- •НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
- •Тема 8. Філософська онтологія. Проблема буття
- •План лекції
- •Методичні рекомендації
- •Тестові завдання
- •Термінологічний словник
- •Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів
- •Питання для контролю та самоперевірки знань
- •Проблемні питання та питання для дискусій
- •Тема 9. Проблема свідомості у філософії
- •План лекції
- •Методичні рекомендації
- •Термінологічний словник
- •Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів
- •Питання для контролю та самоперевірки знань
- •Проблемні питання та питання для дискусій
- •Тестові завдання
- •Тема 10. Філософське вчення про розвиток
- •План лекції
- •Методичні рекомендації
- •Термінологічний словник
- •Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів
- •Питання для контролю та самоперевірки знань
- •Проблемні питання та питання для дискусій
- •Тестові завдання
- •Тема 11. Теорія пізнання
- •План лекції
- •Методичні рекомендації
- •Термінологічний словник
- •Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів
- •Питання для контролю та самоперевірки знань
- •Проблемні питання та питання для дискусій
- •Тестові завдання
- •Тема 12. Філософська антропологія
- •План лекції
- •Методичні рекомендації
- •Термінологічний словник
- •Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів, доповідей і повідомлень
- •Питання для контролю та самоперевірки знань
- •Проблемні питання та питання для дискусій
- •Тестові завдання
- •ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ
- •ТЕМА 13. Суспільство як предмет філософського знання
- •План лекції
- •Методичні рекомендації
- •Термінологічний словник
- •Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів, доповідей та повідомлень
- •Питання для контролю та самоперевірки знань
- •Проблемні питання та питання для дискусій
- •Тестові завдання
- •Тема 14. Філософські проблеми економіки
- •План лекції
- •Термінологічний словник
- •Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів
- •Питання для контролю та самоперевірки знань
- •Проблемні питання та питання для дискусій
- •Тестові завдання
- •Тема 15. Духовна життєдіяльність суспільства
- •План лекції
- •Методичні рекомендації
- •Термінологічний словник
- •Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів
- •Питання для контролю та самоперевірки знань
- •Проблемні питання та питання для дискусій
- •Тестові завдання
- •ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ
- •Тест 1
- •Тест 2
- •Тест 3
- •Тест 4
- •Тест 5 Філософські категорії
- •СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
- •Основна література
- •Додаткова література
Отже, ми знаємо, що всі тіла мають певну довжину, ширину, висоту. Вони так чи інакше розміщені один відносно одного, складають частину тієї чи іншої системи. Простір є формою координації співіснуючих об’єктів, стану матерії. Сутність його полягає в тому, що об’єкти розміщені один за одним і знаходяться в певних кількісних відношеннях. Порядок співіснування цих об’єктів та їх станів утворює структуру простору.
Явища характеризуються тривалістю існування, послідовністю етапів розвитку. Процеси відбуваються або одночасно, або один раніше чи пізніше іншого. Це означає, що тіла існують і рухаються в часі. Час – це форма координації об’єктів, що змінюються. Порядок зміни об’єктів та їх станів утворюють структуру часу.
Просторово-часові характеристики має будь-яке явище буття світу. Якщо простір є найзагальнішою формою сталості, збереження змісту об’єктивної реальності, то час – це форма його розвитку, внутрішній ступінь його існування та самознищення.
Категорії “простір” і “час”, як і категорії “матерія” та “рух”, дуже важливі і значущі для розвитку науки і матеріалістичного світогляду.
Підсумовуючи дане питання, студенти повинні відмітити, що простір та час обумовлені матерією як форма своїм змістом, а кожен рівень руху матерії характеризується своєю просторово-часовою структурою. Загальні властивості простору й часу набувають специфічного вигляду залежно від природи систем: чим складнішим є той чи інший об’єкт, тим складніші його властивості і форма його існування. Особливо принципових відмінностей набувають соціальні види простору і часу.
Термінологічний словник
Буття – філософська категорія для позначення реально існуючої, стабільної, об’єктивної, вічної, безмежної субстанції, що містить у собі все суще.
Детермінізм – філософське вчення про об’єктивний закономірний взаємозв’язок і взаємозумовленість явищ природи, суспільства та людської психіки й волі. Протилежною філософською концепцією є індетермінізм – заперечення причинної зумовленості явищ у світі.
