. Чи часто ви соромитесь, ніяковієте при спілкуванні з малознайомими людьми?

40. Чи правда, що ви не дуже впевнено почуваєте себе в оточенні великої групи своїх товаришів?

Ключ для обробки даної методики “КОЗ-2”

Комунікативні здібності (+) Так: 1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37; (—) Ні; 3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39, Організаторські здібності (+) Так: 2, 6,10,14,18, 22, 26, 30, 34, 38; (—)Ні: 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36,40.

Ключ:

комунікативні здібності — високий рівень — 15-20 балів; середній рівень —10-14 балів; низький рівень —0-9 балів;

організаторські здібності — високий рівень — 15-20 балів; середній рівень — 10-14 балів; низький рівень — 0-9 балів [23 , с. 595-597].

Досліджувані, які отримали максимальні показники, мають дуже високий рівень виявлення комунікативних та організаторських здібностей. Вони відчувають потребу у комунікативній та організаторський діяльності і активно прагнуть до неї, швидко орієнтуються у складних обставинах, невимушено поводять себе у новому колективі, ініціативні, віддають перевагу самостійності у прийнятті рішень у важкий справі або у складній ситуації, відстоюють свій погляд та домагаються, щоб він був прийнятим товаришами, можуть внести пожвавлення у незнайому компанію, люблять організовувати різні ігри, заходи, наполегливі в діяльності, яка їх приваблює. Вони самі шукають такі справи, які б задовольняли їх потребу в комунікації та організаторський діяльності.

Досліджувані, які отримали високі показники, не розгублюються у нових обставинах, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширювати коло своїх знайомств, займаються громадською діяльністю, допомагають близьким друзям, проявляють ініціативу у спілкуванні, із задоволенням беруть участь в організації суспільних заходів, здатні приймати самостійні рішення у складних обставинах. Все це вони роблять не примусово, а керуючись внутрішнім прагненням.

Досліджуваним, для яких характерний середній рівень проявлення комунікативних та організаторських здібностей, прагнуть до контактів з оточуючими, не обмежують коло своїх знайомств, відстоюють власну думку, планують свою діяльність. Але потенціал їхніх здібностей не відрізняється високою стійкістю. Ця група досліджуваних потребує подальшої серйозної і планомірної роботи по формуванню та розвитку комунікативних й організаторських здібностей.

Досліджувані, у яких комунікативні та організаторські нахили на рівні, нижче середнього, не прагнуть до спілкування, почувають себе скуто у новій компанії, колективі, переважно проводять час у самоті, обмежують свої знайомства, відчувають труднощі при встановленні контактів з людьми та виступаючи перед аудиторією, погано орієнтуються у незнайомій ситуації, не відстоюють свою думку, важко переживають образи, проявлення ініціативи у громадській діяльності дуже занижене. У багатьох справах вони прагнуть уникати прийняття самостійних рішень.

152

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

6.4. Методика “Виявлення комунікативних схильностей учнів” *

Виявити комунікативні схильності учнів можна за допомогою методики Р. В. Овчарової. Учням пропонується наступна інструкція: “Вам необхідно відповісти на 20 запитань. Вільно виражайте свою думку по кожному з них і відповідайте на них тільки ”так” чи “ні”. Якщо ваша відповідь на запитання позитивна, то у відповідній клітинці аркуша поставте знак “+”, якщо негативна, то “—“. Уявіть собі типові ситуації і не задумуйтеся над деталями, не витрачайте багато часу на обмірковування, відповідайте швидко”.

Запитання:

1.Чи часто вам трапляється схилити більшість своїх товаришів до прийняття ними вашої думки?

2.Чи завжди вам важко орієнтуватися в критичній ситуації, що склалася?

3.Чи подобається вам займатися суспільною роботою?

4.Якщо виникли деякі перешкоди в здійсненні ваших намірів, то чи легко ви відступаєте від задуманого?

5. Чи подобається вам придумувати чи організовувати зі своїми товаришами різні ігри

ірозваги?

6.Чи часто ви відкладаєте на інші дні ті справи, які потрібно було виконати сьогодні?

7.Чи прагнете ви до того, щоб ваші товариші діяли відповідно до вашої думки?

8.Чи вірно, що у вас не буває конфліктів з товаришами через невиконання ними своїх обіцянок, зобов'язань, обов'язків?

