- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Державний економіко-технологічний університет транспорту
- •Кафедра «Екологія та безпека життєдіяльності»
- •Охорона праці
- •Тема 1. Правові та організаційні питання охорони праці
- •Лекція 1
- •Законодавча та нормативна база про охорону праці
- •. Законодавча та нормативна база України з охорони праці
- •1.1.1. Державні нормативно-правові акти з охорони праці
- •1.2. Державна політика в галузі охорони праці
- •1.3. Гарантії прав на охорону праці
- •1.3.1. Гарантії прав на охорону праці під час приймання працівника на роботу і під час роботи
- •1.3.2. Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.3.3. Видача працівникам спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту
- •1.3.4. Охорона праці жінок
- •1.3.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.4. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •1.4.1. Загальні положення
- •1.4.2. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я
- •1.4.2.1. Тимчасова втрата працездатності
- •1.4.2.2. Стійка втрата професійної працездатності
- •1.4.2.3. Право на страхові виплати у разі смерті потерпілого
- •1.4.3. Управління Фондом страхування від нещасного випадку, страхові експерти з охорони праці
- •Лекція 2 Державне управління охороною праці План
- •2.1. Державне управління охороною праці
- •Функції органів державного управління охороною праці в Україні
- •2.2. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •2.2.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- •Державний нагляд і контроль за станом охорони праці
- •2.2.2. Права і відповідальність посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці
- •2.2.3. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •2.2.4. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- •2.2.5. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об’єктів і засобів виробництва
- •2.2.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Лекція 3
- •Організація охорони праці на виробництві.
- •Навчання з питань охорони праці
- •3.1. Організація охорони праці
- •3.1.1. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця
- •3.1.1.1. Служба охорони праці на підприємстві
- •3.1.1.2. Комісія з питань охорони праці
- •3.1.2. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •3.1.3. Навчання з питань охорони праці
- •3.1.3.1. Інструктаж з охорони праці
- •За характером і часом проведення інструктажі з охорони праці поділяють на:
- •Порядок проведення інструктажів для працівників
- •3.1.3.2. Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи
- •3.1.4. Фінансування охорони праці
- •3.1.5. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді
- •Лекція 4 Аналіз і профілактика виробничого травматизму та професійних захворювань План
- •4.1. Причини й аналіз травматизму на підприємстві
- •Причини виробничого травматизму і профзахворюваності
- •Наслідки травматизму і професійних захворювань
- •Методи аналізу травматизму
- •Коефіцієнт частоти травматизму:
- •Заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійних захворювань
- •4.2. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •4.2.1. Випадки, в яких проводиться розслідування
- •4.2.2. Дії працівників та роботодавця в разі настання нещасного випадку
- •4.2.3. Склад і дії комісії по розслідуванню нещасного випадку
- •Комісія зобов’язана протягом трьох діб:
- •4.2.4. Нещасні випадки, що не пов’язані з виробництвом
- •4.2.5. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •4.2.6. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •4.2.7. Розслідування та облік аварій
- •Тема 2. Основи фізіології, гігієни праці
- •5.1. Гігієнічна класифікація умов праці
- •5.2. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •5.2.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •5.2.2. Нормування шкідливих речовин
- •5.2.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •5.3. Вентиляція виробничих приміщень
- •5.3.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •5.3.2. Визначення повітрообміну в приміщеннях
- •5.3.3. Природна та механічна вентиляція приміщень
- •5.4. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень
- •5.4.1. Основні принципи проектування генерального плану підприємств
- •5.4.2. Основні вимоги до виробничих та допоміжних об’єктів
- •5.5. Вібрація
- •5.6. Шум, ультразвук, інфразвук
- •5.6.1. Дія шуму на організм людини
- •5.6.2. Класифікація джерел шуму та методи захисту людини від шуму
- •5.6.3. Нормування шуму
- •Допустимі рівні звукового тиску в дБ в активних смугах залежно від виду діяльності
- •5.6.4. Інфразвук
- •5.6.5. Ультразвук
- •Допустимі рівні ультразвуку
- •5.6.7. Іонізуюче випромінювання
- •Тема 3. Основи техніки безпеки
- •Лекція 6
