Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

.pdf
Скачиваний:
29
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
543 Кб
Скачать
☆
(n + 1)!

вибирають з умови

| rn| 6

 

f(n+1)(x0)

(x − x0)n+1

< ε.

(n + 1)!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо ряд не ¹ знакозмiнним, то треба оцiнити залишковий член формули Тейлора. У формi Лагранжа вiн ма¹ вигляд

rn(x) = f(n+1)(x0 + θ(x − x0))(x − x0)n+1, 0 < θ < 1.

ßêùî ì๠ìiñöå îöiíêà |f(n+1)(x0 + θ(x − x0))| 6 M, äå M деяке число, то число n кiлькiсть врахованих членiв ряду, визначають з умови:

|rn(x)| 6 M|x − x0|n+1 < ε.

(n + 1)!

√

П р и к л а д 1. Обчислити 10 1000 ç òî÷íiñòþ äî ε = 0, 001. Ð î ç â ' ÿ ç à í í ÿ.

√

 

 

 

√1024 − 24 = 2 r

 

 

 

= 2 r

 

 

 

 

 

=

1 − 1024

1 −

128 =

1000

10

 

 

 

10

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

24

 

 

10

 

3

 

= 2

"1 + 10

−128

+ 10·

2

−2!

−128

 

+ · · · # .

 

 

 

 

 

 

1

 

 

3

 

 

1

(

·

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9)

 

3

 

 

 

 

 

 

У даному розкладi можна обмежитися першими двома членами, оскiльки аб- солютна величина залишку r1(x), äå x = −1283 , не перевищу¹ задано¨ точностi:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

(

9)

 

 

 

 

 

 

 

 

3

2

 

 

 

 

 

 

r

 

 

=

2

 

 

 

 

 

 

·

 

−

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

<

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

|

 

1

|

 

 

·

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

19

 

−128

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

 

 

 

·

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

102

·

2!

s

 

1

−

θ

·

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

128

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

81

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

<

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 0, 00005184 < 0, 001.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

100 · 1282

1 − 128

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

Îòæå,

 

 

1 +

10

−128

 

= 1, 9953125.

√1000 ≈ 2

10

 

 

 

1

 

 

3

 

 

При цьому похибка не перевищу¹ 0,

52 · 10−4.

 

31

П р и к л а д 2. Обчислити iнтеграл

1

 

 

x dx ç òî÷íiñòþ äî ε = 0, 001.

 

Z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin x

 

 

 

 

 

 

 

 

Ð î ç â ' ÿ ç à í í ÿ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

sin x

1

1

 

x3

x5

 

 

 

 

1

 

 

x2

x4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z0

 

 

dx = Z0

 

 

 

x −

 

 

+

 

 

− · · ·

dx = Z0

1 −

 

+

 

 

− · · · dx =

x

x

3!

5!

3!

5!

 

 

 

 

 

 

 

= 1 −

1

 

+

 

1

 

 

− · · · + (−1)n

 

 

 

1

 

+ · · ·

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 · 3!

5 · 5!

(2n − 1) · (2n − 1)!

У даному прикладi можна обмежитися першими трьома доданками: ряд ¹ знакоперемiжним, абсолютна величина четвертого доданка менша потрiбно¨ то-

чностi

 

 

1

 

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

=

 

<

 

.

 

 

 

7 · 7!

5040 ·

 

1000

 

 

 

 

 

7

 

 

 

Îòæå, ç òî÷íiñòþ äî 0, 001

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

x dx ≈ 1 −

3 · 3! + 5 · 5!

= 1 − 18 +

600 = 0, 946.

Z0

 

sin x

1

 

 

1

 

 

1

 

1

 

Завдання до роздiлу

Знайти область збiжностi функцiонального ряду:

 

∞

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

∞

 

√

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

lnn

(x

−

1) .

 

 

3nx + 2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1

 

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

∞ n + 1

 

 

 

 

 

 

 

∞ (−1)n

 

1 − x

 

n.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. n=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1 xnx .

 

 

 

 

2n

−

1

1 + x

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∞ 1 + xn

 

 

 

 

∞

 

1

 

 

 

1 + x

 

n

 

5. n=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. n=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

1

−

xn .

 

 

 

 

n + 3

1

−

x

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∞

 

xn

 

 

 

 

 

 

 

∞

n5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1

1 + x2n .

