университетская освита

51

яких належить виконання:

1)навчальної роботи;

2)навчально-методичної робота;

3)організаційної, виховної та профорієнтаційної роботи;

4)науково-дослідної роботи;

5)наукової та навчально-наукової роботи зі студентами.

Навчальна робота – це робота, яка передбачає проведення лекційних, практичних, семінарських та лабораторних занять.

До навчально-методичної роботи відносяться наступні види робот:

-підготовка тематичних та методичних матеріалів до проведення навчального заняття;

-розробка, виготовлення та видання підручника, навчальних та методичних посібників, методичних вказівок з навчальної дисципліни, методичних матеріалів з навчальної дисципліни для дистанційної форми навчання;

-підвищення методичної та виробничої кваліфікації науковопедагогічного працівника та ін.

Організаційна, виховна та професійна робота складається із виконання обов'язків члена вченої ради, технічного секретаря кафедри, куратора академічної групи студентів. До цього виду робот відноситься і організація та проведення дня відкритих дверей вищого навчального закладу.

Усесторонній розвиток науково-дослідної роботи викладачів є одним з ефективних шляхів підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу та якості підготовки фахівців з вищою освітою. Отже, найважливішим видом професійної діяльності викладачів є науково-дослідна робота та навчально-наукова робота зі студентами.

Наукова діяльність викладачів здійснюється в різних організаційних формах, серед яких можна виділити наступні:

-виконання держбюджетних науково-дослідних робіт;

-виконання госпдоговірних науково-дослідних робіт;

52

-виконання кафедральних науково-дослідних робіт;

-створення наукової лабораторії або наукового центру;

-участь у наукових конференціях;

-доповідь на науковій конференції;

-участь у науково-технічних семінарах;

-доповідь на науково-технічному семінарі;

-робота в редколегіях;

-складання рецензії на наукову книгу або статтю;

-захист кандидатської або докторської дисертації;

-рецензування кандидатської або докторської дисертації;

-складання наукового відгуку на автореферат;

-виконання обов'язків: голови науково-технічної ради; заступника голови науково-технічної ради; члена науково-технічної ради; голови спеціалізованої ради із захисту дисертації; секретаря спеціалізованої ради із захисту дисертації; члена спеціалізованої ради із захисту дисертації.

-видання підручника з навчальної дисципліни або навчального посібника;

-публікації тез доповідей, статей, монографій та інші.

Навчально-наукова робота викладача зі студентами передбачає:

-керівництво роботою студента при його участі у виконанні науководослідної роботи;

-допомогу та консультації в публікації статті студента;

-підготовку студента до виступу на студентській науковій конференції;

-підготовку студента до участі в предметній та фаховій олімпіаді та ін.

В ст. 61 Закону України „Про вищу освіту” закріплені права студентів ВНЗ, які гарантують їм участь у наукових дослідженнях, науково-

53

методичних семінарах, конференціях, олімпіадах, конкурсах та інших видів науково-дослідних робіт.

Поняття „науково-дослідна робота студентів” включає в себе дві взаємозв'язані частини:

1)навчання студентів елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової роботи;

2)здійснення наукових досліджень студентами, під керівництвом професорсько-викладацького складу.

Основною метою науково-дослідної роботи студентів є:

-підвищення рівня підготовки фахівців з вищою освітою;

-забезпечення єдності освітнього (навчального і виховного), наукового і практичного процесів;

-забезпечення всіх учасників навчально-виховного процесу у науковій діяльності ВНЗ.