- •Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів. Безпека при експлуатації систем під тиском
- •6.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання й процесів
- •Безпека виробничого обладнання забезпечується:
- •6.1.1. Безпека технологічного процесу
- •6.1.2. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць
- •6.2. Безпека при експлуатації систем під тиском
- •6.2.1. Посудини, що працюють під тиском
- •Реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
- •6.2.3. Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок
- •6.2.2. Правила безпеки при експлуатації парових котлів
- •6.2.4. Правила безпеки при експлуатації балонів
- •6.2.5. Правила безпеки при експлуатації газового господарства
- •Лекція 7 Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах. Електробезпека План
- •7.1. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •7.1.1. Підіймальні пристрої: особливості безпеки при їх експлуатації
- •7.2. Електробезпека
- •7.2.1 Дія електричного струму на організм людини
- •7.2.2. Причини ураження струмом
- •7.2.3. Замикання на землю. Напруга кроку, напруга дотику
- •7.2.4. Ураження електричним струмом при дотику до струмоведучих частин
- •7.2.5. Система засобів і заходів щодо електробезпеки
- •2 − З’єднувальний провідник; 3 − заземлюване обладнання); б − схема дотику людини до корпуса при виносному заземленні та замиканні фази на корпус
- •1 − Корпус; 2 − апарати захисту від струмів короткого замикання
- •Основні електрозахисті засоби для роботи в електроустановках
- •Додаткові електрозахисті засоби для роботи в електроустановках
- •7.2.6. Організація безпечної роботи експлуатації електроустановок
- •7.2.7. Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •Тема 4. Пожежна безпека
- •Лекція 8
- •Основи пожежної безпеки
- •8.1. Основні поняття пожежної безпеки
- •8.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами
- •8.3. Основні причини пожеж
- •8.4. Загальні відомості про горіння. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів
- •8.4.1. Теоретичні основи процесів горіння та вибуху
- •8.4.2. Етапи та класи пожеж
- •8.4.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин і матеріалів
- •8.5. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •8.6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе)
- •8.7. Система попередження пожеж
- •8.8. Система протипожежного захисту
- •8.8.1. Пожежна безпека будівель і споруд
- •8.8.2 Евакуація людей із будівель і приміщень
- •8.8.3. Способи та засоби пожежогасіння
- •8.9. Система організаційно-технічних заходів
- •8.9.1. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •8.9.2. Державний пожежний нагляд
- •Список рекомендованої літератури Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Конспект лекцій
8.5. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
Вимоги щодо конструктивних та планувальних рішень промислових об'єктів, а також інших питань забезпечення їхньої пожежо- та вибухобезпеки значною мірою визначаються категорією приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Визначення категорії приміщення проводиться з урахуванням показників пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів, що там знаходяться (використовуються) та їх кількості. Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п’ять категорій (А, Б, В, Г, Д).
Категорія А – вибухонебезпечні. У таких приміщеннях використовують горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28° С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем, повітря або одне з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, перевищує 5 кПа.
Категорія Б – вибухонебезпечні. У таких приміщеннях використовують горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28° С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.
Категорія В – пожежонебезпечні. У таких приміщеннях використовують або горючі та важкогорючі рідини, або тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, або використовуються, не відносяться до категорій А та Б.
Категорія Г – пожежонебезпечні. В таких приміщеннях мітяться негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум’я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Категорія Д – пожежонебезпечні. В таких приміщеннях містяться негорючі речовини та матеріали в холодному стані.
8.6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе)
Головним заходом запобігання пожеж і вибухів від електрообладнання є правильний вибір і експлуатація обладнання у вибухо- і пожежонебезпечних приміщеннях. Згідно з ПУЕ, приміщення поділяються на вибухонебезпечні (В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-ІІ, В-ІІа) і пожежонебезпечні (П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ) зони.
