- •Розділ 1. Геометризація розривних порушень
- •1.1Загальні відомості про диз’юнктиви.
- •1.2Елементи зміщень та їх ознаки.
- •1.3. Геометричні параметри диз’юнктивів.
- •1.4. Геометрична класифікація диз’юнктивів
- •1.5. Виявлення тектонічних порушень.
- •1.6. Гірничо-геометричні розрахунки в процесі проектування виробок
- •2.1. Класифікація тріщин
- •3.1. Задачі і методи геометризації
- •2.2. Параметри тріщинуватості
- •3.2. Поняття і умовності, які вживаються при геометризації. Функція розміщення показникіа
- •3.3. Графічне зображення функцій показників
- •3.4 Геометризація структури родовища
- •3.5. Система розрізів
- •3.6.Гіпсометричний план
- •3.7. План ізопотужностей покладу
- •3.8 План ізоглибин
- •3.9 Геометризація умов залягання корисних копалин
- •3.10 Геометризація фізико-хімічних якостей корисних копалин
- •3.11 Складання планів опробування покладу
- •3.12 Якісні гірничо-геометричні графіки
- •3.13 Аналіз прихованих і умовних топографічних поверхонь
- •Розділ 4. Підрахунок запасів
- •4.1. Загальні питання підрахунку запасів
- •4.2. Класифікація запасів
- •4.3 Оконтурювання запасів корисних копалин
- •4.4 Способи побудови контурів тіл корисної копалини
- •4.5. Визначення вихідних даних для підрахунку запасів
- •4.6. Визначення площі контуру запасу
- •4.7. Визначення об’ємів
- •4.8. Визначення потужності покладу
- •4.9. Визначення густини корисної копалини
- •4.10. Визначення вмісту компонентів
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Класифікація втрат
- •6.3. Визначення розмірів втрат і збіднювання корисних копалин
- •7.2 Переваги і недоліки різних методів.
- •Література
2.2. Параметри тріщинуватості
Для структурної характеристики масиву і врахування впливу тріщинуватості при вирішенні гірничих завдань мають значення наступні геометричні показники тріщинуватості:
– орієнтованість тріщин, яка визначається кутовими величинами – простяганням А і кутом падіння тріщин Δ. Цей показник дає можливість виділяти системи тріщин за їх орієнтованістю;
– розкриття тріщин або їх ширина. Цей показник через трудність його вимірювання характеризують наближено шляхом віднесення тріщин в одну з груп: відкриті, закриті та приховані;
– протяжність (довжина) m тріщин – вимірюється по нормалі до напластування чи сланцюватості (рис. 2.5);
– відстань t – вимірюється по нормалі між двома сусідніми тріщинами однієї й тієї ж системи;
– інтенсивність (густота) тріщинуватості – характеризується коефіцієнтом К густоти тріщинуватості.
Розрізняють лінійний Кл коефіцієнт густоти тріщинуватості Кл = Nл/l
і площовий Кп коефіцієнт густоти тріщинуватості Кп = Nп/S, де Nл ‑ кількість тріщин даної системи на відрізку довжиною l;
Nп – кількість тріщин даної системи на ділянці площею S;
– ступінь роздробленості масиву W = 1/Vсер, де Vсер – середній об’єм блоку, який визначається середніми відстанями між тріщинами найкраще виражених трьох систем, що утворюють форми структурних блоків.

Рис. 2.5. схеми тріщинуватості у вертикальних перерізах (а, б) і
в площині напластування (в)
Розділ 3. Геометризація родовищ корисних копалин
3.1. Задачі і методи геометризації
Геометризація родовищ корисних копалин – це сукупність спостережень, вимірювань, обчислювальних і графічних робіт з метою створення геометричного вираження форми, властивостей корисних копалин, умов їх залягання і процесів, які протікають в надрах.
Геометризація родовищ корисних копалин є практичною частиною геометрії надр.
Геометризувати родовище – це зібрати, систематизувати, методами статистики опрацювати, встановити генетичні зв’язки між окремими властивостями родовища та наочно графічно зобразити фактичний геолого-маркшейдерський матеріал.
Існує геометризація форми і геометризація якісних властивостей родовища. Геометризація форми галузь науки, що вивчає структурно-морфологічні особливості родовищ, умови їх залягання і тектоніку. Геометризація властивостей – займається вивченням якісних властивостей корисних копалин (вміст корисних і шкідливих компонентів та вміщуючих порід), а також їх просторовим розподілом. Обидві геометризації пов’язані між собою і окремо одна від одної не виконуються.
Створюючи таку модель, тобто здійснюючи геометризацію родовищ, використовують такі основні методи:
– метод геологічних розрізів (перерізів) і профілів;
– метод ізоліній;
– метод об’ємних наочних графіків;
– метод моделювання, в тому числі з використанням обчислювальних машин;
– метод циклографічних проекцій.
Залежно від того, яку сторону надр переважно вивчають, розрізняють наступні види геометризації надр:
– геометризацію форми покладів корисних копалин і умов їх залягання;
– геометризацію розміщення фізико-хімічних і технологічних властивостей покладів і вміщуючих порід;
– геометризацію процесів, які відбувалися і відбуваються в надрах.
Процес геометризації складається з таких етапів:
– проведення спостережень, збирання інформації під час розвідки і розробки корисних копалин і документування цих робіт;
– систематизація і попереднє опрацювання спостережень і матеріалів, а також оцінка точності вихідної інформації;
– опрацювання інформації математичними і описовими методами;
– складання (побудова) геолого-геометричної або математичної моделі родовища і оцінка її точності;
– використання одержаної моделі при розв’язуванні низки гірничих задач.
Залежно від реальних умов, етапу вивчення родовища, характеру вихідної геолого-маркшейдерської інформації і конкретних задач, які висуває промисловість, геометризація поділяється на: регіональну, детально-розвідувальну і експлуатаційну.
Регіональна геометризація виконується з метою складання структурно-геометричних карт окремого регіону в масштабах 1:50 000-1:500 000 для виявлення загальних питань структури цього регіону.
Детально-розвідувальну геометризацію проводять в масштабах від 1:5000 до 1:50000 на основі даних детальної розвідки, геологічної, структурно-геологічної і геофізичної зйомок. На цій стадії складають різні гірничо-геометричні графіки форми, умов залягання покладу, розміщення в ньому компонентів тощо. Матеріали геометризації використовують для оцінки родовища, підрахунку запасів, проектування гірничих підприємств.
Експлуатаційна геометризація є основою для правильного проведення підготовчих і видобувних робіт з метою ефективної дорозвідки і відпрацювання родовища корисної копалини. Цей вид геометризації проводиться безпосередньо при розкритті, підготовці і відпрацюванні його. Вихідними даними для експлуатаційної геометризації є обширна геолого-маркшейдерська інформація, одержана при розвідці, підготовці і відпрацюванні родовища.