-забезпечення індивідуального підходу і диференційованості

підготовки фахівців з вищою освітою.Досягнення поставлених цілей здійснюється шляхом вирішення наступних завдань:

-надання студенту права вибору форм участі в науково-дослідній роботі;

-сумісна участь студентів, викладачів і наукових співробітників у виконанні науково-дослідних робіт;

-створення і розвиток умов (правових, економічних, організаційних, ресурсних та інше), які забезпечують можливість кожному студенту брати участь в науково-дослідної роботі;

-формування наукового світогляду, оволодіння методологією і методами наукового дослідження;

-розвиток навиків творчого професійного мислення шляхом оволодіння науковими методами пізнання і дослідження;

-вироблення у студентів навиків бібліографічної роботи;

54

-розвиток у студентів навиків самостійної науково-дослідницької діяльності;

-розвиток здатності застосувати теоретичні знання у практичній діяльності;

-виховання відчуття відповідальності за наукове дослідження, його достовірність, зміст і практичну цінність;

-необхідність постійного оновлення своїх знань;

-проведення студентами фундаментальних та прикладних наукових досліджень;

Науково-дослідницька робота студентів вищих навчальних закладів IIIIV рівнів акредитації здійснюється за наступними напрямами:

-як невід'ємний елемент навчального процесу і входить до навчальних планів, як обов'язкова для всіх студентів;

-поза навчальним процесом. До цього напряму відноситься робота, яка здійснюється у межах наукового суспільства, гуртках, на

кафедрах та ін.

Науково-дослідницька робота студентів у межах навчального процесу є обов'язковою для кожного студента і охоплює всі форми навчальної роботи. Наукові роботи виконуються студентами в ході підготовки рефератів, курсових і дипломних робіт, в період проходження виробничої практики, при вирішенні виробничих завдань на замовлення підприємств, організацій, установ та інших видів робіт з елементами НДР, передбачених навчальними планами.

Впровадження науково-дослідної роботи студентів у навчальний процес сприяє поглибленому засвоєнню студентами навчальних дисциплін, дозволяє сформувати власну думку щодо дискусійних положень дисципліни. Особлива увага студентів приділяється вивченню кращого зарубіжного опиту при вирішенні проблемних ситуацій.

55

Науково-дослідницька робота студентів поза навчальним процесом передбачає:

-участь студентів у роботі студентських наукових об'єднаннях, наукових гуртків, на кафедрах, у науково-дослідних установах та ін.;

-участь студентів у виконанні держбюджетних або госпдоговірних науково-дослідних робіт;

-участь студентів у кафедральних наукових роботах;

-написання статей, тез доповідей та інших публікацій.

Науково-дослідна робота студентів диференціюється залежно від курсу навчання та спеціалізації.

Студенти, які досягли значних успіхів у науково-дослідницькій діяльності, які є переможцями олімпіад з фахових дисциплін, можуть бути рекомендовані до вступу в аспірантуру, на викладацьку роботу.

56

ЛЕКЦІЯ 3 (4 години)

Тема: Організація навчального процесу в університеті

План.

1. Основні терміни, поняття, означення.

2.Види навчальної роботи та контрольні заходи у ВНЗ.

3.Факультатив, спецкурс, спецсемінар.

4.Порядок проведення поточного, модульного та семестрового контролю.

5.Переведення, відрахування, поновлення студентів, надання повторного навчання, академічної відпустки.

6.Стипендіальне забезпечення студентів.

1. Основні терміни, поняття, означення.

Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі як аудиторної, так і самостійної роботи.

Модульна технологія навчання – це одна із сучасних педагогічних технологій, що передбачає модульну (блочну) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного та ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, мотивацію навчання на основі визначення цілей, значну самостійну навчально-пізнавальну діяльність студента та різноманітні форми діагностики рівня його знань та вмінь.

Модульна програма – це система засобів та прийомів, за допомоги яких досягається інтегруюча дидактична мета в сукупності всіх навчальних модулів конкретної навчальної дисципліни.

Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних

57

завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми поточного та підсумкового рейтингового контролю.

Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом як аудиторної, так і самостійної навчальної роботи (навчального навантаження).

Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь, що передбачає оцінювання в балах усіх результатів, досягнутих під час поточного, модульного та семестрового контролю.

Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

Навчальний процес в умовах кредитно-модульної системи здійснюється за індивідуальними навчальними планами студентів.

Індивідуальний навчальний план студента формується під керівництвом куратора в КМС на основі нормативних та вибіркових навчальних модулів дисциплін відповідно до освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки фахівця.

При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попереднього навчального року.

Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору навчальних модулів дисциплін з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівця.

