- •Міністерство освіти і науки України
- •Вступ Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
- •1. Правові та рганізаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.1.2. Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •1.1.3. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.4. Основні положення законодавства про працю
- •1.1.5. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •1.1.6. Нормативні акти з охорони праці підприємств
- •1.1.7. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.3. Комплексне управління охороною праці
- •1.2.3. Організація охорони праці на виробництві. Обов'язки роботодавців і працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •1.2.4. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.5. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві
- •1.3.2. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства з охорони праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Класифікація нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання
- •1.6.3. Визначення збитків, пов'язаних з виробничим травматизмом і захворюваннями працівників
- •2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •2.1. Загальні положення
- •2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.2.1. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •2.2.2. Теплове опромінення
- •2.2.3. Нормалізація параметрів мікроклімату. Заходи нормалізації
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2.3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •2.4.3.1. Загальнообмінна штучна вентиляція
- •2.4.3.2. Розрахунок обміну повітря при загальнооб’ємній вентиляції
- •2.4.4. Очищення повітря
- •2.4.5. Контрольно-вимірювальна апаратура
- •3. Електробезпека
- •3.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.2. Фактори, що визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •3.3. Перша допомога людині, ураженій електричним струмом
- •3.4. Аналіз небезпеки, що виникає при стіканні струму в землю. Захисне заземлення
- •3 .5. Аналіз небезпеки ураження струмом при дотиканні до струмопровідних частин в різних електричних мережах
- •3.6. Причини ураження електричним струмом і основні міри захисту
- •3.7. Захисне відключення
- •3 .8. Захист від переходу напруги з високої на низьку при пошкодженнях ізоляції в трансформаторах
- •3.9. Компенсація ємнісної складової струму замикання на землю
- •4. Вплив освітлювальних умов на безпеку праці
- •4.1. Основні поняття та величини.
- •4.2. Нормування освітлення
- •4.3. Методи розрахунку штучного освітлення
- •І. Метод коефіцієнта використання світлового потоку або метод коефіцієнта використання освітлювальної установки.
- •4.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.5. Джерела штучного світла
- •5. Захист від виробничого шуму
- •5.1. Основні поняття та фізичні параметри.
- •5.2. Характеристики джерел шуму
- •5.3. Вплив шуму на організм людини
- •5.4. Нормування шуму
- •5.5. Акустичний розрахунок
- •5.6. Основні методи боротьби з шумом
- •6. Вібрація, її вплив на організм людини, методи захисту
- •6.1. Вібрація
- •6.2. Основні нормативні документи
- •7. Захист від іонізуючого випромінювання
- •7.1. Характеристики іонізуючого випромінювання
- •7.2. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •7.3. Норми радіаційної безпеки
- •7.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •8. Захист від статичної електрики у виробничих умовах
- •9. Основи пожежної безпеки
- •9.1. Загальні відомості про процес горіння
- •9.2. Характеристика речовин за пожежо- і вибухонебезпечностю
- •9.3. Класифікація виробництв і зон за пожежо- і вибухонебезпечністю
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань Питання до модуля 1 «Правові та організаційні питання охорони праці»
- •Питання до модуля 2 «гігієна праці та виробнича санітарія. Електробезпека»
- •Питання до модуля 3 «особливості забезпечення умов праці на виробництві, що відповідають сучасним вимогам охорони праці»
- •Список літератури
- •Основи охорони праці Навчальний посібник з лекційного курсу
- •Мотрич Артем Володимирович
2.4.3.2. Розрахунок обміну повітря при загальнооб’ємній вентиляції
Необхідний обмін повітря при загальнооб’ємній вентиляції може бути визначений різними методами в залежності від конкретних умов кожного приміщення:
При нормальному мікрокліматі та відсутності шкідливих речовин або вмісті їх в межах норм обмін повітря (м3/г) можна визначити за формулою
,
(2.7)
де
– число працюючих,
– витрата повітря на одного працюючого,
яка приймається в залежності від об’єму
приміщення, що припадає на кожного
працюючого.
У
виробничих приміщеннях з об’ємом
повітря на кожного працюючого не більше
20 м3
витрата повітря на одного працюючого
повинна бути не менше 30 м3/г,
тобто L
30м3/г.
А в
приміщення з об’ємом від 20 до 40 м3
на одного працюючого –
![]()
20м3/г.
В приміщеннях з об’ємом повітря на кожного працюючого не менше 40 м3 та при наявності природної вентиляції (відкривання вікон та дверей) обмін повітря не розраховується.