9.Чи часто при вирішенні важливих справ ви берете ініціативу на себе?

10. Чи правда, що ви звичайно погано орієнтуєтеся в незнайомій для вас обстановці?

11.Чи виникає у вас роздратування, якщо вам не вдається закінчити почату справу?

12.Чи правда, що ви втомлюєтеся від частого спілкування з товаришами?

13. Чи часто ви виявляєте ініціативу при рішенні питань, що торкаються інтересів ваших товаришів?

14.Чи вірно, що ви рідко прагнете довести свою правоту?

15.Чи приймаєте ви участь у суспільній роботі в школі (класі)?

16.Чи вірно, що ви не прагнете відстоювати свою думку чи рішення, якщо воно не було відразу прийняте вашими товаришами?

17.Чи охоче ви приступаєте до організації різних заходів для своїх товаришів?

18.Чи часто ви спізнюєтеся на зустрічі, побачення?

19.Чи часто ви опиняєтеся в центрі уваги своїх товаришів?

20.Чи правда, що ви не дуже впевнено почуваєте себе в оточенні великої групи своїх товаришів?

Обробка отриманих результатів. Показник виразності комунікативних схильностей визначається по сумі позитивних відповідей на всі непарні питання і негативні відповіді на всі парні питання, розділені на 20. По отриманому в такий спосіб показнику можна судити про рівень розвитку комунікативних здібностей учнів:

низький рівень — 0,1—0,45, нижче середнього — 0,46—0,55; середній рівень — 0,56—0,65, вище за середній — 0,66—0,75; високий рівень — 0,76—1.

153

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

6.5. Тест для визначення потреби у спілкуванні (ПС) **

(Ю.М. Орлов, В.І. Шкуркін, Л.П. Орлова, 1974)

Мета: виявити рівень потреби у спілкуванні. Тест містить твердження, які корелюють із ознаками двох протилежних груп: з високим і низьким рівнем потреби у спілкуванні.

1.Я одержую задоволення, беручи участь у різних святах.

2.Я можу вгамувати свої бажання, якщо вони суперечать бажанням моїх товаришів.

3.Мені подобається висловлювати комусь свою симпатію.

4.Я більше зосереджений на тому, щоб справляти вплив, ніж мати друзів.

5.Я відчуваю, що у мене чомусь більше прав стосовно своїх друзів, ніж обов'язків.

6.Коли я дізнаюся про успіхи свого друга, у мене чомусь погіршується настрій.

7.Щоб бути задоволеним собою, я повинен комусь у чомусь допомагати.

8.Мої турботи зникають, коли я перебуваю серед друзів на роботі.

9.Мої друзі мені дуже набридли.

10.Коли я роблю погану роботу, присутність людей мене надто дратує.

11.Притиснутий до стіни, я говорю лише ту частку правди, яка, на мою думку, не зашкодить моїм друзям і знайомим.

12.У скрутній ситуації я більше думаю не стільки про себе, скільки про близьку мені людину.

13.Неприємності в друзів викликають у мене стан, близький до хвороби.

14.Мені приємно допомагати іншим, навіть якщо це додасть мені значних труднощів.

15.З поваги до друга я можу погодитися з його думкою, навіть якщо він не має рації.

16.Мені більше подобаються пригодницькі оповідання, ніж про кохання.

17.Сцени насильства в кіно навіюють мені відразу.

18.Коли я один, я відчуваю тривогу і напруженість більше, ніж коли перебуваю серед людей.

19.Я вважаю, що головною радістю в житті є спілкування.

20.Мені шкода покинутих собак та кішок.

21.Я вважаю, що краще маги менше друзів, але близьких.

22.Я люблю бувати серед людей.

23.Я довго переживаю після сварки з близькими.

24.У мене більше близьких: людей, ніж у багатьох інших.

25.У мене більше прагнення до досягнень, ніж до дружби.

26.В судженнях про інших людей я здебільшого довіряю власній інтуїції і уяві, ніж судженням про них з боку інших людей.

27.Я надаю більшого значення матеріальному добробуту і престижу, ніж радості спілкування

зприємними мені людьми.

28.Я співчуваю людям, у яких немає близьких друзів.

29.Стосовно до мене люди часто були невдячними.

30.Я люблю оповідання про безкорисливе кохання і дружбу.

31.Заради друга я можу піти на жертву.

32.У дитинстві я входив до компанії, яка завжди трималася разом.

