(Підгрупа 0) Державна система стандартизації та нормативно-технічної документації (дсс і етд)

Група Т50	ГОСТ 1.0-68	ДСС Основні положення.
	ГОСТ 1.16-78	ДСС Пояснювальна записка до проекту стандарту. Побудова, зміст, викладення та оформлення .
	......
	ГОСТ 1.26-77

Таблиця 2.2

(Підгрупа 1) Система документації, що визначає показники якості, надійності та довговічності (єспяп)

Група Т51	ГОСТ 4.3-78	ЄСПЯП. Основні положення.
	ГОСТ 4.317-80	ЄСПЯП. Ущільнення гумові контактні. Номенклатура показників.
	...
	ГОСТ 4.321-85	ЄСПЯП. Посуд і обладнання лабораторні із кварцу та фарфору. Номенклатура показників.

Таблиця 2.3

(Підгрупа 2) Система проектно-конструкторської документації (єскд).

Група Т52	ГОСТ 2.001-70	ЄСКД. Загальні положення.
	ГОСТ 2.105-79	ЄСКД. Загальні вимоги до текстової документації.
	ГОСТ 2.108-68	ЄСКД. Специфікація.
	ГОСТ 2.301-68	ЄСКД. Розміри форматів для виконання креслень А1-(841*594). А2-(420*594). А3-(297*420).
	ГОСТ 2.302-68	ЄСКД. На масштаби. 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20.
	ГОСТ 2.804-84	...

Таблиця 2.4

(підгрупа 3) Система технічної документації (ЄСТД).

Група Т53	ГОСТ 3.1001-81	ЄСТД. Загальні положення.
	...
	ГОСТ 3.1404-86	ЄСТД. Правила оформлення документів на механічну обробку.
	...
	ГОСТ 3.1901-74

Основні задачі стандартизації:

Перша - одна з основних задач стандартизації полягає в покращенні якості продукції, оскільки стандарт встановлює науково обґрунтовані вимоги до показників якості. Показники, норми, вимоги, що встановлені стандартом, базуються на результатах наукових досліджень, дослідно-конструкторських та експериментальних робіт, більшість з яких , в свою чергу, повинно закінчуватись розробкою стандарту.

Другою важливою задачею стандартизації є визначення єдиної системи показників якості продукції, методів та засобів контролю та випробувань, а також необхідного рівня надійності в залежності від призначення виробів та умов їх експлуатації.

Третя задача стандартизації полягає у встановлені норм, вимог та методів в області проектування і виробництва продукції з ціллю отримання оптимальної якості та виключення нераціонального різноманіття видів, марок та типорозмірів.

Четверта задача. Науково-технічний прогрес обумовлює необхідність проектування та виготовлення в мінімально короткі строки самих різноманітних машин та приладів. Це висуває четверту основну задачу стандартизації – розвиток уніфікації продукції як найважливішої умови спеціалізації виробничих процесів, ефективності експлуатації та ремонту виробів.

Робота в області стандартизації, що має своєю загальною метою підвищення ефективності народного господарства в цілому, будується на цілком визначених методичних принципах, що відображають, по суті методологію керування якістю.

До числа основних принципів можна віднести наступні:

1. принцип комплектності, тобто цілеспрямованого та планомірного встановлення та використання системи взаємопов’язаних вимог як до об’єкта в цілому, так і до його основних елементів. Це призводить до скорочення використання сировини, матеріалів, типорозмірів, методів виготовлення, що в кінцевому результаті вирішує задачу підвищення якості продукції.

2. принцип системності, полягає в розробці системи стандартів, що нормують вимоги до функціонально взаємопов’язаних елементів. Розробка єдиної системи ЄСКД, ЄСТД, ЄСТПВ (єдиної системи підготовки виробництва) та ін.

3. принцип плановості, забезпечує планомірність в роботі та дозволяє узгоджувати роботу по стандартизації з планами розвитку народного господарства, забезпечити координаційну роль стандартизації як підсистему керування народним господарством. Це дозволяє планувати якість продукції у відповідності до попиту, зняття з виробництва морально застарілої продукції та заміна її продукцією вищої категорії.

4. принцип випередження, полягає в тому, що вимоги, які містяться в розроблюваному стандарті, повинні постійно забезпечувати технологічний процес, тобто виключити можливість випуску морально застарілої продукції. Таким чином випереджаюча стандартизація повинна враховувати найбільш ефективні результати та динаміку розвитку науки, техніки та виробництва.

5. принцип оптимальності вимагає встановлення оптимального, з точки зору інтересів народного господарства, рівня вимог, що нормуються до об’єкту стандартизації.

6. принцип мінімальних питомих витрат матеріалів. Вартість матеріалів та напівфабрикатів в машинобудуванні складає від 40% до 80% загальної вартості продукції. При зниженні витрат прокату на 1% по країні економиться близько 600000 т металу. В деяких галузях машинобудування маса виробів обмежується стандартом ГОСТ 914-59 – „Автомобілі та авто потяги. Вагові параметри та габарити”.

Стандарти та світ.

