университетская освита

91

Ознайомитися з затвердженими ректором (директором) вищого навчального закладу програмами навчальних дисциплін, зазначеними у навчальному плані.

Ознайомитися зі списками викладацького або науково-викладацького складу вищого навчального закладу, залученого до викладання навчальних дисциплін, зазначених у навчальному плані.

Ознайомитися зі зразком диплома відповідного освітньокваліфікаційного рівня (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр) та зразком додатка до диплома , вигляд яких встановлено Постановою

Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 р. № 1260 „Про документи про освіту та вчені звання”. У дипломах будь-якого освітньокваліфікаційного рівня обов'язково має бути зазначені напрям підготовки, спеціальність та одна професійна кваліфікація з переліку професійних кваліфікації, що наданий в основному документі системи праці та соціального захисту - Національному класифікаторі України „Класифікатор професій ДК 003:2005”.

Після закінчення навчання за освітньо-професійною програмою певного освітньо-кваліфікаційного рівня за результатами державної атестації отримати диплом державного зразка про вищу освіту та додаток до диплома із зазначеними в них напрямом підготовки, спеціальністю та професійною кваліфікацією; особа обов'язково відраховується із вищого навчального закладу наказом ректора (директора).

У дипломах про вищу освіту освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра та додатка до диплома допускається зазначення лише напряму підготовки та професійної кваліфікації.

На вимогу випускника може також видаватися додаток до диплома європейського зразка.

Студенти під час навчання у вищих навчальних закладах мають право :

- на вибір форми навчання;

92

-безпечні й нешкідливі умови навчання, праці та побуту;

-трудову діяльність у позанавчальний час;

-додаткову оплачувану відпустку у зв'язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час й інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

-користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою вищого навчального закладу;

-участь у науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах; представлення своїх робіт для публікацій;

-участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчальновиховного процесу, науково-дослідної роботи; призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;

-надання пропозицій щодо умов і розмірів плати за навчання;

-участь в об'єднаннях громадян;

-обрання навчальних дисциплін за спеціальністю в межах, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та навчальним планом;

-участь у формуванні індивідуального навчального плану;

-моральне та (або) матеріальне заохочення за успіхи у навчанні й активну участь у науково-дослідній роботі;

-захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;

-безкоштовне користування у вищих навчальних закладах бібліотеками, інформаційними фондами, послугами навчальних, наукових, медичних й інших підрозділів вищого навчального закладу;

-канікулярну відпустку тривалістю не менше, ніж вісім календарних тижнів.

93

Студенти вищих навчальних закладів, які навчаються за денною (очною) формою навчання, мають право на пільговий проїзд у транспорті, а також на забезпечення гуртожитком у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Студенти вищих навчальних закладів мають право на отримання стипендій, призначених юридичними та фізичними особами, які направили їх на навчання, а також інших стипендій відповідно до законодавства.

Після отримання диплома відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня випускник має право:

1.Після закінчення навчання за освітньо-професійною програмою певного освітньо-кваліфікаційного рівня за результатами державної атестації випускник вищого навчального закладу отримує відповідний диплом про вищу освіту і відраховується з вищого навчального закладу наказом ректора (директора). Після цього громадяни України набувають право на працевлаштування за професією (кваліфікацією), зазначеною у дипломі про вищу освіту відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

2.Випускники вищого навчального закладу, які отримали неповну вищу освіту (молодший спеціаліст) мають право на конкурсних засадах без будь-яких обмежень й умов, які порушують права особи на одержання вищої освіти, закріплених в Конституції та законодавстві України, вступити до будь-якого вищого навчального закладу на навчання за освітньопрофесійною програмою бакалавра будь-якого напряму підготовки. Під час конкурсного відбору до уваги беруться лише результати навчання за нормативною частиною відповідного галузевого стандарту вищої освіти.

Якщо спеціальність, за якою випускник отримав диплом молодшого спеціаліста, належить до того самого напряму підготовки, на навчання за яким особа вступила, навчання може здійснюватися за індивідуальним навчальним планом, у якому враховані результати навчання за змістовими частинами галузевого стандарту вищої освіти спеціальності освітньокваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, які збігаються зі змістовими

94

частинами галузевого стандарту вищої освіти відповідного напряму підготовки, в тому числі і результати навчання за змістовими частинами галузевих стандартів вищої освіти підготовки фахівців освітньокваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста та бакалавра щодо гуманітарної, соціально-економічної й екологічної освіти й освіти з безпеки життя і діяльності людини, охорони праці, затверджені Міністерством освіти і науки України й надані в інструктивному листі від 19 червня 2002 р. № 1/9- 307.

Якщо спеціальність, за якою випускник отримав диплом молодшого спеціаліста, належить до іншого напряму підготовки, на навчання за яким поступила особа, в індивідуальному навчальному плані враховуються тільки результати навчання за змістовими частинами галузевих стандартів вищої освіти підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста та бакалавра щодо гуманітарної, соціально-економічної та екологічної освіти й освіти з безпеки життя та діяльності людини, й охорони праці.