 

 

 

 

8.

xn .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.

∞

(n − 2)3 (x + 3)2n .

10. ∞

 

(−1)n

(x − 3)n

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

n=1

 

 

 

2n + 3

 

n=1

 

 

(n + 1) 5n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∞

 

 

2n + 3

∞

 

 

 

 

2n + 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11.

 

(n + 1)5 x2n

.

12.

 

(n + 1)5 x2n

.

 

 

 

 

 

n=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

32

Розкласти в ряд Маклорена:

9

13. 20 − x − x2 .

15.

 

√

 

x2

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 − 5x

17.

ln 1 − x − 6x2 .

19.

 

√3

 

x

 

 

 

.

 

27 − 2x

 

 

 

 

 

x

21.

 

√3

 

 

.

 

27 − 2x

 

x2

√

 

.

23.

4 − 3x

Обчислити iнтеграл з точнiстю до

0,1

25.

Z

e−6x2 dx.

 

 

0

 

 

 

 

 

27.

0,5

√4 1 + x4 .

 

Z0

 

 

 

 

 

dx

 

 

29.

1,5

√3 27 + x3 .

 

Z0

 

 

 

 

 

dx

 

 

31.

1

ln (1 x

dx.

Z0

 

 

 

+ x/5)

 

0,1

Zln (1 + 2x)

33.x dx.

0

14. xex2 .

16. cos2 x.

18. (x2 + 1)e2x.

20. (x − 1) sin 5x.

ch3x − 1

22. x2 .

24.(2 − ex)2.

ε= 0, 001:

 

1

 

 

 

 

26.

Z

cos x2dx.

 

0

 

 

 

 

28.

0,1

1 −x−

 

dx.

Z0

 

 

 

 

 

e

2x

0,5

Z

30.ln(1 + x2) dx.

 

0

 

 

 

 

0,2

 

 

 

 

Z0

e

x2

32.

1 − −

 

dx.

x2

 

1

Z

34.sin x2dx.

0

33

Òåìà 3

Ðÿäè Ôóð'¹

3.1. Поняття ряду Фур'¹

Означення 14. Ðÿä âèäó

 

 

∞

 

 

a0

X

 

 

 

+

ak cos kx + bk sin kx

(3.1.1)

2

k=1

 

 

 

 

називають т р и г о н о м е т р и ч н и м рядом.

 

Систему функцiй

 

 

 

1, cos x, sin x, cos 2x,

sin 2x, . . . , cos nx, sin nx, . . .

(3.1.2)

називають т р и г о н о м е т р и ч н о ю системою.

 

Безпосереднiм обчисленням вiдповiдних iнтегралiв доводиться твер-

дження:

Iнтеграл по промiжку [−π, π] вiд добутку

Твердження 3.1. 1.

двох рiзних функцiй системи (3.1.2) дорiвню¹ нулю.

 

Якщо iнтеграл по деякому промiжку вiд добутку двох функцiй дорiв-

ню¹ нулю, то кажуть, що цi двi функцi¨ о р т о г о н а л ь н i на вказаному

ïðîìiæêó.

 

 

Твердження 3.1.1 можна перефразувати так:

 

Функцi¨ (3.1.2) ортогональнi на промiжку [−π, π].

f(x):

Припустимо, що ряд (3.1.1) рiвномiрно збiга¹ться i ма¹ суму

 

 

∞

 

f(x) =

a0

+ X ak cos kx + bk sin kx.

(3.1.3)

 

2

 

 

k=1

34

f(x). При цьому записують
Ряд (3.1.1), коефiцi¹нти якого ¹ коефiцi¹нтами f(x), називають тригонометричним рядом (або просто
Фур'¹ функцi¨ рядом) Фур'¹ функцi¨
Означення 16.
Означення 15.
Фур'¹ функцi¨
f(x).

Помножимо рiвнiсть (3.1.3) почергово на кожну з функцiй (3.1.2) i про-

iнтегру¹мо ¨¨ в межах вiд −π äî π. Враховуючи, що рiвномiрно збiжний ряд можна почленно iнтегрувати i що функцi¨ (3.1.2) ортогональнi на

ïðîìiæêó [−π, π], отрима¹мо рiвностi:

 

π

 

 

 

 

π

dx = a0 · π,

 

Z

f(x)dx = 20 Z

 

 

 

 

 

a

 

 

−π

 

 

 

 

−π

 

π

 

 

π

 

 

 

 

Z

f(x) cos kxdx = ak

Z

cos2 kxdx = ak · π, k = 1, 2, . . . ,

−π

 

 

−π

 

 

 

 

π

 

 

π

 

 

 

 

Z

f(x) sin kxdx = bk

Z

sin2 kxdx = bk · π, k = 1, 2, . . .

