- •Серія «Вища освіта в Україні»
- •Від авторів
- •Передмова
- •Таблиця 1. Розподіл смертельних випадків по галузях виробництва
- •Таблиця 2. Розподіл нещасних випадків загального травматизму по областях України
- •Таблиця 2. Розподіл нещасних випадків зі смертельними наслідками по областях України
- •Частина і. Правові та організаційні питання охорони праці розділ 1. Законодавча та нормативна база україни з охорони праці
- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.2. Законодавство про працю
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •1. 6. Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці
- •2.1. Управління охороною праці
- •2.2. Служба охорони праці підприємства
- •2.3. Служба охорони праці об'єднання підприємств
- •2.4. Служба охорони праці міністерства, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим принципом
- •2.5. Служба охорони праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади
- •2.6. Відповідальність працівників служби охорони праці
- •2.7. Планування та фінансування робіт з охорони праці
- •2.8. Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3. Навчання працівників з питань охорони праці
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •3.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •3.5. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці
- •? Контрольні запитання
- •Розділ 4. Оцінка стану охорони праці та пільги і компенсація за несприятливі умови праці
- •4.1. Оцінка стану охорони праці па підприємстві
- •4. 2. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 5. Соціальні та економічні питання охорони праці
- •5.1. Соціальне значення охорони праці
- •5.2. Економічне значення охорони праці
- •5.3. Витрати на покращення умов і охорону праці
- •Основні витрати, що призначені на поліпшення умов і охорону праці
- •5.4. Методика оцінки соціальної і соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці
- •5.5. Економічна оцінка заходів з охорони праці
- •Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці
- •5.6. Спрощена методика визначення ефективності витрат на охорону праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Травматизм та професійні захворювання. Заходи щодо їх запобігання
- •6.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •6.2. Розслідування та порядок обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •6.3. Дослідження виробничого травматизму
- •6.4. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійних захворювань
- •Контрольні запитання
- •Частина II. Фізіологія та психологія праці
- •Розділ 7. Праця та її фізіолого-психолопчні особливості
- •7.1. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності людини
- •7.2. Значення адаптації в трудовому процесі
- •7.3. Показники тяжкості та напруженості трудового процесу
- •Контрольні запитання
- •Розділ 8. Небезпечні психофізіологічні та шкідливі виробничі чинники
- •8.1. Характеристика небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників
- •8.2. Вплив втоми на безпеку праці
- •8.3. Вплив стресу на безпеку праці
- •Розділ 9. Психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці
- •9.1. Мотивація безпеки праці
- •9.2. Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці
- •9.3. Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці
- •Контрольні запитання
- •Частина III. Гігієна праці та виробнича санітарія
- •Нормативні величини виробничих приміщень
- •Контрольні запитання
- •Розділ 10. Повітря робочої зони
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Гігієнічне нормування параметрів повітря робочої зони
- •Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами (гост 12.1.005-88)
- •10.3. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату та практичне їх визначення
- •10.4. Заходи по нормалізації мікроклімату
- •Контрольні запитання
- •Розділ 11. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони, їх нормування та визначення
- •11.1. Поняття "чисте повітря"
- •11.2. Шкідливі речовини та їх небезпека
- •11.3. Гігієнічне нормування шкідливих речовин
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •Гдк шкідливих газів, пари та пилу
- •11.4. Особливості газового та парового забруднення повітря
- •11.5. Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари
- •11.6. Пилове забруднення повітря
- •11.7. Методи визначення запиленості повітря
- •11.8. Методи боротьби з шкідливими речовинами, що потрапляють в повітря робочої зони
- •Контрольні запитання
- •Розділ 12. Освітлення виробничих приміщень
- •12.1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини. Види освітлення
- •12.2. Основні світлотехнічні характеристики
- •12.3. Природне освітлення, його нормування та розрахунок
- •12.4. Штучне освітлення, нормування та розрахунок
- •Значення коефіцієнта, к3
- •Таблиця 12.1. Нормоване природне освітлення (сНиП іі-4-79)
- •Таблиця 12.2. Значення коефіцієнта світлового клімату, т
- •Таблиця 12.3. Значення коефіцієнта сонячності клімату, с
- •Таблиця 12.4. Нормована освітленість робочих поверхонь при штучному освітленні за зоровими параметрами джерела (газорозрядні лампи)
- •Таблиця 12.5. Нормована освітленість на робочих місцях допоміжних будівель та приміщень
- •Контрольні запитання
- •Розділ 13. Шум, вібрація, ультразвук та інфразвук
- •13.1. Шум. Загальні поняття та визначення
- •13.2. Гігієнічне нормування шуму
- •13.3. Вібрація
- •13.4. Захист від шуму та вібрації
- •13.5. Ультразвук
- •13.6. Інфразвук
- •Контрольні запитання
- •Розділ 14. Іонізуюче випромінювання
- •14.1. Визначення та природа іонізуючого випромінювання
- •14.2. Основні характеристики радіоактивного випромінювання