В тих випадках, коли природна вентиляція відсутня, об’єм повітря на одного працюючого повинен складати не менше 60 м3.
При виділенні шкідливих парів чи газів в приміщенні необхідний обмін повітря визначається, виходячи з їх розбавлення до допустимих концентрацій.
Припустимо,
що в приміщенні з внутрішнім об’ємом
,м3,
виділяються шкідливі пари чи гази в
кількості
мг/год.
Для забезпечення нормальних
санітарно-гігієнічних умов праці в
приміщення повинно поступати й одночасно
відводитися
,м3/год
повітря. Припускаючи, що шкідливі
речовини виділяються рівномірно по
приміщенню та при тривалій роботі
вентиляції зміна їх вмісту не відбувається,
витрата повітря може бути визначена з
умови балансу
шкідливих
речовин, які поступають в приміщення
та тих, які з нього вилучаються:
,
(2.8)
де
та
– концентрації шкідливих речовин в
приточному та у відкачаному повітрі
(мг/м3),
– об’єм приточного чи відкачаного
повітря, і який буде дорівнювати:
,
м3/год.
(2.6)
Якщо
зовнішнє повітря не мстить шкідливих
речовин, тобто
,
то
,
м3/год.
(2.9)
Концентрація
не повинна перевищувати гранично
допустиму концентрацію, тобто
(навпаки – буде порушення санітарних
норм), а концентрація
повинна бути по можливості мінімальною
(тоді необхідний обмін повітря буде
відносно невеликим), за санітарними
нормами
.
При запобіганні надлишковому теплу обмін повітря визначається з умов асиміляції надлишків тепла. Об’єм приточного повітря (м3/год) визначається згідно виразу:
,
(2.10)
де 0.24 –
тепплоємність сухого повітря, ккал/кг∙град;
– надлишкове тепловиділення,ккал/год,
що визначається за формулою (2.2);
– температура вилученого повітря,С;
– температура приточного повітря,С;
– густина приточного повітря,кг/м3
.
Температура повітря, яке вилучається з приміщення, визначається за емпіричною формулою
,
(2.11)
де
– температура в робочій зоні, яка не
повинна перевищувати допустиму по
нормам температуру, тобто
tдоп,;
t
– температурний градієнт по висоті
приміщення (t
= 1-5С/м);
– відстань від підлоги до центра витяжних
отворів,м;
2 – висота робочої зони, м.
Температура приточного повітря при наявності надлишкового тепла повинна бути на 5-8С нижче температури повітря в робочій зоні.
При виділеннях вологи об’єм приточного повітря в м3/год визначається за формулою
,
(2.12)
де
– маса водяних парів, що виділяються в
приміщенні,г/год;
,
– вміст вологи повітря, яке відповідно
вилучається та нагнітається в приміщення,г/
м3.
d2
визначається з санітарних норм на
вологість повітря при певній температурі
в приміщенні.
При одночасному виділенні в приміщенні шкідливих речовин, тепла та вологи приймається найбільша кількість повітря, яка знаходиться при розрахунках для кожного з видів виробничих виділень.
В якості
прикладу розрахунку необхідного обміну
повітря при загаль-нооб’ємній вентиляції
розв’яжемо задачу. В монтажному цеху
об’ємом
=
8000м3
проводиться пайка та лудіння м’яким
припоєм ПОС-40. За 1 годину роботи
витрачається 1 кг
припою, в склад якого входить 0.6 кг
свинцю.
При пайці та лудінні випаровується 0.2%
припою. Визначити кількість повітря,
яке необхідно ввести в приміщення, щоби
концентрація парів свинцю не перевищувала
гранично допустиму. Вміст парів свинцю
в зовнішньому повітрі рівний нулю.
Д
Дано:
V=8000
м3,
mПОС-40=1
кг/год,
р=0,2%,
qГДК(Pb)=0,01
мг/м3.
----------------------- L
– ?
,
де
та
– концентрація шкідливих речовин в
при-точному та у відкачаному повітрі,
а
кількість виділених в приміщенні
шкідливих речовин за годину. Враховуючи,
що в нашому випадку зовнішнє повітря
не містить шкідливих речовин, тобто
тоді
,м3/год
(2.13).
Причому
згідно санітарних норм
.
Знайдемо![]()
Тоді
необхідний обмін повітря буде згідно
(2.13)
м3/год.
Визначимо
кратність обміну повітря в монтажному
цеху за 1 годину роботи:
раз/год.
в цьому випадку мабуть краще використати
місцеву витяжку.