3. Випускники вищого навчального закладу, які отримали базову вищу освіту (бакалавр), мають право на конкурсних засадах без будь-яких обмежень та умов, які порушують права особи на одержання вищої освіти, закріплених в Конституції та законодавстві України, та відповідно до принципів Болонського процесу, вступити до будь-якого вищого навчального закладу на навчання за будь-якою освітньо-професійною програмою спеціаліста або магістра того самого напряму підготовки. Під час конкурсного відбору до уваги беруться лише результати навчання за нормативною частиною відповідного галузевого стандарту вищої освіти.

Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов’язані:

-додержуватися законів, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;

-виконувати графік навчально-виховного процесу та навчальний

-план.

95

ЛЕКЦІЯ 5 (4 години)

Тема: Бібліотека академії і правила користування її фондами

План.

1.Структура бібліотечних фондів.

2.Функції бібліотечних фондів.

3.Бібліотека ДОННАСА.

4.Роль бібліотеки у організації навчальної діяльності студента.

1. Структура бібліотечних фондів.

Бібліотечний фонд - впорядкована сукупність документів, яка формується бібліотекою відповідно до її типу і виду, функцій і потреб читачів, призначена для суспільного використання і постійного або тимчасового зберігання.

Бібліотечний фонд має складну структуру і класифікацію по різним ознакам, характерним для документів, які його утворюють.

По періодичності видання діляться на:

1.Неперіодичні (книги, буклети та ін.).

2.Періодичні (журнали, газети, бюлетені, листки і т. д.).

3.Серіальні.

Періодичні видання виходять через визначений термін часу окремими нумерованими випусками, мають, як правило, загальну назву і однакове оформлення.

Серіальні видання випускаються протягом часу, тривалість якого наперед не встановлена. Як правило, вони виходять нумерованими і (або) датованими випусками (томами), що мають однаковий заголовок.

По структурі серед видань можна виділити серії, які включають сукупність томів, об'єднаних тематикою, цільовим або читацьким призначенням. Серія може бути неперіодичною, періодичною і такою, що продовжується, причому дві останні складаються з нумерованих або

96

датованих випусків, а неперіодичні видання утворюють відкриту серію, якщо тривалість її виходу і кількість випусків наперед невідомі (наприклад, „Життя чудових людей”), і закриту, тобто наперед позначеною кількістю видань (наприклад, „Бібліотека усесвітньої літератури”).

По матеріальній конструкції видання розподіляються на книжні, журнальні, листівки.

За об'ємом виділяють такі видання, як книги (їх об'єм завжди понад 48 сторінок), брошури - видання об'ємом понад 4, але не більше 48 сторінок, і листівки - видання, що містять від 1 до 4 сторінок.

По складу основного тексту видання, що містить один твір, називається моновиданням, а що включає ряд творів — збірником. Збірники можуть бути неперіодичними, періодичними і такими, що продовжуються.

За цільовим призначенням розрізняють:

- офіційні видання, які публікуються від імені державних,

містять теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

-науково-популярні видання, які містять відомості про теоретичні і (або) експериментальні дослідження в області науки, культури і прикладної діяльності;

-масово-політичні видання – це твори суспільно – політичної

широкому кругу читачів;

-навчальні видання (навчальні програми, підручники і навчальні посібники та ін.);

-нормативно-виробничі видання, норми, правила, які містять вимоги в різних сферах виробничої діяльності (наприклад, Державні стандарти та ін.);

97

-виробничі видання — практичне керівництво (допомога), які містять відомості за технологією, технікою і організації виробництва, а

також інших областей суспільної практики, розраховані на фахівців різної кваліфікації;

- довідкові видання, які містять короткі відомості наукового або прикладного характеру (енциклопедії, словники, довідники загального та спеціального призначення);

-видання для дозвілля;

-рекламні видання про вироби, послуги, заходи з метою створення попиту на них;

-літературно-художні видання.

-інформаційні видання, які містять систематизовані відомості про документи;

-бібліографічні видання;

-реферативні видання;

-оглядові видання.

2. Функції бібліотечних фондів.

У системі „бібліотека” фонд є тією активною частиною, яка з найбільшою повнотою дозволяє вирішувати соціальні завдання, тобто придбання системи поглядів на природу і місце в ній людини, на взаємини людей в суспільстві, їх ідеали.

Разом з тим бібліотечний фонд сприяє здобуванню загальної і професійної освіти будь-якого рівня і його подальшому вдосконаленню. У цих і багатьох інших аспектах виявляються функції бібліотечних фондів:

-педагогічна функція;

-інформаційна функція.

98

Все це стає можливим завдяки тому, що документи, які зберігаються у фонді, представляють знання, накопичені багатьма поколіннями, що дозволяє йому виконувати функцію „пам'яті людства” (або генетичну, родову функцію).