−π

 

 

−π

 

 

 

 

Отже, якщо ряд (3.1.1) рiвномiрно збiга¹ться до функцi¨ f(x), то його коефiцi¹нти обчислюються за формулами:

 

π

f(x) cos kxdx, k = 0, 1, 2, . . . ,

ak = π Z

1

 

 

 

−ππ

(3.1.4)

bk = π Z

f(x) sin kxdx, k = 1, 2, . . . .

1

 

 

 

 

−π

 

Нехай тепер функцiя f(x), визначена на промiжку [−π, π], ¹ кусковонеперервною1. Тодi iнтеграли в (3.1.4) iснують.

Числа ak i bk (3.1.4) називають коефiцi¹нтами

∞

f(x) a20 + X ak cos kx + bk sin kx.

k=1

1Функцiя f(x) назива¹ться кусково-неперервною на промiжку [a, b], якщо вона ма¹ на цьому промiжку скiнченну кiлькiсть точок розриву першого роду.

35

3.2.Подання функцi¨ рядом Фур'¹

Висунемо до функцi¨ f(x) бiльш жорсткi умови, а саме припустимо, що функцiя ¹ кусково-диференцiйовною на промiжку [−π, π].

Означення 17. Функцiю f(x) називають кусково-диференцiйовною на промiжку [a, b], ÿêùî ïðîìiæîê [a, b] можна розбити на скiнченну

кiлькiсть пiдпромiжкiв, всерединi кожного з яких функцiя f(x) ìà¹

неперервну похiдну, а на кiнцях ма¹ не тiльки граничнi значення, а й

одностороннi похiднi, за умови замiни на цих кiнцях значень функцi¨ ¨¨

граничними значеннями.

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад кусково-диференцiйовно¨ функцi¨ наведено ни рис. 4. Функ-

цiя не ма¹ похiдно¨ в точках

x1

i

x2

. Â òî÷öi

x1

 

в цiй точцi одностороннi

 

 

 

 

функцiя неперервна i ма¹

 

ïîõiäíi. Â òî÷öi

 

 

го роду, але якщо замiнити значення

x2 функцiя ма¹ розрив першо-

 

 

 

 

 

f(x2) значенням f(x2 − 0), òî íà

ïðîìiæêó [x1, x2] функцiя матиме неперервну похiдну. Функцiя матиме неперервну похiдну на промiжку [x2, b] за умови замiни ¨¨ значення f(x2) значенням f(x2 + 0).

 

 

Ðèñ. 4

y = | x|

 

Прикладом кусково-

 

3

 

 

. Íåïå-

 

диференцiйовно¨ функцi¨ ¹ функцiя

 

 

√

 

на промiжку, що мiстить точку x = 0, не ¹

рервна функцiя y =

x2

кусково-диференцiйовною: функцiя не ма¹ похiдно¨ в точцi x = 0, а ¨¨ одностороннi похiднi в цiй точцi нескiнченнi.

Для кусково-диференцiйовних перiодичних функцiй справджу¹ться теорема:

Теорема 22 (теорема розкладання). Якщо функцiя f(x) ç ïåðiîäîì

2π кусково-диференцiйовна на промiжку [−π, π], то ¨¨ ряд Фур'¹ в кож- íié òî÷öi x = x0 çáiãà¹òüñÿ i ì๠ñóìó

S0

=

f(x0 − 0) + f(x0 + 0)

.

(3.2.1)

 

 

 

2

 

 

Ця сума, очевидно, дорiвню¹

f(x0), ÿêùî â òî÷öi x = x0

функцiя непе-

рервна.

 

 

36

Треба мати на увазi, що теорема розкладання да¹ д о с т а т н i умови збiжностi ряду Фур'¹. Якщо не всi з них виконуються, то це ще не означа¹, що ряд Фур'¹ не збiга¹ться (у певному розумiннi) до функцi¨

f(x).

Якщо кусково-неперервна функцiя не ¹ кусково-диференцiйовною, то можна скористатися такими умовами.