Закон – це об’єктивний, суттєвий, необхідний, стійкий загальний зв’я- зок матеріальних і духовних явищ, що визначає характер і спрямованість руху та розвитку. Поняття “закономірність” ширше, ніж закон. Якщо закон чітко виявляється в конкретних умовах, то закономірність – це взаємозв’язок низки законів.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
11
Матерія – філософська категорія для позначення об’єктивної реальності (чуттєво-предметного світу), що так чи інакше впливає на людину й викликає відчуття.
Небуття – стан абсолютного ніщо, межа, за якою певний предмет ще не існує або вже не існує.
Простір – одна з основних об’єктивних форм існування матерії. Поняття простору характеризує розташування матеріальних об’єктів відносно один одного, визначає протяжність тіл та їх співіснування.
Розвиток – найвищий тип руху, завдяки якому проходить незворотна спрямована зміна матеріальних та ідеальних об’єктів від одного якісного стану до іншого, від старого до нового.
Рух – спосіб існування матерії, її узагальнений атрибут. Рух – це будьяка зміна у природі та суспільстві. Матерії без руху не існує, оскільки не існує й руху без матерії.
Синергетика – одна з альтернативних діалектиці теорій розвитку, науковий напрям, який вивчає зв’язки між елементами структури, підсистеми, що створюються у відкритих системах завдяки інтенсивному обміну речовини та енергії з довколишнім середовищем у нерівномірних умовах.
Субстанція – філософська категорія для позначення кінцевої мети всіх багатогранних виявів явищ природи та історії; дещо відносно стійке, що існує саме по собі й не залежить ні від чого іншого.
Час – одна з основних об’єктивних форм існування матерії. Час характеризує тривалість існування процесів та явищ, послідовність зміни стану в розвитку матеріальних систем. Характеристикою часу є його незворотність, він спливає від минулого через сучасне до майбутнього.
Питання для самостійного вивчення
1.Проблема буття в західноєвропейській філософії Нового часу.
2.Моделі та типи реальності.
Теми рефератів
1.Світ та форми його освоєння.
2.Проблематичність людського буття.
3.Людина у Всесвіті.
4.Еволюція уявлень про матерію.
5.Концепція енергетизму та її філософський зміст.
6.Сутність редукціонізму та його прояви.
7.Основні філософські концепції простору і часу.
8.Культурний простір і час як форми буття людини.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
12
Питання для контролю та самоперевірки знань
1.Як формуються уявлення про світ?
2.Що таке онтологія?
3.Який основний зміст буття як філософської категорії?
4.Як розуміли буття в античній (Пармені) і середньовічній філософії?
5.Які характеристики буття пропонує сучасна філософська думка?
6.Які основні форми буття?
7.Що таке буття людини? Які основні прояви буття духовного?
8.Що таке субстанція?
9.Опишіть уявлення про світ як про єдине ціле.
10.Опишіть різноманіття зв’язків у світі.
11.У чому полягає внесок науки і філософії в розвиток наших -уяв лень про детермінізм?
12.Яке співвідношення між поняттями “матерія”, “природа”, “субстанція”?
13.Чим категорія “матерія” відрізняється від категорії “буття”?
14.Які форми руху матерії ви знаєте? Опишіть їхній взаємозв’язок і дайте оцінку редукціонізму (механіцизму).
15.Які властивості простору і часу ви знаєте?
16.Обґрунтуйте нерозривний зв’язок матерії і руху.
Проблемні питання та питання для дискусій
1.Що таке буття як об’єктивна і суб’єктивна реальність? Чи є реальність, крім об’єктивної і суб’єктивної реальності?
2.Як і чому у філософії виникла проблема буття?
3.Як, на вашу думку, більш правдоподібно уявляти світ: як Космос чи як Хаос? Чому саме так? Аргументуйте свою відповідь.
4.Дайте характеристику моделям буття.
5.Що означає “життя як особливий тип реальності”?
6.Які існують проблеми створення цілісної картини світу?
7.Світ як єдине ціле: у чому сутність позиції релігії з цього питання і сутність позиції філософії?
8.Чи розрізняєте ви причинні та функціональні зв’язки? Аргументуйте свою відповідь, наведіть конкретні приклади.
9.Як витлумачувався причинно-наслідковий зв’язок лапласівським детермінізмом? У чому обмеженість такого тлумачення?