33.Якби я був журналісток, я писав би про силу дружби.

Обробка результатів:

Досліджуваний одержує по 1 балу, якщо відповів "Так" на твердження 1, 2,7, 8, 11, 12,13,14,17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 28, 30, 31, 32, 33

і "Ні" - на 3,4, 5, 6, 9, 10,15,16, 25,27, 29. Сума балів свідчить про рівень ПС:

до 22 балів - низький; 23-25 - нижче середнього; 26-27 - середній; 28-29 - вище середнього; 30-33 - високий.

154

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

6.6. Експрес-тест самооцінки лідерства *

Призначення. Даний експрес-тест дозволяє визначити актуальний рівень виявлення лідерства у сумісній діяльності.

Інструкція. Уважно прочитайте кожне з десяти суджень і виберіть найбільш підходящу для вас відповідь в буквеній формі. Працюючи з опитувальником, пам'ятайте, що немає ні поганих, ні хороших відповідей. Важливим фактором є те, що в своїх відповідях потрібно прагнути до об'єктивності і записувати ту відповідь, яка першою приходить в голову.

Опитувальник

1.Що для Вас є важливішим у грі? А. Перемога. Б. Розвага.

2.Чому Ви надаєте перевагу в загальній розмові? А. Виявляти ініціативу, пропонувати щось.

Б. Слухати і критикувати те, що пропонують інші.

3.Чи здатні Ви витримати критику, не входячи у дрібні суперечки, не виправдовуючись?

А. Так. Б. Ні.

4.Чи подобається Вам, коли Вас хвалять прилюдно?

А. Так. Б. Ні.

5. Чи відстоюєте Ви свою думку, якщо обставини (думка більшості) проти Вас? А. Так. Б. Ні.

6. В компанії, у спільній справі Ви завжди заводило, щось придумуєте, що є цікавим для інших?

А. Так. Б. Ні.

7. Чи вмієте Ви приховувати свій настрій від оточуючих? А. Так. Б. Ні.

8.Чи завжди Ви терміново і покірливо робите те, що Вам говорять старші? А. Так. Б. Ні.

9.Чи вдається Вам у розмові, дискусії переконати, привабити на свій бік тих, хто раніше був з Вами не згоден?

А. Так. Б. Ні.

10.Чи подобається Вам вчити (повчати, виховувати, навчати, давати поради) інших? А. Так. Б. Ні.

Обробка та інтерпретація даних

Підрахуйте загальну кількість „А" і „Б" відповідей. Високий рівень лідерства А = 7-10 балів. Середній рівень лідерства А = 4-6 балів. Низький рівень лідерства А = 1-3 балів. Переважання відповідей „Б" свідчить про дуже низьке або деструктивне лідерство.

155

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

6.7. Методика “Як би я поводився у конфлікті?” ***

Для кожного конфлікту в наведеному нижче переліку вкажіть, що ви найімовірніше робили б. Обведіть кружечком судження а чи судження б залежно від того, яке з них найточніше відображає ваші можливі дії. У деяких випадках ви, можливо, не обрали б ні варіанту а), ні варіанту б), але, будь-ласка, віддайте якомусь із них перевагу.

1. Ви й однокласник одночасно хочете працювати на одному й тому ж комп'ютері: а) я перестав би хотіти працювати і зневірився б в однокласникові як у другові;

б) я намагався б примусити однокласника поступитися і дозволити мені працювати на комп'ютері першому.

2. Ви й однокласник хочете читати одну й ту ж книгу з бібліотеки одночасно: а) я перестав би її хотіти і зневірився б в однокласникові як у другові;

б) я вислухав би уважно, чому мій однокласник хоче читати цю книгу, і, якщо його аргументи були б переконливіші, ніж мої, я дозволив би йому читати її, тому що добрий друг — це дуже важливо.

3. Ви й однокласник одночасно хочете загострювати свої олівці:

а) я б дозволив своєму однокласнику загострювати першому і зневірився б у ньому як у другові;

б) я б запропонував розв'язати цю проблему так: один загострює два олівці відразу, так що кожен з нас мусив би чекати протягом однакового відрізку часу.

4. Ви й однокласник одночасно хочете стояти першими в черзі в їдальні:

а) я б дозволив однокласнику стати першому і зневірився б у ньому як у другові; б) я старався б досягти компромісу і запропонував ставати першим у черзі в певні дні.