- •14.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •14.4. Норми радіаційної безпеки
- •Гдд та мд для трьох груп органів
- •Норми радіаційної безпеки
- •14.5. Захист від радіаційного випромінювання
- •Контрольні запитання
- •Розділ 15. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- •15.1. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань
- •Номенклатура діапазонів частот емп
- •15.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
- •Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону
- •15.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •15.4. Електромагнітні випромінювання комп'ютера
- •Результати впливу пк на користувачів
- •15.5. Електромагнітні випромінювання портативних комп'ютерів
- •15.6. Безпечні рівні випромінювань
- •Допустимі рівні випромінювань моніторів пк
- •Контрольні запитання
- •16. Випромінювання оптичного діапазону
- •16.1. Інфрачервоне випромінювання
- •16.2. Ультрафіолетове випромінювання
- •Допустима густина потоку енергії
- •16.3. Лазерне випромінювання
- •Небезпека випромінювань лазерів в залежності від їх класу
- •Контрольні запитання
- •Розділ 17. Охорона праці користувачів пк
- •1. Загальні положення
- •2. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації вдт
- •3. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з вдт
- •Норми мікроклімату для приміщень з втд еом та пем*
- •Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на вдт*
- •Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот*
- •Допустимі параметри електромагнітних випромінювань і електростатичного поля*
- •17.1. Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з вдт
- •17.2. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з вдт
- •17.3. Вимоги до профілактичних медичних оглядів
- •Контрольні запитання
- •Частина IV. Безпека процесів праці розділ 18. Електробезпека
- •18.1. Основні визначення і актуальність проблеми електробезпеки
- •18.2. Особливості електротравматизму. Електричний струм як чинник небезпеки
- •18.3. Дія електричного струму на організм людини
- •18.4. Види електротравм
- •18.5. Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом
- •18.6. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм
- •18.7. Причини електротравм
- •18.8. Земля як елемент електричної мережі. Напруга кроку
- •18.9. Фізичні основи електробезпеки
- •18.10. Системи засобів і заходів щодо електробезпеки
- •Основні електрозахисні засоби для роботи в електроустановках
- •Додаткові електрозахисні засоби для роботи в електроустановках
- •Види, терміни та параметри експлуатаційних випробувань ізолюючих електрозахисних засобів
- •Безпечні відстані до струмовідних частин, що перебувають під напругою, м
- •18.11. Опосвідчення стану безпеки та експертиза електроустановок споживачів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 19. Системи, що працюють під тиском. Правила безпеки
- •19.1. Класифікація, реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
- •Робочий та пробний тиск при гідравлічних випробуваннях обладнання
- •19.2. Правила безпеки при експлуатації парових котлів
- •19.3. Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок
- •19.4. Правила безпеки при експлуатації стаціонарного обладнання, що працює під тиском
- •19.5. Правила безпеки при експлуатації балонів
- •Маркування балонів
- •19.6. Правила безпеки при резервуарному зберіганні газів
- •19.7. Правила безпеки при експлуатації газового господарства
- •? Контрольні запитання
- •Розділ 20. Правила безпеки при виконанні вантажних та транспортувальних робіт
- •20.1. Правила безпеки при монтажі та експлуатації транспортних машин та транспортних засобів
- •20.2. Підйомно-транспортувальні машини, механізми та пристрої. Вимоги безпеки
- •20.3. Автонавантажувачі, електронавантажувачі та електрокари. Правила безпеки при їх експлуатації
- •20.4. Підіймальні пристрої - особливості безпеки при їх експлуатації
- •? Контрольні запитання
- •Частина V. Пожежна безпека розділ 21. Основні поняття та складові пожежної безпеки
- •21.1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки
- •21.2. Складові та загальна схема забезпечення пожежної безпеки
- •21.3. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки (блок 1 рис. 21.1)
- •Контрольні запитання
- •Розділ 22. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів
- •22.1. Процес горіння, його форми та види
- •22.2. Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •Основні показники, що характеризують пожежонебезпечні властивості речовин різного агрегатного і дисперсного стану
- •22.3. Самозаймання
- •Контрольні запитання
- •Розділ 23. Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •Контрольні запитання
- •Розділ 24. Системи забезпечення вибухопожежної безпеки об'єкта
- •? Контрольні запитання
- •Частина VI. Перша долікарська допомога при нещасних випадках розділ 25. Надання першої долікарської допомоги
- •25.1. Загальні принципи надання першої медичної долікарської допомоги
- •Ознаки життя або клінічної смерті
- •Медикаменти і засоби для надання медичної допомоги
- •25.2. Надання першої долікарської допомоги при порушенні дихання і серцевої діяльності
- •25.3. Надання долікарської допомоги при опіках та відмороженні
- •Контрольні запитання
- •Розділ 26. Допомога при інших видах травм та нещасних випадках
- •26.1. Допомога при утопленні
- •26.2. Допомога при ураженні блискавкою
- •26.3. Допомога при ураженні електричним струмом
- •26.4. Допомога при сонячному ударі
- •26.5. Допомога при тепловому ударі
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Серія «Вища освіта в Україні» Заснована в 1999 р.
