3. Індекс людського розвитку

4. Індекс глобалізації

Оцінка процесу глобалізації, що охоплює значну частину світу, вимагає встановлення кількісних показників, які відображують його рівень і просторову диференціацію. В основі сучасного етапу глобалізації лежать економічні процеси , а в якості основних механізмів виступають діяльність ТНК обертання іноземних інвестицій, які з’єднують національні економіки і створюють міжнародне виробництво. З того часу як вартість долання простору, віртуального включно, знижується, інтенсивніше проходять контакти між людьми і у зовнішньоекономічних сферах. В результаті з’являється транснаціональна економічна дипломатія, глобалізація державної влади, відбувається зближення способу життя в різних цивілізаціях, певна універсалізація і гібридизація культури, зокрема споживчої.

Серед авангардних пошукових робіт в створенні агрегованого індексу глобалізованості виділяється консалтингова компанія «А.Т. Карні» («A.T.Kearney»), що працює в цьому напрямі з 1990 р. ЇЇ методика полягає в ранжуванні ряду 62 країн, на які, за розрахунками дослідників, припадає понад 90% світового ВВП і понад 80% населення планети, за 14(їх кількість щорічно зростає) показниками, об’єднаними в 4 групи.

1. Рівень глобальної економічної інтеграції включає ранги таких факторів, як роль зовнішньої торгівлі (1); прямих іноземних інвестицій (2); портфельних іноземних інвестицій (3) в розвитку економіки країни.

2. Особистісні контакти: розвиток телефонної мережі і рівень міжнародних переговорів (1); показники розвитку міжнародного туризму (2); міжнародні грошові перекази і різні недержавні трансфери (3).

3. Комунікативні технології включають три показники, що відображують різні сторони розвитку Інтернету: відносний показник охоплення населення користувачів (1); чисельність його власників – Hosts (2); сервісна безпека/захищеність.

4. Інституційно-політична складова: участь країн в міжнародних організаціях (1); вклад в діяльність миротворчих сил ООН (2); ратифікація міждержавних угод (3).

В першу десятку високо глобалізованих країн потрапили в порядку рейтингу 2005р.: 1) Сінгапур, 2) Ірландія, 3) Швейцарія, 4) США, 5) Норвегія, 6) Канада, 7) Данія, 8) Швеція, 9) Австрія, 10) Фінляндія.

5. Основні показники рівня міжнародного поділу праці

При вивченні МПП виникають наступні методологічні проблеми: 1) дослідження причин взаємного притягання окремих країн, що відображається в теоріях МПП, які беруть свій початок від А. Сміта. 2) виявлення і кількісна зміна масштабів і характеру міжнародних економічних зв’язків. Ці проблеми взаємопов’язані.

Є декілька основних показників рівня МПП.

1. Найбільш відомий – коефіцієнт МПП, який встановлює відношення частки країни в світовій торгівлі до частки тієї ж країни в сумарному ВВП світу. Так в 2003 р. частка зовнішньої торгівлі Німеччини в світовій торгівлі складала 11,2%, а в світовому ВВП – 4,4. В цьому випадку коефіцієнт МПП Німеччини складатиме:

Кмпп = 11,21 : 4,42 = 2,53.

2. Застосовуючи до певної галузі коефіцієнт МПП розраховуються аналогічно. Наприклад на початку 80-х рр. Японія забезпечувала 75% світового експорту кольорових телевізорів, а частка даного виробництва в світі складала 50%. Відтак, коефіцієнт МПП Японії в даній підгалузі складає

Кмпп = 75 : 50 = 1,5.

3. Коефіцієнт відносної міжнародної спеціалізації окремих секторів, галузей і товарів економіки країни розраховується як відношення їх частки в експорті країни і їх частки в світовому експорті. Співставлення країн за цим показником дає поглиблене уявлення про спеціалізацію країн в МПП. Чим вище (більше 1) дане співвідношення на користь країни, тим більше вона спеціалізована за переліченими позиціями.

4. Експортна/імпортна квота – відношення вартості експорту/імпорту до ВВП країни – свідчить про те, в якій мірі національна економіка чи її галузі і виробництва орієнтуються на світовий ринок. А збільшення експортної квоти за рахунок галузей обробної промисловості – про інтенсифікацію МПП і підвищення конкурентоздатності спеціалізованих галузей.

5. Зовнішньоторговельний оборот на душу населення встановлюється експортною/імпортною квотою і загальним об’ємом зовнішньої торгівлі.

6. Питома вага країни в міжнародному виробництві – показник,що відображає частку країни в постачанні товарів та послуг в рамках двосторонніх та багатосторонніх угод про спеціалізацію і кооперацію виробництва. Чим більш значне місце займає в складі даних постачань вироби інноваційних галузей промисловості і сфери послуг, тим прогресивніший характер міжнародної спеціалізації країни.

7. Асортимент (номенклатура)товарів, що ввозяться чи вивозяться відображає дві сторони участі країни в МПП.

1. розширення асортименту може свідчити про зниження рівня її міжнародної спеціалізації в тому випадку, коли ріст асортимент у відбувається за рахунок неспеціалізованих виробів;

2. якщо ж розширення відбувається за рахунок спеціалізованих виробів, то це різко підвищує рівень міжнародної спеціалізації країни.

Два останніх показники дуже чітко відображають конкурентоздатність і глибину участі країни в МПП. В автопромі, наприклад, вартість ввозу/вивозу вузлів компонентів і інших проміжних виробів давно перевищила вартість експорту/імпорту готових машин.