5.Ви й однокласник хочете в один і той самий час сісти на одне й те ж місце за вашим улюбленим столом у бібліотеці:

а) я намагався б примусити однокласника дозволити мені сісти на це місце, незважаючи на її невдоволення;

б) я уважно вислухав би, чому моя однокласниця хоче сидіти на цьому місці, і якщо її аргументи були б переконливішими, ніж мої, я дозволив би їй сідати, тому що добра подруга — це дуже важливо в житті.

6.Ви й однокласник працюєте над класним проектом. Ви обидва хочете малювати ілюстрації до нього, але ніхто не хоче писати проект:

а) я намагався б примусити однокласника дозволити мені малювати ілюстрації і не зважав би на його невдоволення;

б) я шукав би компромісу і згодився б на те, щоб кожен з нас малював половину ілюстрацій і писав половину проекту.

7.Ви й однокласник граєте в м'яча. Ніхто з вас не хоче після гри навести порядок на спортивному майданчику:

а) я намагався б примусити однокласника це робити і не звертав би уваги на його невдоволення;

б) я запропонував би працювати разом.

8.Ви й однокласник знімаєте відеофільм. Обидва хочете знімати відеокамерою, але ніхто не хоче писати сценарій:

а) я уважно вислухав би, чому мій однокласник хоче знімати відеофільм, і, якщо його аргументи були б переконливіші, ніж мої, я б дозволив йому це робити, тому що добрий друг — це важливо;

б) я шукав би компромісу з однокласником, так що кожен з нас половину часу знімав і половину часу писав би сценарій.

9.Ви розповіли однокласниці секрет, і вона розкрила його для кількох сторонніх людей: а) я уважно вислухав би, чому моя однокласниця розповіла мої секрети іншим людям, і, якщо її аргументи були б важливіші, ніж мої, я б пробачив їй, тому що добрий друг — це важливо; 6) я розв'язав би проблему так: запитав би мою однокласницю, що трапилося, і ми виробили б домовленість про зберігання секретів у майбутньому.

156

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

10. Ви й однокласниця вважаєте, що ви виконали більшу частину роботи у спільному звіті.

а) я дійшов би компромісу і погодився з тим, що кожен з нас виконав половину роботи; б) я намагався б розв'язувати цю проблему, переглядаючи кожну сторінку написаного, і

вирішив би, скільки кожен з нас написав у цьому звіті.

Нарахування балів

Нижче обведіть кружечком ті літери, які ви обвели в кожному пункті питальника. Потім полічить кількість обведених літер у кожній вертикальній колонці.

Чим більшою є загальна сума балів з певної стратегії розв'язання конфліктів, тим частіше ви схильні її застосовувати. Чим меншою є загальна сума, тим рідше ви користуєтесь цією стратегією

Той, хто використовує стиль суперництва, конкуренції, завжди активний і прагне розв'язувати конфлікт власним способом. Він не зацікавлений у співпраці з іншими, але здатний до вольових рішень, прагне передусім задовольнити власні інтереси за рахунок інших, нав'язуючи своє рішення. Такий шлях ефективний, коли людина має певну владу. Але це вкрай неефективний метод розв'язання особистих конфліктів. Змагання (конкуренція або відкрита боротьба за свої інтереси, завзяте відстоювання своєї позиції) доречне, коли: результат важливий для вас і ви робите ставку на розв'язання проблеми; маєте достатній авторитет і ваше рішення найкраще; потрібно прийняти швидке рішення й у вас є для цього влада; ситуація є критичною і необхідне термінове реагування; слід навести лад заради загального добра; ви відчуваєте, що у вас немає іншого виходу і вам нічого втрачати у взаємодії з підлеглими, що віддають перевагу авторитарному стилю спілкування.