20.4. Підіймальні пристрої - особливості безпеки при їх експлуатації
Підіймальні пристрої в залежності від категорії, конструктивного оформлення і вантажопідйомності поділяються на дві групи. Підйомні механізми і машини першої групи, що підлягають реєстрації в Державному комітеті України з нагляду за охороною праці і опосвідченню її представником. Це - крани всіх типів, вантажозахвачувальні пристрої, ліфти і підйомники номінальною вантажопідйомністю 50 т і вище, електричні талі і лебідки вантажопідйомністю від 10 т і вище. До другої групи, що не підлягають реєстрації, належать крани, підйомники і механізми з ручним приводом, поворотні крани і ті, що керуються з підлоги за допомогою кнопкового пульту (якщо вони є самостійними підйомними механізмами), автозавантажувачі і штабелеукладачі.
Вони експлуатуються, випробовуються і опосвідчуються згідно правил та інструкцій, розроблених на підприємствах, яким вони належать.
Вантажопідйомні крани. Безаварійна робота вантажопідйомних кранів залежить від їх конструктивного виконання і правильної експлуатації.
Кожен вантажопідйомний кран забезпечується документацією, що передбачена Держстандартом відповідно до технічних умов на виготовлення. Крім паспорта та інструкції по експлуатації на крані закріплюється табличка, де вказується найменування заводу-виробника, вантажопідйомність, дата випуску і порядковий номер.
Вантажопідйомні крани обладнуються пристроями, що забезпечують безпеку праці: кінцевими вимикачами для автоматичної зупинки механізмів підіймання і пересування стріли крану, обмежувачами і показниками вантажопідйомності, гальмівними пристроями колодкового типу, протиугонними пристроями. Всі вантажопідйомні крани перед початком експлуатації проходять первинне і періодичне технічне опосвідчення. Первинне опосвідчення проводить завод-виробник після виготовлення крану перед відправкою його споживачу, періодичне: часткове - один раз на рік, з оглядом та перевіркою в роботі всіх агрегатів і вузлів крану; повне - один раз на 3 роки, з оглядом та статичним і динамічним випробуванням. Опосвідчення проводить інженерно-технічний співробітник Держкомітету по нагляду за охороною праці за участі особи від підприємства, що відповідає за справність крану.
Статичними випробуваннями перевіряються міцність металоконструкцій і стійкість крану проти перекидання. При випробуванні підіймають вантаж, маса якого на 10-25 % більша маси робочого вантажу. Кран вважається таким, що пройшов випробування, якщо протягом 10 хв. піднятий вантаж не опускається, і якщо не знайдені тріщини, деформації й інші пошкодження.
При динамічних випробуваннях перевіряють працездатність механізмів, що зупиняють хід при крайніх нижніх і верхніх положеннях стріли крану чи вантажу вище допустимих та інших пристроїв безпеки. Результати опосвідчення заносять в паспорт.
До обслуговування вантажопідйомних кранів допускаються особи, що пройшли навчання і склали іспит на право управління.
При експлуатації вантажопідйомних машин забороняється: підіймати вантажі, маса яких перевищує допустиму; одночасно підіймати вантаж і людей; підіймати вантажі, що знаходяться в нестійкому положенні; відривати примерзлі чи завалені землею вантажі, або закладені іншими вантажами; підтягувати вантажі на косому натягненні підйомних канатів; відтягувати вантажі при підійманні; відключати гальма і пристрої безпеки.