10.У філософському тексті зустрілася така фраза: “Поза випадковістю неможливо зрозуміти життя людини в часі”. Як ви розумієте це висловлення?
11.Як ви розумієте співвідношення необхідності й випадковості в концепції детермінізму?
12.Чи сумісна концепція буття Парменіда з детермінізмом?
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
13
13.Наведіть приклад прояву індетермінізму.
14.Які поняття з концепції детермінізму ви використовували б при описі: а) руху планет; б) метеорологічних прогнозів;
в) розпаду радіоактивної речовини?
15.Наведіть аргументи на користь єдності світу з боку:
а) матеріалізму; б) ідеалізму; в) релігії; г) науки.
16.Чи сумісні, на вашу думку, детермінізм і свобода волі? Аргументуйте свою відповідь.
17.Спростуйте чи доведіть наявність причинного зв’язку між такими явищами: а) день і ніч; б) падіння економіки і зростання злочинності; в) матеріальний достаток людини і рівень його духовної культури.
18.Чи може одне і те ж явище за різних умов і відносин бути як необхідним, так і випадковим? а) так; б) ні. Обґрунтуйте свою думку.
19.Чи існує єдність у нашому винятково різноманітному світі? Якщо так, то в чому сутність цієї єдності? На чому вона заснована?
20.Чи можлива різна філософська інтерпретація сутності буття?
21.Чи згодні ви з тим, що “випадкове – значить безпричинне”?
22.Яке співвідношення між поняттями “причинність” і “детермінізм”?
а) збігаються; б) не мають нічого спільного;
в) збігаються частково; г) одне з них є окремим випадком іншого.
Тестові завдання
1. Що означає поняття “матерія”?
а) матерія є постійна можливість відчуття; б) матерія – фундаментальна похідна категорія філософії для ви-
значення об’єктивної реальності, яка дана нам у відчуттях; в) матерія є лише символ, що відображає відчуття різних почуттів; г) матерія є абсолютно незмінна субстанція.
2. Які основні властивості руху матерії?
а) матерія рухається (змінюється) за божою волею; б) рух є зміна взагалі, спосіб існування матерії;
в) всі речі знаходяться в русі, але існує першопричина (Бог), який не потребує того, щоб його приводили в рух.
3.Вкажіть, які з нижченаведених тверджень є істинними, а які – хибними:
а) рух, простір, час, закони природи є матерією; б) рух, простір, час, закони природи матеріальні;
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
14
в) рух, простір, час, закони природи ідеальні, оскільки ці поняття створені нашим розумом.
4. Що означає час як філософська категорія?
а) час існує не в самих речах, а тільки в мисленні; б) час є спосіб руху, тому що ми зображуємо в русі те, що відбу-
вається раніше чи пізніше, чи послідовність?
в) час відображає координацію об’єктів, які змінюють один одного в одному й тому ж місці просторів.
5. Що характеризує простір як філософську категорію?
а) для простору як форми буття матерії притаманні такі властивості, як протяжність, структурність, що існують у взаємодії;
б) простір – не реальність світу речей, а спосіб, за допомогою якого ми сприймаємо речі;
в) простір не належить до фундаментальних категорій, оскільки не володіє їх основними властивостями, а проходить через всі шари реального світу. Він обривається біля духовного буття.
6. До яких видів буття належить існування (буття) таких об’єктів:
а) біль; б) держава; в) число; г) мета; ґ) атом; д) комп’ютер; е) стіл; є) файл; ж) сон?
7.До якої (об’єктивної чи суб’єктивної) реальності належать такі явища? Відповідь обґрунтуйте:
а) відчуття важкості; б) судження “Місяць – це природний супутник земної кулі;
в) архітектурний простір; г) вакуум; ґ) простір-час;
д) аморальний вчинок; є) категорія “матерія”;
ж) кризи – економічна, політична, духовна; з) первинність матерії.
8.До яких світоглядних позицій належать дані висловлення:
а) все – творіння боже; б) все є атоми і порожнеча; в) об’єктивна реальність;
г) речі – це комплекс відчуттів; ґ) світ єдиний, тому що я його таким відчуваю, таким мислю.
9.Вияснити світоглядну позицію кожного з авторів визначення матерії:
а) матерія – це все те, що нас оточує і не залежить від нас; б) все побудовано з матерії; в) матерія – це атоми та порожнеча;
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
15