Як вже згадувалося раніше, на зміст, величину, розвиток фонду впливає цілий ряд обставин:

-завдання, які стоять перед бібліотеками;

-особливості промислового і сельскогосподарського виробництва регіону або підприємства, які входять в сферу обслуговування бібліотек;

-професійні та інші запити читачів.

З цими чинниками пов'язані внутрішні закономірності процесів поповнення фондів, їх організації і використання.

Разом з тим, стан фонду залежить від зовнішніх умов: науковій і художній цінності виданих творів, стану і можливостей використання книжкового ринку, забезпечення матеріально-технічної бази, створення мережі бібліотек різних типів і видів.

3. Бібліотека ДОННАСА.

Бібліотека Донбаської національної академії будівництва і архітектури заснована в 1957 р., як філія Донецького політехнічного інституту; з 1972 р. - це бібліотека Макіївського інженерно – будівельного інституту; з 1996 р. увійшла до складу науково-технічного інформаційного центру.

Структура бібліотеки:

-Відділ навчальної літератури.

-Відділ наукової літератури.

-Відділ інформаційних технологій.

-Відділ маркетингу і обробки літератури.

-Абонемент художньої літератури.

99

-Читальний зал загальний.

-Читальний зал періодичних видань.

Години роботи відділів бібліотеки з 8.00 до 16.20. Під час сесії робота читальних залів продовжується до 18.00. Бібліотека займає площу 1550кв.м. з них: зона обслуговування читачів 710кв.м., книгосховище 800кв.м. Загальна кількість посадочних місць 252.

Фонд бібліотеки - 428359 екземплярів.

Робота бібліотеки направлена на допомогу студентам у вивченні спеціальних і загальноосвітніх дисциплін, формуванню культурних якостей майбутнього фахівця.

Протягом року працівниками бібліотеки організовуються книжкові виставки: „Все про Україну”, „По сторінках літературно-художніх журналів”, „Світова література”, „Донбас у художній літературі” та ін.

У відділі інформаційних технологій функціонує комп'ютерний клас. Фонд відділу інформаційних технологій складається з конспектів

лекцій, дисертаційних робот, іноземної літератури, відеофільмів Сd. Створена і представлена в локальній мережі Академії електронна база

конспектів лекцій, яка постійно поповнюється. У комп'ютерному класі користувачам надається можливість працювати в локальній мережі академії.

4. Роль бібліотеки у організації навчальної діяльності студента.

Ефективність самостійної роботи студента значною мірою залежить від рівня його інформаційної культури. Базові основи інформаційної культури закладаються ще в школі і покликані забезпечити кожному випускникові комфортне користування можливостями інформаційного суспільства.

Від уміння орієнтуватися в інформаційному просторі сучасної бібліотеки з її значними інформаційними ресурсами, представленими як в традиційному вигляді, так і на сучасних електронних носіях, залежить

100

ефективність його самостійної роботи, а також кількість часу, що витрачається на пошук необхідної інформації.

Самостійна робота студентів вимагає від них знання простих методик роботи з джерелами інформації. Особливо це стосується студентів першого курсу. Раціональна організація СРС найбільш ефективно сприяє скороченню періоду адаптації студентів-першокурсників до умов навчання у ВНЗ. Певні труднощі в адаптації студентів до навчання становить незнання ними раціональних прийомів розумової діяльності, умов їх найкращого застосування, невміння працювати з книгою, правильно планувати та використовувати час навчальної праці і відпочинку. Особлива увага приділяється студентам молодших курсів. Бібліотеці університету може прищепити першокурсникам навички самостійної робота з книгою через усвідомлене і цілеспрямоване використання книжних фондів бібліотеки і читальних залів, застосування науково-інформаційних рекомендаційних списків, уміння користуватися бібліографічними посібниками і каталогами, довідковими виданнями. Для студентів молодших курсів бібліотека проводить заняття з бібліографії, організовує виставки методики роботи з книгою, конференції, диспути та інші заходи.

Головним результатом у проведенні подібних занять є не тільки те, що студенти навчаються на практиці застосовувати комп'ютер для пошуку інформації, а те, що студенти звикають до інформаційного простору сучасної бібліотеки з вільним і безкоштовним доступом до будь-яких інформаційних ресурсів. Отримавши навички інформаційного пошуку ще в студентські роки, майбутній фахівець і в подальшій своїй діяльності зможе швидко та ефективно знаходити будь-яку інформацію.

Увагу в багатьох країнах світу приділяють створенню і розвитку електронних бібліотек. Так, у США вони стали з'являтися у 80-х роках XX століття, у 1995 був зроблений Інтернет-сервер Американської бібліотечної асоціації (Американська бібліотечна асоціація (American Librari Assotiation): http://www.ala.org), у Великобританії - на початку 90-х років XX століття