Питання для самоконтролю

1. Назвіть основні ознаки держави.

2. Розкрійте зміст внутрішніх функцій держави.

3. Здійсніть порівняльну характеристику монархічної і республіканської форми правління.

4. Яка з форм адміністративно-територіального устрою держави характерна для країн зі значним різноманіттям соціально-економічних, історичних, національних умов? Чому?

5. В чому полягає відмінність між правовою та соціальною державою? Чи суперечать ці концепції одна одній?

Тема 8 Політичні партії і партійні системи

8.1. Поняття, походження і функції політичних партій

У суспільстві існує безліч соціальних груп, кожна з яких відрізняється своїми інтересами, цінностями, пріоритетами, саме тому виникає необхідність у стійких каналах зв'язку між владними інститутами і такими групами. Подібні канали створюються завдяки діяльності груп інтересів, лобі, але особливо функціональними у цьому плані виступають політичні партії. З одного боку, партії виникають як продукт громадянської ініціативи і є породженням і частиною громадянського суспільства. З іншого боку, розвинена партійна організація є важливим елементом структури політичної системи.

Партії є другим за важливістю після держави інституційним суб'єктом політики. Партії політичні за самою своєю природою. Вони створюються для боротьби за владу, її використання або вирішального впливу на неї. Сучасна демократична політична система немислима без партій. Проте тривалий час, аж до ХIХ ст. переважало негативне ставлення до партій. Такої позиції дотримувалися багато видних політичних і суспільних діячів – Дж. Вашингтон, Цицерон, Плавт, Т. Гоббс, Дж. Мілль, А. Токвіль. Партії розглядалися як показник «суспільної хвороби», джерело соціального розбрату, підриву суспільної єдності, знаряддя досягнення корисливих групових інтересів, узурпації народної влади. Лише поступово ставлення до партій почало змінюватися, суспільство і окремі його представники почали відзначати, що партії вносять до політичного життя здоровий дух змагання, виводять суспільство із стану застою, об'єднують людей для захисту групових, а іноді і національних інтересів. Поняття «партія» походить від латинського «partis» і означає частину чогось цілого. Виходячи з цього, етимологічного значення, партія традиційно розглядається як частина цілого – суспільства, тобто частина громадян, які прагнуть представити свої інтереси в реальнії політиці на рівні держави. Політичні групи, які презентували свої інтереси на суспільному рівні були відомі ще у Стародавньої Греції з часів Аристотеля. Зазвичай це були, групи на підтримку певного політичного діяча. Координуючи свої дії та зусилля, такі групи швидше досягали поставлених цілей на користь певної особи та її наближених. У політології широку популярність отримала, запропонована Максом Вебером періодизація історії сучасної політичної партії, відповідно до якої партія як політичний інститут пройшла у своєму розвитку три етапи:

• перший етап – аристократичного угрупування;

• другий етап – існування партій у вигляді політичного клубу;

• третій етап – сучасної політичної партії масового типу, який починається з моменту розширення виборчих прав на початку ХХ ст. і триває до теперішнього часу. Всі нині існуючіпартії виникають вже уцьому періоді відповідно до базових характеристик партійної організації цього періоду, а саме: сучасна політична партія – це інститут для створення підтримки на виборах і отримання мандатів у державних структурах для реалізації інтересів певних соціальних груп. Тому політичну партію визначають як організовану групу однодумців, що представляє інтереси певної частини народу і що ставить своєю метою їх реалізацію шляхом завоювання державної влади або участі в її здійсненні.

Політичні партії істотно відрізняються від зовні схожих на них інших політичних об'єднань таких як рухи, союзи і тому подібне, що було доведене завдяки виділенню основних ознак сучасній політичній партії. Серед таких ознак визначають наступні:

• основна мета діяльності партії – завоювання і здійснення політичної влади у суспільстві

• наявність у партії детально розробленої політичної програми і статуту;

• наявність організаційної структури в центрі і на місцях;

• активна участь у виборчих кампаніях.

Політичним партіям властиві організаційна структура, членство, внутріпартійні відносини, партійно-політичне лідерство, наявність програмних і статутних документів, в яких закріплюються ідейно-політичні і організаційні основи партії.

У політологічній літературі визначено цілу низку функцій партій у сучасній політичній системі й суспільстві. Серед них:

• артикуляція і агрегація суспільних інтересів;

• рекрутування політичної еліти;

• політична соціалізація;

• участь в організації, підготовці і проведенні виборів (електоральна функція);

• розвиток суспільної активності і політичної участі громадян;

• формування громадської думки;

• опосередкування відносин між громадянами і органами держави.

Перераховані функції характеризують роль партії в суспільстві по відношенню до громадян. Разом з цими, зовнішніми по відношенню до держави функціями, виділяють функції партії усередині механізму державної влади, які виконують правлячі партії, це так звані урядові функції. Серед них виділяють:

• утворення уряду;

• розробка програм і найважливіших рішень в області урядової політики, забезпечення їх реалізації;

• координація політики відповідно до змін ситуації і вимог населення.

Не всі партії в рівній мірі виконують ці функції. Реальна діяльність партій у політичній системі і суспільстві прямо залежить від особливостей конкретної країни і типу партії.