8. Методика концептуального аналізу.

Поширення концептологічних описів у сучасному мовознавстві набуло характеру епідемії, хвороби, яку лінгвісти жартома назвали концептовітом. Звідси випливає питання стосовно правомочності існування концептуальногоаналізу як методу лінгвістики. Концептуальний аналіз є новим конструктивним лінгвістичним методом, загальними процедурами якого є формалізація, ідеалізація й моделювання. Головною метою цього методу є реконструкція когнітивних механізмів індивідуальної чи колективної свідомості.

У сучасній лінгвоконцептології метод концептуального аналізу розглядається, з одного боку, як аналіз концептів, з іншого, як аналіз за допомогою концептів [Никитина].

У науковій літературі існує чимало підходів до опису концептів. Моделювання концепту повинне застосовувати принцип двовекторності, постульований ще Л. Виготським - рух від думки до слова і від слова до думки, тобто від зовнішнього мовного позначення до структури знань про позначене і навпаки. Цей принцип убезпечує від абсолютизації мовного чи концептуального, уможливлює встановлення зв’язків між ними.

О, Кубрякова висловлює думку про роз'яснювальний відносно слова характер семантичного аналізу і відносно знань про світ характер концептуального. Вона зазначає: «Якщо перший спрямований на

експлікацію семантичної структури слова, уточнення денотативних сигніфікативних і конотативних значень, які реалізують її, то концептуальний аналіз являє собою пошук тих загальних компонентів, що підведені під один знак.

Методика, концептуального аналізу повинна ураховувати насамперед досвід моделювання різноманітних структур репрезентації знань. апробованих на мовному й текстовому матеріалі. Визначальною для моделей

концептуального аналізу є демонстрація зв'язків різних пізнавальних механізмів свідомості й позасвідомого, кореляція різних компонентів моделей.