Означення 18. Кажуть, що функцiя f(x) задовольня¹ у м о в и

Ä i ð i õ ë å íà ïðîìiæêó [−π, π], якщо вона або неперервна на цьому промiжку, або ма¹ скiнченне число точок розриву першого роду, i якщо,

îêðiì òîãî, ïðîìiæîê [−π, π] можна розбити на скiнченне число промiжкiв, на кожному з яких f(x) çìiíþ¹òüñÿ ì î í î ò î í í î.

Теорема 23 (теорема Дiрiхле). Якщо функцiя f(x) ç ïåðiîäîì 2π íà

ïðîìiæêó [−π, π] задовольня¹ умови Дiрiхле, то ¨¨ ряд Фур'¹ збiга¹ться до f(x) в кожнiй точцi неперервностi i до

f(x + 0) + f(x − 0)

в кожнiй точцi розриву.

2

Зверта¹мо увагу, що умови, висунутi в теоремах 22 i 23 не перекриваються.

Якщо функцiя f(x) не ¹ перiодичною i на промiжку [−π, π] ¹ кусковонеперервною i ма¹ кусково-неперервну похiдну (чи задовольня¹ умови Дiрiхле), то будують допомiжну функцiю f (x) = f(x), x (−π, π], ïî-

кладають f (−π) = f (π) = f(π) i продовжують функцiю f (x) на всю дiйсну вiсь за законом перiодичностi з перiодом 2π. Äî 2π-перiодичного продовження функцi¨ f (x) можна застосувати теорему розкладання (чи теорему Дiрiхле). Функцi¨ f (x) i f(x) мають однаковi коефiцi¹нти Фур'¹: функцi¨ f (x) i f(x) íà ïðîìiæêó [−π, π] вiдрiзняються, можливо, тiльки

â òî÷öi x = −π, що не вплива¹ на значення коефiцi¹нтiв Фур'¹. На цiй пiдставi робимо висновок, що ряд Фур'¹ кусково-неперервно¨ функцi¨, що ма¹ кусково-неперервну похiдну (чи задовольня¹ умови Дiрiхле) на

ïðîìiæêó [−π, π], збiга¹ться всюди.

Всерединi промiжку [−π, π] значення суми ряду Фур'¹ визнача¹ться формулою (3.2.1).

Ïðè x = ±π ñóìà ðÿäó äîðiâíþ¹

f(−π) + f(π).

2

Ïîçà ïðîìiæêîì [−π, π] значення суми ряду Фур'¹ визначаються за законами перiодичностi i нiякого вiдношення до значень неперiодично¨

37

f(x) sin kx dx, k = 1, 2, . . . ,
k=1
¨ функцi¨ f(x) ìà¹ìî:
ak = 0, k = 0, 1, 2, . . . ,
π
∞
X
bk sin kx.
k=1
X
ak cos kx.
∞

функцi¨ f(x), яких вона набува¹ поза промiжком [−π, π] (якщо, безумовно, вона там визначена), не мають.

3.3.Розклад в ряд Фур'¹ парних i непарних функцiй

1◦. Якщо функцiя f(x)

ï à ð í à, òî ç (3.1.4) ìà¹ìî:

 

π

f(x) cos kx dx, k = 0, 1, 2, . . . ,

ak = π Z0

2

 

 

bk = 0, k = 1, 2, . . . , f(x) a20 +

2◦. Äëÿ í å ï à ð í î

Z

2 bk = π

0

f(x)

3◦. Якщо функцiя f(x) визначена лише на промiжку [0, π], òî ¨¨ ìî-

жна продовжити на промiжок [−π, 0) д о в i л ь н о iз збереженням кусково¨ диференцiйовностi i обчислити ¨¨ коефiцi¹нти Фур'¹ за формулами (3.1.4).

Якщо для x [−π, 0) покласти f(x) = f(−x), то отрима¹мо розклад 1◦ за косинусами.

Якщо для x [−π, 0) покласти f(x) = −f(−x), то отрима¹мо розклад 2◦ за синусами.

