26.3. Допомога при ураженні електричним струмом

Широке застосування електроенергії вимагає правильного поводження з нею, оскільки порушення правил електробезпеки може призвести до важкої і навіть смертельної травми. Установлено, що при напрузі 42В електричний струм, який проходить через тіло людини є безпечним. Напруга вище 50В викликає тепловий і електролітичний ефект. Найчастіше ураження виникає внаслідок невиконання техніки безпеки при роботі з електричними приладами як у побуті, так і на виробництві.

Симптоми ураження електричним струмом. Суттєвий вплив на ступінь враження людини електричним струмом має величина електричної напруга, сила струму, яка проходить через тіло людини, а також тривалість його протікання. У місцях входу і виходу струму (найчастіше на руках і ногах) спостерігаються важкі електроопіки аж до обвуглювання. У більш легких випадках є так звані мітки струму — округлі плями від 1 до 5-6 см у діаметрі, темні всередині і синюваті по периферії. На відміну від термічних опіків волосся не обпалене. Як було сказано, також суттєве значення має те, через які органи проходить струм, що можна встановити, подумки з'єднуючи місця входу і виходу струму. Особливо небезпечне проходження струму через серце, головний мозок, тому що це може викликати зупинку серця і дихання. Узагалі, при будь-якій електротравмі відбувається враження серця. У важких випадках спостерігається частий слабкий пульс, низький артеріальний тиск, задуха, потерпілий блідий, зляканий. Нерідко спостерігаються судоми, зупинка дихання.

Оцінка стану потерпілого ґрунтується на факті контакту з електрострумом, мітках струму, загальних явищах поразки електрострумом.

Невідкладна допомога. Насамперед постраждалого звільняють від контакту з електрострумом (якщо це не зроблено раніше). Вимикають джерело електроживлення, а якщо це неможливо, відкидають обірваний провід дерев'яним сухим ціпком. Якщо той, хто надає допомогу, одягнений у гумові чоботи і гумові рукавички, то можна відтягнути потерпілого від електропроводу. При зупинці подиху проводять штучне дихання, вводять серцево-судинні засоби (0,1% роз­чин адреналіну - 1 мл, 10% розчин кофеїну - 1 мл підшкірно), засоби, що стимулюють подих (1% розчин лобеліну - 1 мл внутрівенно чи повільно внутрішньо м'язово), потім накладають стерильну пов'язку на електроопікову рану.

Штучне дихання продовжують киснево-повітряною сумішшю чи чистим киснем через маску, внутрівенно вводять 40% розчин глюкози з 0,5 мл 0,006% розчину корглікону. Штучне дихання не припиняють протягом тривалого часу. При зупинці серця - непрямий масаж серця, 0,1% розчину адреналіну -1мл і 10мл 10% розчину хлориду кальцію.

Госпіталізація. Транспортування в положенні лежачи на ношах в опікове чи хірургічне відділення.

26.4. Допомога при сонячному ударі

При сонячному ударі відбувається поразка центральної нервової системи і, перш за все, головного мозку, викликана інтенсивною дією прямих сонячних променів на ділянку голови. Сонячний удар зазвичай уражає людей, що працюють у польових умовах з непокритою головою, при зловживанні сонячними ваннами на пляжах, при важких переходах в умовах жаркого клімату. Сонячний удар може відбутися як під час перебування на сонці, так і через 6-8 год. після інсоляції.

Симптоми сонячного удару. Загальне нездужання, розбитість, головний біль, запаморочення, шум у вухах, нудота, а іноді блювота. При огляді виявляється гіперемія шкіри, обличчя і голови, прискорення пульсу і подиху, посилене потовиділення, підвищення температури, іноді носова кровотеча. У важких випадках виникає сильний головний біль, знижується артеріальний тиск, температура тіла досягає 40-41 °С, хворий впадає в прострацію, непритомніє. Дихання частішає, потім сповільнюється і може перейти в дихання Чейна-Стокса, тобто стає переривчастим. Пульс рідкий. Можливий розвиток отікання легенів. У деяких випадках відзначаються судоми, коматозний стан, іноді порушення, галюцинації, марення.

Невідкладна допомога. У більшості випадків при отриманні сонячного удару досить помістити хворого в тінь, звільнити від одягу, дати випити холодної води, покласти холодний компрес на голову, обернути простирадлом, змоченим холодною водою. У важких випадках ці заходи треба доповнити внутрішньовенним чи підшкірним уведенням 500 мл ізотонічного розчину хлориду натрію. У випадках зниження артеріального тиску, розладу подиху необхідно ввести підшкірно 1-2 мл 10% розчину кофеїну чи 1-2 мл кордіаміну. При зупинці дихання вдаються до штучного дихання. У випадку виникнення набряку легенів уводять внутрівенно 0,5-0,75 мл 0,05% розчину строфантину чи 1 мл 0,06% розчину коргликона в 20 мл 40% розчину глюкози, призначають сечогінні засоби - урегит (50 мг), фуросемід (2 мл 4% розчину внутрішньовенно).

Госпіталізація. У важких випадках хворі підлягають госпіталізації в реанімаційне відділення.