В 1926 році утворилась міжнародна організація ІСА (ISA), з 1941 році вона переорганізувалась в ІСО (ISO).

Основна ціль ІСО „сприяти доброму розвиткові стандартизації у всьому світі для того, щоб забезпечити міжнародний обмін товарами та розвивати взаємну співпрацю в області інтелектуальної, наукової, технічної та економічної діяльності”.

Ріст культурних та економічних зв’язків між цими країнами поставив у якості невідкладної задачі забезпечення міжнародної одноманітності мір.

Першим кроком в цьому напрямку було встановлення метричної системи мір „ на всі часи, для всіх народів”. Кінець XVΙΙΙ сторіччя Франція. В 1870 році в Парижі за пропозицією Петербурзької Академії наук було скликане засідання, ціллю якого було притягнення уваги урядів різних країн до необхідності встановлення прототипів мір.

20 травня 1875 року 17 країн, у тому числі і Росія, на міжнародній дипломатичній конференції по „метру” підписали метричну конвенцію.

Попередньо метр – це одна десятимільйонна частина Паризького меридіана.

В 1872 році Міжнародна комісія прийняла рішення про розробку платиноірідієвих прототипів метра та кілограма.

З розвитком науки та техніки з’явилось ряд систем:

• СГС – сантиметр, грам, секунда,

• МТС – метр, тонна, секунда,

• МКГСС – метр, кілограм-сила, секунда,

• МКСА – метр, кілограм, секунда, ампер.

Розвиток автоматизації виробничих процесів та використання обчислювально – керуючої техніки вимагало уніфікації одиниць вимірювання.

В 1954 Десята Генеральна конференція по мірах та вагах вирішила прийняти в якості основних одиниць Міжнародної системи: метр, кілограм, секунда, ампер, градус Кельвіна, свічу.

В 1960 році Одинадцята Генеральна конференція по мірах та вагах прийняла резолюцію, що затверджувала рішення Міжнародного комітету мір та ваг про встановлення Міжнародної системи одиниць.

Міжнародна система одиниць SI (Systems International).

Міжнародна організація по стандартизації ІСО прийняла систему SI за основу.

Організація об’єднаних націй, а саме відділ по освіті, науці, культурі (ЮНЕСКО) закликала всі країни прийняти Міжнародну систему.

З 1 січня 1982 року був введений в дію ГОСТ 8.417-81 ДСВ. Одиниці фізичних величин.

ДСТУ 3651.1-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниці фізичних величин. Міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці. Основні поняття, назви та позначення

ДСТУ 3651.1-97 Фізична величина запропонована як властивість, загальна в якісному співвідношенні багатьом фізичним об’єктам, але в кількісному відношенні індивідуальна для кожного об’єкта.

Розміром фізичної величини називають кількісний вміст в даному об’єкті властивості, що відповідає поняттю фізичної величини.

ДСТУ 3651.1-97 одиниці фізичних величин:

• незалежні, основні (не залежать від розмірності інших одиниць).

• похідні – залежать від основних одиниць у відповідності до формул.

1. площа - ,

2. лінійна швидкість - ,

3. лінійне прискорення - ,

4. сила - .

5. Кратні та часткові одиниці утворюються за допомогою множників та приставок.

Таблиця 2.

Основні одиниці системи СІ

Величина	Одиниця вимірювання	Скорочені позначення одиниць
		Українські	Латинські
Довжина	метр	м	m
Маса	кілограм	кг	kg
Час	секунда	с	s
Сила електричного струму	ампер	А	А
Термодинамічна температура	кельвін	К	К
Сила світла	кандела	кд	kd
Кількість речовини	моль	моль	mol

*1 свіча=1,005 нової свічі=candela

*0^оК=-273,16 ^оС,

Визначення основних одиниць відповідно до рішення Генеральної конференції з мір і ваги:

метр — довжина шляху, який проходить світло у вакуумі за 1/29979245 частину секунди; Кілограм – маса 1 кубічного дециметра дистильованої води при її найбільшій щільності (при ), визначена зважуванням.

Платинова циліндрична гиря висотою 39 мм, рівного діаметру () – „кілограм Архіву”.

кілограм — одиниця маси, що дорівнює масі Міжнародного прототипу кілограма;

секунда — 9 192 631 770 періодів випромінювання переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133;

ампер — сила незмінного струму, який, проходячи через два паралельних прямолінійних провідники нескінченної довжини і занадто малого круглого перерізу, що розміщені на відстані метра один від одного у вакуумі, утворив би між провідниками силу в 2*10-7Н на кожний метр довжини;

кельвін — одиниця термодинамічної температури — 1/273,16 частини термодинамічної температури потрійної точки води;

кандела — сила світла, що випромінюється з площі у 1/600 000 м2 перерізу повного випромінювача у перпендикулярному до цього перерізу напрямку при температурі затвердіння платини та тиску 101325 Па;

моль — кількість речовини, яка вміщує стільки ж молекул (атомів, частинок), скільки вміщується атомів у нукліді вуглецю-12 масою в 0,012 кг.