Вибухонебезпечна зона – це простір, в якому є або можуть з’явитися вибухонебезпечні суміші.
Пожежонебезпечна зона – це простір, де можуть бути горючі речовини як при нормальному технологічному процесі, так і при можливих його порушеннях.
Клас В-І − зони приміщень, в котрих виділяються горючі гази і пари в такій кількості і з такими властивостями, що можуть створювати з повітрям або іншими окислювачами вибухонебезпечні суміші за нормальних нетривалих режимах роботи.
Клас В-Іа − зони приміщень, в котрих вибухонебезпечна концентрація газів і пари можлива лише внаслідок аварії або несправності.
Клас В-Іб − ті ж самі зони, що й класу В-Іа, але мають такі особливості:
горючі гази мають високу нижню концентраційну межу поширення полум’я (15 % і більше) та різкий запах;
при аварії в цих зонах можливе утворення лише місцевої вибухонебезпечної концентрації, яка поширюється на об’єм, не більший 5 % загального об’єму приміщення (зони);
горючі гази і рідини використовуються у невеликих кількостях без застосування відкритого полум’я, у витяжних шафах або під витяжними зонтами.
Згідно з ПУЕ, якщо об’єм вибухонебезпечної суміші перевищує 5 % вільного об’єму приміщення, то все приміщення належить до відповідного класу вибухонебезпеки. Якщо об'єм вибухонебезпечної суміші дорівнює або менший 5 % вільного об’єму приміщення, то вибухонебезпечною вважається зона приміщення в межах до 5 м по горизонталі і вертикалі від технологічного апарату, від якого можливе виділення горючих газів або пари ЛЗР. Приміщення за межами вибухонебезпечної зони вважається вибухобезпечним, якщо немає інших факторів, які утворюють вибухонебезпечність.
Клас В-Іг − зовнішні установки, які містять вибухонебезпечні гази, пари, рідини, при цьому вибухонебезпечна концентрація може утворюватися лише внаслідок аварії або несправності.
Клас В-ІІ − зони приміщень, де можливе утворення вибухонебезпечних концентрацій пилу або волокон з повітрям або іншим окислювачем при нормальних, нетривалих режимах роботи.
Клас В-Па − зони, аналогічні зонам класу В-ІІ, де вибухонебезпечна концентрація пилу і волокон може утворюватися лише внаслідок аварії або несправності.
Клас П-І − зони приміщень, в котрих застосовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху вище 61° С.
Клас П-П − зони приміщень, де виділяється горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею поширення полум’я понад 65 г/м3 об’єму повітря, або вибухонебезпечного пилу, вміст якого в повітрі приміщень не досягає вибухонебезпечних концентрат.
Клас П-Па − зони приміщень, де є тверді або волокнисті горючі речовини. Горючий пил і волокна не виділяються.
Клас П-ІІІ − зовнішні установки, де застосовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху пари понад 61° С, а також тверді горючі речовини.
Клас зони визначають технологи спільно з електриками проектної або експлуатаційної організації, виходячи з характеристики навколишнього середовища.
Згідно з ПУЕ, в пожежонебезпечних зонах використовується електрообладнання закритого типу, внутрішній простір якого відділений від зовнішнього середовища оболонкою. Апаратуру управління і захисту, світильники рекомендується застосовувати в пилонепроникному виконанні. Вся електропроводка повинна мати надійну ізоляцію. У вибухонебезпечних зонах та в зовнішніх установках слід використовувати вибухозахищене обладнання, виготовлене згідно з ПУЕ. Пускову апаратуру, магнітні пускачі для класів В-І та В-ІІ необхідно виносити за межі вибухонебезпечних приміщень з дистанційним керуванням. Проводи у вибухонебезпечних приміщеннях мають прокладатися у металевих трубах. Може використовуватись броньований кабель. Світильники для класів В-І, В-ІІ, В-ІІа також повинні мати вибухозахищене виконання.