Стиль уникнення, ухилення використовується в ситуаціях, коли позиція нестійка і відсутня співпраця з іншими з метою розв'язання проблеми. Цей стиль доцільно застосовувати, якщо проблема не дуже важлива або коли відчувається помилковість власної позиції та правильність позиції іншої сторони конфлікту, коли сили не рівні або коли інший наділений владою. Стиль ухилення застосовується, якщо відбувається спілкування з психічно складною людиною та якщо немає причин підтримувати з нею контакти, а також за спроб прийняти рішення в ситуації, коли не зовсім зрозуміло, що треба конкретно робити, та в цьому й немає нагальної потреби. Уникання рекомендується, коли: напруженість надто велика і необхідно її знизити; потрібно виграти час для одержання додаткової інформації та підтримки; результат не є дуже важливим; необхідний час для зваженого оцінювання ситуації; джерело розбіжностей тривіальне й несуттєве порівняно з важливішими завданнями; предмет суперечки не стосується справи і при цьому є симптомом інших серйозніших проблем; негайне розв'язання проблеми є

157

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

небезпечним, оскільки відкрите обговорення предмета конфлікту може тільки погіршити ситуацію.

Стиль поступливості, пристосування означає, що ви дієте разом з іншою людиною, не намагаючись захищати власні інтереси. Цей стиль застосовується, якщо результати дуже важливі для іншої людини й не дуже суттєві для вас. Він корисний у ситуаціях, у яких ви можете здобути перемогу, тому що інший учасник конфлікту має владу. Отже, ви поступаєтесь і робите те, чого бажає опонент. Ви дієте в такому стилі й тоді, коли співчуваєте іншій людині й намагаєтеся підтримати її. Пристосування (зміна своєї позиції, перебудова поведінки, згладжування суперечностей на шкоду своїм інтересам) є кращим, коли: вас не цікавить те, що сталося; є бажаним збереження добрих стосунків з іншою стороною; конфлікт розв'язується сам через неконфліктну поведінку; конфлікт вносить надмірний стрес у взаємини сторін, а привід до конфлікту незначний; результат конфлікту важливіший для іншого, ніж для вас; необхідно визнати власну неправоту; для відстоювання своєї думки потрібно багато часу і значних інтелектуальних зусиль, тоді як вас не особливо хвилює те, що сталося.

Завдяки стилю співпраці можна брати активну участь у розв'язанні конфлікту й захищати власні інтереси, але прагнути при цьому до співпраці з іншими учасниками конфлікту. Цей стиль вимагає більшої внутрішньої роботи порівняно з іншими стратегіями. Спочатку треба виявити прагнення, цілі, інтереси обох сторін, а потім обговорити їх. Цей стиль оптимальний, коли обидві сторони мають різні приховані прагнення. У такому разі важко визначити чинник незадоволеності. Співпраця (спільне вироблення рішення, що задовольняє інтереси всіх сторін; нехай воно тривале і складається з кількох етапів, утім, іде на користь справи) є можливою, коли: усі пропозиції дуже важливі й не допускають компромісу; різні владні повноваження сторін; у вас тісні, тривалі та взаємозалежні стосунки з іншою стороною; необхідне зближення думок сторін за різних підходів до розв'язання проблеми; ви здатні вислухати один одного і разом розв'язати конфлікт.

Сутність стилю компромісу полягає в частковому задоволенні власних інтересів. Ви частково поступаєтеся іншим учасникам, але й вони роблять те саме. Такі дії можуть нагадувати співпрацю, але задоволення потреб відбувається на поверховому рівні. Тут не аналізуються приховані, внутрішні потреби.

Важливо зрозуміти, що кожний з названих стилів ефективний тільки за певних умов. Треба вміти адекватно використовувати кожен із них і робити свідомий вибір, ураховуючи конкретні обставини. Найкращий підхід визначається конкретною ситуацією. Компроміс (урегулювання розбіжностей через взаємні дії) слід вибирати, коли: потрібне термінове розв'язання за браком часу й інформації; вас влаштовує тимчасове рішення; інші шляхи розв'язання неефективні, є переконливі докази з обох боків; рішення не має для вас принципового значення, збереже добрі взаємини; аргументи обох сторін однаково переконливі; співпраця й директивне утвердження своєї думки не можуть привести до успіху.

158

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

6.8. Тест "Визначення конфліктності на основі її самооцінки" **

Мета: досягти усвідомлення сутності конфліктності як риси особистості та значення її самооцінки для саморегуляції поведінки особистості в конфлікті.

Інструкція. Виберіть до кожного твердження один із трьох варіантів відповіді. Якщо жоден з варіантів не підходить, то при підрахунку це твердження отримує 2 бали.

1.Уявіть, що в громадському транспорті починається суперечка. Що ви застосуєте? а) уникаю втручання у суперечку; б) я можу втрутитися, встати на бік потерпілого, того, хто правий;

в) завжди втручаюсь і до кінця відстоюю свою точку зору.