3.4.Випадок довiльного промiжку

Якщо функцiя задана на промiжку [−l, l], то ¨¨ ряд Фур'¹ ма¹ вигляд

f(x) a0 +

∞

+ bk sin kπx,

(3.4.1)

ak cos kπx

 

 

 

X

 

 

 

 

 

2

 

 

l

 

l

 

 

 

 

k=1

 

 

 

 

38

äå

l

Z

1 a0 = l

−l

l

Z

1 ak = l

−l

l

Z

1 bk = l

f(x) dx,

f(x) coskπxl dx, k = 1, 2, . . . , f(x) sinkπxl dx, k = 1, 2, . . .

−l

Зокрема, якщо функцiя f(x) парна, то

 

 

f(x) a0 +

∞

 

ak cos kπx

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k=1

 

äå

 

 

Z0

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ak = l

 

 

 

 

 

l

dx, k = 0, 1, 2, . . . ,

 

f(x) cos

 

2

 

 

 

 

 

 

 

kπx

 

 

 

 

 

 

 

à ÿêùî f(x) непарна, то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f(x)

bk sin kπx,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k=1

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

äå

 

 

 

 

Z0

l

 

 

 

 

 

 

 

 

bk = l

l

 

dx, k = 1, 2, . . .

f(x) sin

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

kπx

 

 

(3.4.2)

(3.4.3)

(3.4.4)

(3.4.5)

(3.4.6)

Якщо функцiя задана на довiльному промiжку [a, b], òî ¨¨ ðÿä Ôóð'¹

ма¹ вигляд (3.4.1), де l =

b − a

 

 

 

 

 

 

мулами:

 

 

 

 

2 . Коефiцi¹нти Фур'¹ обчислюють за фор-

a0

 

 

b

f(x) dx, ak = l

b

f(x) cos l

dx,

= l Za

Za

 

 

1

 

1

 

kπx

 

 

 

 

Za

 

 

 

 

 

 

 

 

bk = l

b

dx,

k = 1, 2, . . .

 

f(x) sin l

 

1

 

 

kπx

 

 

 

 

39

3.5.Поведiнка коефiцi¹нтiв Фур'¹

Твердження 3.5. 1. Êîåôiöi¹íòè Ôóð'¹

am

,

bm кусково-неперервно¨

функцi¨ при

 

m → ∞ прямують до нуля.

 

 

 

Вiдповiдь на питання щодо швидкостi спадання коефiцi¹нтiв Фур'¹ да¹ така теорема ([5], с. 494):

Теорема 24. Якщо перiодична неперервна функцiя f(x) ма¹ неперервнi похiднi до (k−1)-го порядку включно, а похiдна k-го порядку задовольня¹

умови Дiрiхле, то коефiцi¹нти an, bn функцi¨ f(x) будуть порядку не нижче 1

nk+1 , тобто матимуть оцiнку

| an| 6

M

,

| bn| 6

M

,

(3.5.1)

nk+1

nk+1

äå M деяке додатне число.

Çà ó â à æ å í í ÿ 1. ßêùî ïîõiäíà k-го порядку функцi¨ f(x) ¹ ê ó ñ ê î -

âо - н е п е р е р в н о ю функцi¹ю i задовольня¹ умови Дiрiхле, то для членiв однi¹¨ з послiдовностей {an} i {bn} (або й для обох послiдовностей)

у (3.5.1) викону¹ться рiвнiсть, тобто у цьому випадку an àáî bn (àáî é

обидва) при n

→ ∞

прямують до нуля як

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

nk+1

 

Ç à ó â à æ å

 

 

 

 

 

 

 

н н я 2. Якщо функцiя ¹ кусково-.неперервною i задоволь-

ня¹ умови Дiрiхле, то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

M

 

 

 

| an| 6

 

,

| bn|

6

 

,

 

 

 

n

n

an, bn ïðè n → ∞

¹i величиною порядку 1

 

 

 

 

 

 

принаймнi одна з послiдовностей ¨¨ коефiцi¹нтiв Фур'¹

 

n.

3.6.Приклади розкладу функцiй в ряд Фур'¹

П р и к л а д 1. Розкласти в ряд Фур'¹ функцiю

f(x) =

−2x, ÿêùî − π < x 6 0; x, ÿêùî 0 < x 6 π

íà ïðîìiæêó [−π, π].

Р о з в ' я з а н н я. Функцiя ¹ кусково-неперервною i ма¹ кусково-неперервну похiдну. Вона розклада¹ться в ряд Фур'¹. Графiк 2π-перiодичного продовження

функцi¨ f(x) зображено на рис. 5.

40