2. Проблема співставлення показників ввп

Дана проблема має два аспекти:

1. Порівняння в часі певних статистичних рядів, обумовлене динамікою цін в зв’язку з процесами інфляції і дефляції.

2. Співставлення показників, зокрема ВВП, між країнами.

Що стосується достовірності порівняння статистичних даних протягом певного періоду часу, то вартість об’ємів виробництва різних років може бути співставна тільки в тому випадку, коли вартість грошової одиниці не змінюється.

В зв’язку з цим розрізняють номінальний об’єм ВВП (в поточних цінах) і реальний (в співставних цінах на базовий рік, з яким порівнюється весь статистичний ряд даних). Для цього розраховують індекс цін, який є мірилом співвідношення між сукупною ціною певного набору товарів, т. зв. «споживчим кошиком», для даного року і сукупною ціною «споживчого кошика» в базовому році.

Після цього метод корекції полягає у врахуванні інфляції і дефляції, що зводиться до наступного:

Реальний ВВП = Номінальний ВВП / Індекс цін (з сотими частками)

Співставлення показників ВВП і ВНП між країнами ускладнено тим, що вони не відображають в повній мірі відмінності в якості товарів. До кінця 1960-х років ці два показники економічного потенціалу країн порівнювались через валютні курси (the rate of exchange). Валютний курс – це ціна, що платиться у власній валюті за одиницю іноземної.

Однак обмінні курси валют з часом можуть суттєво змінитися під впливом перш за все кон’юнктурних факторів. Щоб уникнути такої залежності, спільними зусиллями міжнародних організацій була розроблена відносно об’єктивна методика порівняння обсягів виробництва країн світу, що отримала назву теорії паритету купівельної спроможності, яку остаточно сформулював Г. Кассель «Вона стверджує, що одиниця любої валюти повинна давати можливість купувати однакову кількість товарів і послуг в будь-якій країні…».

Відповідно теорії ПКС, програми міжнародних співставлень (ПМС), один і той самий товар в різних країнах повинен коштувати однаково. В протилежному випадку відбувалась би зміна курсу валют, а при його невідповідності ПКС,зерно в країні А коштувало би дешевше, ніж в країні Б при перерахунку двох валют. Цим швидко скористалися б підприємці і почали вивозити зерно з країни А в країну Б, в результаті чого протягом певного періоду часу курс вирівнявся би.

В 1998 р. винайдено індекс ПКС «біґ-мак» в якості зрозумілого критерію прирівнювання курсів валют.

ПКС «біґ-мака» - обмінний курс, відповідно якому гамбургери повинні коштувати однаково в США і в інших країнах. Порівнюючи цей курс з фактичними курсами, ми отримуємо інформацію про те, наскільки завищена чи занижена ціна тієї чи іншої валюти.

В главі V Доповіді Міжнародного валютного фонду «Огляд світової економіки» говориться, що «в XX ст. сукупний випуск товарів і послуг був значно вищий їх кумулятивного виробництва за весь попередній період відомої історії людства. За 1900-2000 рр. світовий ВВП в постійних цінах зріс в 19 разів, що відповідає темпу зростання в 3% »

Дані ВВП свідчать як про географічну, так і про соціальну нерівномірність світового розвитку. Безсумнівне лідерство у виробництві займає група розвинутих країн світу (фактично більше 50% сумарного ВВП). Однак тенденції розвитку такі, що до 2015 р. частка цієї групи країн в світовому ВВП знизиться за рахунок перерозподілу на користь Китаю і країн що розвиваються, перш за все нових індустріальних.

За сумарним ВВП (в цінах по ПКС) окремих країн виділяються наступні «трильйонери» (2003): США – 10,9; КНР – 6,4; Японія – 3,6; Індія – 3,1; Німеччина – 2,3; Франція – 2,65; Великобританія – 1,6; Італія – 1,56; Бразилія – 1,38; Росія – 1,32 трлн дол. У 2008 році – США – 14,59; Китай – 7,9; Японія – 4,36; Індія – 3,36; Німеччина – 2,9; Росія – 2,26; Великобританія – 2,18; Франція – 2,12; Бразилія – 1,98; Італія – 1,87; Мексика – 1,55; Іспанія – 1,44; Республіка Корея – 1,36; Канада – 1,3;. Весь світ – 68,3