Ліфти. В залежності від призначення і вантажопідйомності ліфти поділяють на: пасажирські; вантажопасажирські; вантажні з провідником; вантажні без провідника; вантажні малі (без провідника) грузопідйомністю до 160 кг включно, площа підлоги кабіни 0,9 м2, висота -1м.
Вантажні і пасажирські ліфти широко застосовують як в основному, так і в допоміжному виробництвах. Документом, що регламентує безпечну експлуатацію ліфтів є Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів. Реєстрації в органах технічного нагляду Держнаглядохоронпраці підлягають всі ліфти, крім ліфтів з вантажопідйомністю до 160 кг і висотою кабіни не більше 1 м.
Ліфти 1 раз на рік підлягають технічному опосвідченню, при якому здійснюється їх огляд, статичні і динамічні випробовування. При огляді перевіряється робота механізмів, електрообладнання, освітлення, приладів управління і безпеки. Дозвіл на пуск ліфта в експлуатацію видає інспектор технічного нагляду.
Всі пасажирські і вантажні ліфти обов'язково обладнуються вловлювачами, які утримують кабіну від падіння при обриві троса, гальмом підйомної лебідки, противагою, дверними контактами, що виключають можливість руху кабіни при відкритих дверях, вимикачами, що зупиняють кабіну на поверхнях, обмежувачами вантажопідйомності і швидкості, кінцевими вимикачами. При обриві троса вловлювач повинен зупинити кабіну на відстані не більше 0,1 м від точки обриву.
Відповідальність за стан і експлуатацію ліфтів покладається на робітника підприємства. Обслуговування ліфтів може бути доручено по договору спеціалізованій організації.
Особа, відповідальна за справність і безпечну експлуатацію ліфтів, обов'язково слідкує за своєчасним проведенням технічного опосвідчення та оглядів, не допускає роботу ліфтів з простроченими термінами опосвідчення, профілактичних оглядів чи ремонтів.
Підйомники. Підйомники призначені для підйому або спуску вантажів ( а не людей!). Вони можуть бути як вертикальними, так і похилими і не потребують спеціальної шахти, кабіни, машинного відділення, вловлювачів. Замість кабіни можна використовувати огороджену з усіх сторін кліть. Підйомники вантажопідйомністю до 250 кг можуть бути огороджені бортами. В місцях зупинки кліті, де відбувається завантаження і розвантаження вантажів, вивішується інструкція по безпеці експлуатації і трафарет із вказівкою граничнодопустимої маси вантажу.
Вантажозахоплюючі пристрої. Для комплектування вантажопідйомних машин і механізмів, а також для обв'язки і тимчасового кріплення різних вантажів, що підіймаються і переміщуються машинами при завантаженні і розвантаженні, застосовують вантажозахоплюючі пристрої: одинарні та кільцеві канатні стропи; дво-, чотири-, шестирядні канатні стропи; траверси з закріпленими на них вантажозахоплюючими пристроями; різного роду захоплювачі (кліщові, кільцеві, коромислові та ін.). До вантажозахоплюючих пристроїв належать також пристрої з електромагнітним і гідравлічним приводом.
При підійманні вантажу масою більше 3 т гаки повинні бути рухомими на кулькових закритих опорах. Гаки кранів обладнуються механізмами, що запобігають спаду з гака знімних вантажозахоплюючих пристроїв. Для гнучких вантажозахоплюючих пристроїв запобіжні механізми не потрібні.
У процесі експлуатації знімні вантажозахоплюючі пристрої перевіряють оглядом у встановлені строки, але не рідше ніж через 6 місяців - для траверс, через 1 місяць - для кліщів та інших захватів; через кожні 10 днів - для стропів (за винятком тих, що рідко використовуються). Вантажозахоплюючі пристрої, якими рідко користуються, оглядають перед видачею їх в роботу.
Результати огляду заносять в журнал обліку огляду вантажозахоплюючих пристроїв.
На кожному підприємстві, що експлуатує вантажопідйомне обладнання, повинен бути призначений інженерно-технічний працівник, що несе відповідальність за його справність і безпечну експлуатацію. Призначення цієї особи повинно бути проведене наказом, а його посада, прізвище, ім'я, по батькові і підпис повинні бути зафіксовані в паспорті кожного вантажопідйомного пристрою.
