8. Мезозойський етап розвитку Землі

Мезозойська ера тривалістю 165... 170 млн р. охоплює три періоди:• тріасовий;• юрський;• крейдовий.

На початку тріасу на Землі існував гігантський материк Пангея-2, який омивався водами Тихого океану. Геосинклінальний режим зберігався в обох Тихоокеанських поясах, які розмішувались по периферії Пангеї і в Середземноморському поясі, який відповідав океану Тетіс. Останній відділяв Євразію від Африкано-Аравійської частини материка й розширювався на схід. Території решти геосинклінальних поясів у мезозої розвивались як молоді платформи: епібайкальські, епікаледонські та епігерцинські.

У межах Середземноморського поясу в мезозої розвивалися дві області: західну і центральну частину займала Альпійсько-Гімалайська, південно-східну — Індокитайська.

Альпійсько-Гімалайська область охоплювала Південну Європу, Північно-Західну Африку, Малу та Передню Азію, Гімалаї. На цій території протягом мезозою розвивалося багато геосинклінальних систем — Кавказька, Карпатська, Альпійська, Піренейська, Гімалайська тощо.

Час від початку юри до середини ранньої крейди — це час розкриття басейнів з океанічною корою в західній частині поясу.

Мезозойський орогенез призвів до відмирання геосинклінального режиму на значних територіях Середземноморського та обох Тихоокеанських поясів.

Східно-Європейська платформа в тріасі була високо піднятим суходолом. Тріасовий період — це час висхідних рухів на всіх давніх платформах, однак, починаючи з середньої юри, платформи втягуються в опускання і пов'язані з ними трансгресії моря. На Східно-Європейській платформі трансгресія йшла з боку океану Тетіс і досягла максимуму в пізній юрі, коли широкий субмеридіональний прогин сполучив тропічний Тетіс із Арктичним басейном.

Сибірська платформа протягом мезозою була припіднятою територією. Морем затоплювались лише її північна та пн-сх окраїни. В тріасовому періоді на зх платформи в Тунгуській синеклізі продовжувалось утворення трапової формації, розпочате ще в пермі. Важливою подією мезозойського етапу розвитку Землі був розпад суперконтиненту Пангея-2 та його складових частин — Лавразії і Гондвани. Розкол починався з утворення піднять на місці майбутнього розриву, потім в умовах загального розтягання утворювались континентальні рифти, які розширювались аж до розриву континентальної кори і формування осей спредингу. Процеси супроводжувались базальтовим вулканізмом. Так, у тріасі починає розколюватися Лавразія — закладається западина Північної Атлантики, що розширюється протягом усього мезозою. В середині ранньої юри починає розкриватись Центральна Атлантика і одночасно розкривається океан Тетіс.

Розпад Гондвани, спричинений закладанням у ній континентальних рифтів ще в пермі, тривав у тріасі. В цей час тут формувалися трапи у Південній Америці (басейн Р- Парани), в Південній Африці, в Індостані. В юрі відбулося розділення Гондвани на два блоки: Африку, Індостан і Південну Америку з одного боку і Австралію та Антарктиду — з другого. Між ними виник вузький грабеноподібний басейн, який, поступово розширюючись, формував западину Індійського океану. В крейдовому періоді рифтоутворення зумовлює розділення Південної Америки і Африки — починає формуватись Південна Атлантика, яка наприкінці крейди об'єднується з Північною, утворюючи єдиний Атлантич¬ий океан. Об'єднані поки що Австралія й Антарктида пересуваються на південний схід від Африки. Роз'єднання їх відбулося аж у середині палеогену. Індостан рухається на північ, а Африка, дещо повернувшись, насувається на Тетіс, що в подальшому спричинить складкоутворення в існуючих там геосинклінальних системах. У пізній юрі почалося розкриття Північного Льодовитого океану. Отже, з мезозою починається історія трьох нових океанів: Індійського, Атлантичного і Північного Льодовитого, триває розвиток Тихого океану і Тетісу.

У ранньому та середньому тріасі зберігався встановлений у пермі посушливий континентальний клімат, спричинений процесами герцинського орогенезу. На континентах планети в цей час переважали рівнинні ландшафти, за винятком Монголії, Китаю, Індокитаю і заходу Північної Америки. Були поширені озерно-алювіальні внутрішньоматерикові та приморські озерно-дельтові низовини й денудаційні підвищені рівнини. Такий характер рельєфу визначив поширення в цей час однотипних кліматів на великих площах.

Для мезозою виділено лише два термічних типи клімату: тропічний і бореальний. Тропічний клімат був близьким до відповідного сучасного, а бореальний — був ослабленим тропічним.

Мезозойська ера ознаменувалась утворенням унікальних за запасами покладів нафти й газу, вугілля, залізних, олов'яних, вольфрамових руд, золота, алмазів. Концентруються вони переважно в межах обох Тихоокеанських та Середземноморського поясів, які інтенсивно розвивались у мезозої, а також на платформах.

У тріасі формувалися нафтові поклади Аляски, юрський та крейдовий вік мають нафтогазоносні провінції Західного Сибіру, Середньої Азії, Північного Кавказу, Лівії, Кувейту, Іраку, Нігерії,Алжиру, Венесуели.

До юрських відкладів належить 16 % світових запасів вугілля. Це такі відомі басейни, як Кансько-Ачинський, Іркутський, Південно-Якутський, басейни Китаю. До юрського та крейдового періодів приурочена одна з великих залізорудних епох в історії Землі. На Сибірській платформі розташоване велике комплексне родовище міді, нікелютя платини.

Розвиток рослинного і тваринного світу:

-тріас- панують голонасінні рослини, молюски, морські лілії, різні риби, гастроподи. Зявляються динозаври, перші ссавці. Вимирають амфібії.

-юра- рослини- голонасінні. Поширені динозаври. З*являються літаючі ящери, перші птахи, дрібні хижі ссавці. В морях багато риб.

-крейда- рослини- покритонасінні, з*являються широколисті. Поширені літаючі ящери, наземні плазуни, ссавці. З*являються квітозапильні комахи. Вимирають динозаври.