2.На зборах ви критикуєте керівництво за допущені помилки?

а) завжди; б) так, але залежно від мого особистого ставлення до керівника; в) ні.

3.Ваш безпосередній начальник повідомляє свій план роботи, який вам здається нераціональним. Чи запропонуєте ви свій план, який здається вам кращим?

а) якщо друзі мене підтримують, тоді так; б) авжеж, я запропоную свій план;

в) боюся, що за це мене можуть позбавити премії.

4.Чи любити ви сперечатися зі своїми колегами, друзями?

а) тільки з тими, хто не ображається і коли суперечки не псують наші відносини; б) так, але за принциповим, важливим питанням; в) я сперечаюсь зі всіма і з будь-якого приводу.

5. Хтось намагається обійти вас у черзі. Ваша реакція?

а) думаю, що я не гірше за нього, теж спробую обійти чергу; б) обурююсь, але про себе; в) відверто висловлюю своє незадоволення.

6. Уявіть, що розглядається проект, у якому є сміливі ідеї, але є й помилки. Ви знаєте, що від вашої думки буде залежати доля цієї роботи. Як ви вчините?

а) висловлюсь і про позитивні, і про негативні сторони цього проекту; б) відзначу позитивні сторони проекту і запропоную надати автору можливість

продовжити його розробку; в) почну критикувати: щоб бути новатором, не можна допускати помилок.

7. Уявіть, що теща (мати) говорить вам про необхідність економії та бережливості, а сама те й робить, що купує дорогі старовинні речі. Вона хоче знати вашу думку про своє останнє придбання. Що ви їй скажете?

а) схвалюю придбане, якщо воно принесло їй задоволення; б) у цієї речі немає художньої цінності; в) постійно сварюся, сперечаюся з нею через це.

8.У парку ви зустріли дітей, які курять. Як ви чините: а) зроблю їм зауваження;

б) думаю: навіщо псувати собі настрій через чужих, погано вихованих дітей; в) якщо б це було не в громадському місці, то я б їм показав.

9.У ресторані ви помічаєте, що офіціант обрахував вас:

а) у такому разі я не дам йому чайових, хоча й збирався це зробити; б) попрошу, щоб він ще раз, у моїй присутності, склав рахунок; в) скажу йому все, що про нього думаю.

10. Ви у будинку відпочинку. Адміністратор займається сторонніми справами, сам розважається, замість того щоб виконувати свої обов'язки: стежити за прибиранням у кімнатах, складанням меню... Це вас обурює?

а) я знаходжу засіб поскаржитися на нього, нехай його покарають, або навіть звільнять з роботи;

159

Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс

б) так, але якщо я навіть і висловлю свої претензії, навряд чи це щось змінить; в) прискіпуюся до обслуговуючого персоналу — кухаря, прибиральниці або зриваю

свій гнів на оточуючих.

11. Ви сперечаєтесь зі своїм молодшим братом і переконуєтесь, що він правий. Чи визнаєте ви свою помилку?

а) ні; б) так, визнаю;

в) постараюсь примирити наші погляди.

Оцінка результатів:

Кожна відповідь оцінюються від 1 до 4 балів. Відпо Питання

відь

Оцінка рівня конфліктності особистості

Від З0 до 44 балів. Ви тактовні. Не любите конфліктів. Вмієте їх залагоджувати, легко уникаєте критичних ситуацій. Коли вам доводиться вступати у суперечку, ви враховуєте, як це може відбитись на вашому службовому положенні або приятельських відносинах. Ви прагнете бути приємним для навколишніх, але коли їм потрібна допомога, ви не завжди наважуєтеся її надати. Чи не думаєте ви, що цим самим втрачаєте повагу до себе в очах інших?

Від 15 до 29 балів. Про вас говорять, що ви конфліктна особистість. Ви рішуче відстоюєте свою думку, незважаючи на те, як це вплине на ваші службові та особисті стосунки. І за це вас поважають.

До 14 балів. Ви дріб'язкові, шукаєте привід для суперечок, більшість з яких зайва. Любите критикувати, але тільки коли вигідно вам. Ви нав'язуєте свою думку, коли навіть неправі. Ви не образитесь, якщо вас будуть вважати схильним до скандалів. Подумайте, чи не приховується за вашою поведінкою комплекс неповноцінності? [26, с.100-102 ].

160