58

Загальний час, передбачений для засвоєння навчального матеріалу під час аудиторної та самостійної роботи студента протягом навчального року, повинен становити не менше 60 кредитів ECTS.

Студент має можливість переходу з одного спорідненого напряму підготовки (певної галузі знань) на інший.

Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку навчальних модулів нормативної складової індивідуальних навчальних планів студента за цими напрямами, коли різниця між обсягами навчальних модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.

Поділ навчального матеріалу дисципліни на навчальні модулі, їх кількість, види поточного контролю та терміни його проведення визначаються та ухвалюються відповідною кафедрою, затверджуються науково-методичною комісією факультету (науково-методичною радою інституту) і доводяться до відома студентів та викладачів.

Кількість навчальних модулів з дисципліни рекомендується визначати з розрахунку: один модуль на 1,5 кредити ECTS, але, як правило, не більше трьох.

Курсова робота (проект), що виконується в даному семестрі, вважається окремим модулем у складі навчальної дисципліни.

Складовими навчального модуля дисципліни, як правило, є:

-номер та назва;

-цілі навчання щодо засвоєння даного модуля;

-методичні рекомендації та пояснення щодо роботи з модулем;

-теоретична частина з переліком та стислим змістом ключових питань;

-тематика та завдання семінарських, практичних, лабораторних занять та навчально-методичні вказівки з їх проведення;

-завдання для аудиторного поточного контролю;

59

-індивідуальні завдання, що виконуються під час самостійної роботи (СРС): розрахунково-графічні, розрахункові, аналітичні, контрольні роботи, реферати тощо та навчально-методичні вказівки з їх виконання;

-варіанти модульних контрольних завдань;

-питання для самоперевірки;

-рейтингові оцінки (в балах) за виконання кожного з видів завдань. Зарахування навчальних модулів дисциплін, введених до

індивідуального навчального плану студента, здійснюється за результатами поточного та модульного контролю рівня засвоєння навчального матеріалу.

Кредити, відповідно до системи ECTS, відображають обсяг усіх видів роботи студента: лекційних, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, екзаменів, самостійної роботи студента тощо, тобто базуються на повному навантаженні студента, а не обмежуються лише аудиторними годинами, причому:

-один кредит відповідає 36 академічним годинам;

-максимальний загальний обсяг навчальної роботи студента на тиждень складає 54 академічних години або 1,5 кредити;

-один тиждень практики відповідає 1,5 кредитам;

-один тиждень однотижневої екзаменаційній сесії відповідає 1,5 кредитам;

-трудомісткість підсумкової атестації (державний екзамен, підготовка та захист дипломної роботи (проекту) розраховується, виходячи із співвідношення: один тиждень – 1,5 кредити;

-трудомісткість виконання різноманітних індивідуальних завдань (розрахунково-графічних, розрахункових, аналітичних, контрольних робіт, у тому числі – модульних, рефератів, курсових робіт та проектів) входить у загальну трудомісткість навчальної дисципліни;

-розрахунок трудомісткості дисципліни у кредитах здійснюється, виходячи з ділення її трудомісткості в академічних годинах на 36

60

годин з наступним округленням до 0,5 відповідно до встановлених правил.

Зарахування студенту кредитів ЕСТS відбувається лише за умови успішного виконання ним навчального плану та задоволення вимог рейтингової системи оцінювання.

Рейтингова система оцінювання є невід’ємною складовою модульної технології навчання і має за мету оцінку систематичності та успішності навчальної роботи студента. Вона формується на засадах поопераційного контролю та накопичення рейтингових балів за різноманітну навчальну діяльність студента за певний період навчання.

РСО має вагомі переваги порівняно з традиційними формами контролю знань: стимулює систематичну, свідому самостійну роботу студента, диференціює студентів за рівнем засвоєння навчального матеріалу, створює можливості для індивідуалізації навчання, дозволяє знизити рівень випадковості при визначенні підсумкової оцінки тощо.

Кафедра розробляє положення про рейтингові системи оцінювання з кожної дисципліни.

2. Види навчальної роботи та контрольні заходи.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах (надалі - навчальний процес) - це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.

Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.

Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:

- денна (очна);