- •Контрольна робота з курсу “Міжнародна економіка”
- •Головні інтеграційні угруповання світу
- •1. Європейське Економічне Співтовариство (єес)
- •2. Північноамериканська угода про вільну торгівлю (нафта)
- •3. Асоціація держав Південно-Східної Азії (асеан)
- •4. Латиноамериканська асоціація інтеграції (лам)
- •5. Карибське співтовариство і спільний ринок (каріком)
- •6. Співдружність незалежних держав (снд)
- •7. Організація країн-експортерів нафти (опек)
- •8, 9. Європейське об'єднання вугілля і сталі (єовс) і Європейське співтовариство з атомної енергії (євроатом)
- •Висновок
7. Організація країн-експортерів нафти (опек)
Добровільна міжурядова економічна організація, завданням і головною метою якої є координація та уніфікація нафтової політики своїх держав-членів.
ОПЕК шукає шляхи забезпечення стабілізації цін на нафтопродукти на світовому і міжнародних ринках нафти з метою уникнення коливань цін на нафту, що мають шкідливі наслідки для держав-членів ОПЕК. Основною метою є також повернення державам-членам їх інвестиційних капіталовкладе...нь в нафтовидобувні галузі промисловості з отриманням прибутку. У 1960 році в Багдаді головні постачальники нафти на світовий ринок-Венесуела, Ірак, Іран, Кувейт і Саудівська Аравія - заснували Організацію країн-експортерів нафти (ОПЕК). ОПЕК був зареєстрований в Організації Об'єднаних Націй 6 вересня 1962 (резолюція ООН № 6363). Статут ОПЕК затверджений на 2-й конференції в Каракасі 15-21 січня 1961. У 1965 році статут був повністю переглянутий.
Пізніше також у нього вносилися численні зміни та доповнення. На частку ОПЕК зараз припадає близько 40% світового виробництва нафти. Спочатку штаб квартира ОПЕК перебувала в Женеві (Швейцарія), але потім перебралася до Відня (Австрія). Пізніше, після створення організації до неї увійшли Катар (1961 р.), Індонезія і Лівія (1962 р.), ОАЕ (1967 р.), Алжир (1969 р.), Нігерія (1971 г .), Еквадор (1973 р.) і Габон (1975 р.). Крім прагнення збільшити доходи від нафти, а в кінцевому підсумку встановити національний контроль над нафтовим господарством, членів ОПЕК об'єднувало також те, що вони-країни, що розвиваються, економіка яких фінансувалася в основному за рахунок нафти, і були об'єктами експлуатації з боку нафтового картелю у принципі на основі однакових нерівноправних концесійних угод.
В даний час в ОПЕК перебувають 11 держав (Габон припинив своє членство в 1995 році, а Еквадор у 1992 році) ОПЕК декларуються такі основні цілі:
1. Координація та уніфікація нафтової політики держав-членів.
2. Визначення найбільш ефективних індивідуальних і колективних засобів захисту їх інтересів.
3. Забезпечення стабільності цін на світових ринках нафти.
4. Увага до інтересів країн-виробників нафти і необхідності забезпечення:
- стійких доходів країн-виробників нафти,
- ефективного, рентабельного і регулярного постачання країн-споживачів,
- справедливих доходів від інвестицій в нафтову промисловість,
- охорони навколишнього середовища в інтересах нинішніх і майбутніх поколінь,
- співпрацю з країнами-нечленами ОПЕК з метою реалізації ініціатив щодо стабілізації світового ринку нафти.
Структура ОПЕК складається з Конференції, комітетів, ради керуючих, секретаріату, генерального секретаря та економічної комісії ОПЕК.
Вищим органом ОПЕК є Конференція, що складається з делегацій (до двох делегатів, радники, спостерігачі), що представляю...ть держави-члени. Рада керуючих може бути порівняний з радою директорів у комерційному підприємстві або корпорації. Економічна комісія - спеціалізоване структурний підрозділ ОПЕК, чинне всередині Секретаріату, завданням якого є надання сприяння організації в стабілізації нафтового ринку. Межминистерский комітет з моніторингу моніторингом (щорічної статистикою) ситуації і пропонує конференції дії щодо вирішення відповідних проблем. Секретаріат ОПЕК функціонує як штаб-квартира. Він відповідає за виконання виконавчих функцій організації відповідно до положень Статуту ОПЕК і розпорядженнями Ради Керуючих.
У 1976 році ОПЕК організувала Фонд міжнародного розвитку ОПЕК (штаб-квартира у Відні, спочатку ця організація називалася Спеціальний фонд ОПЕК). Це багатосторонній фінансовий інститут в галузі розвитку, який сприяє співпраці між державами - членами ОПЕК та іншими країнами, що розвиваються. Особливе місце в експорті капіталу з країн-членів ОПЕК займає допомогу і кредити іншим державам, що розвиваються. На відміну від засобів, рециклювати на Захід, допомога країн ОПЕК є інструментом незалежної національної політики у сфері вивезення капіталу. Країни-члени ОПЕК надають допомогу головним чином у рамках двосторонніх або регіональних відносин. Деяка частина коштів надходить в країни, що розвиваються за посередництва МВФ і МБРР.
