- •Міністерство освіти і науки України
- •Вступ Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
- •1. Правові та рганізаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.1.2. Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •1.1.3. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.4. Основні положення законодавства про працю
- •1.1.5. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •1.1.6. Нормативні акти з охорони праці підприємств
- •1.1.7. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.3. Комплексне управління охороною праці
- •1.2.3. Організація охорони праці на виробництві. Обов'язки роботодавців і працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •1.2.4. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.5. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві
- •1.3.2. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства з охорони праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Класифікація нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання
- •1.6.3. Визначення збитків, пов'язаних з виробничим травматизмом і захворюваннями працівників
- •2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •2.1. Загальні положення
- •2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.2.1. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •2.2.2. Теплове опромінення
- •2.2.3. Нормалізація параметрів мікроклімату. Заходи нормалізації
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2.3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •2.4.3.1. Загальнообмінна штучна вентиляція
- •2.4.3.2. Розрахунок обміну повітря при загальнооб’ємній вентиляції
- •2.4.4. Очищення повітря
- •2.4.5. Контрольно-вимірювальна апаратура
- •3. Електробезпека
- •3.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.2. Фактори, що визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •3.3. Перша допомога людині, ураженій електричним струмом
- •3.4. Аналіз небезпеки, що виникає при стіканні струму в землю. Захисне заземлення
- •3 .5. Аналіз небезпеки ураження струмом при дотиканні до струмопровідних частин в різних електричних мережах
- •3.6. Причини ураження електричним струмом і основні міри захисту
- •3.7. Захисне відключення
- •3 .8. Захист від переходу напруги з високої на низьку при пошкодженнях ізоляції в трансформаторах
- •3.9. Компенсація ємнісної складової струму замикання на землю
- •4. Вплив освітлювальних умов на безпеку праці
- •4.1. Основні поняття та величини.
- •4.2. Нормування освітлення
- •4.3. Методи розрахунку штучного освітлення
- •І. Метод коефіцієнта використання світлового потоку або метод коефіцієнта використання освітлювальної установки.
- •4.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.5. Джерела штучного світла
- •5. Захист від виробничого шуму
- •5.1. Основні поняття та фізичні параметри.
- •5.2. Характеристики джерел шуму
- •5.3. Вплив шуму на організм людини
- •5.4. Нормування шуму
- •5.5. Акустичний розрахунок
- •5.6. Основні методи боротьби з шумом
- •6. Вібрація, її вплив на організм людини, методи захисту
- •6.1. Вібрація
- •6.2. Основні нормативні документи
- •7. Захист від іонізуючого випромінювання
- •7.1. Характеристики іонізуючого випромінювання
- •7.2. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •7.3. Норми радіаційної безпеки
- •7.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •8. Захист від статичної електрики у виробничих умовах
- •9. Основи пожежної безпеки
- •9.1. Загальні відомості про процес горіння
- •9.2. Характеристика речовин за пожежо- і вибухонебезпечностю
- •9.3. Класифікація виробництв і зон за пожежо- і вибухонебезпечністю
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань Питання до модуля 1 «Правові та організаційні питання охорони праці»
- •Питання до модуля 2 «гігієна праці та виробнича санітарія. Електробезпека»
- •Питання до модуля 3 «особливості забезпечення умов праці на виробництві, що відповідають сучасним вимогам охорони праці»
- •Список літератури
- •Основи охорони праці Навчальний посібник з лекційного курсу
- •Мотрич Артем Володимирович
5. Захист від виробничого шуму
5.1. Основні поняття та фізичні параметри.
Тіла в стані коливання викликають повздовжні коливання повітряного середовища, які у межах частот від 20 до 20 000 Гц сприймається людиною як звук.
В кожній точці звукового поля тиск та швидкість руху частинок повітря змінюється в часі. Частинки середовища коливаються відносно положення рівноваги, причому швидкість таких коливань (швидкість коливання) значно менша швидкості розповсюдження хвилі. Різниця між миттєвим значенням повного тиску в деякій точці та середнім тиском, який спостерігається у незбудженому середовищі називається звуковим тиском Р (н/м2).
На слух діє середній квадрат звукового тиску:
,
[н/м2],
(5.1)
де
– час усереднення, який в середньому
для людини складає 30-100мс.
Сукупність звуків різної частоти та інтенсивності, що викликають неприємні суб’єктивні відчуття називають шумом.
Шум (звук) крім звукового тиску ще характеризується інтенсивністю або силою – кількість енергії, яка проходить в одиницю часу через одиничну площадку перпендикулярну до напрямку розповсюдження шуму. Інтенсивність звуку зв’язана із звуковим тиском залежністю
,
,
(5.2)
де
– звуковий тиск, (н/м2);
– питомий акустичний опір середовища,н·с/м3;
– густина середовища,кг/м3;
– швидкість розповсюдження звуку в
середовищі,м/с
(для повітряного середовища
=414н·с/м3;
для води
=1.5·106
н·с/м3;
для сталі
=4.8·107
н·с/м3).
Крім того акустичний опір визначає
звукоізолюючі властивості матеріалів.
Величини
звукового тиску та інтенсивності шуму,
з якими приходиться на практиці мати
справу, змінюється в дуже широких межах:
по тиску в 108
раз, по інтенсивності до 106
раз. Оперувати такими цифрами не дуже
зручно. Але найбільш важлива та обставина,
що вухо людини реагує на відносну зміну
звукового тиску, а не на її абсолютне
значення (відносно порогу чутності).
Крім того, відчуття людини при шумі
пропорційне логарифму кількості енергії
подразника. Тому були введені логарифмічні
величини відношення: рівень
інтенсивності шуму та рівень
звукового тиску,
які вимірюються в децибелах. Вперше
поняття рівня було введено вченим А. Г.
Бел-лом: рівень інтенсивності
в Беллах (Б),
де
порогова інтенсивність чутності. Але
оскільки вухо людини реагує на величину
в 10 раз меншу за 1Б,
то в якості одиниці вимірювання рівнів
взята величина 1 дБ=0.1
Б.
Тоді останній вираз запишеться
,
[дБ].
(5.3)
Причому
слід відзначити, що людина сприймає
нормально звукові коливання в певних
межах інтенсивності, але нормальність
сприйняття залежить й від частоти
коливань,
так при
=1000Гц
ці межі від
=10-12
Вт/м2
– поріг сприйняття, до
=10Вт/м2
– больовий поріг. Для
других частот ці межі будуть іншими.
Отже
рівень
інтенсивності шуму
визначається співвідношенням (5.3) де
– інтенсивність шуму, яка рівна порогу
чутності при
=1000Гц
(
=10-12
Вт/м2).
Больовий поріг 130 дБ,
150 дБ
вже не можливо витримати.
Величина рівня звукового тиску в дБ визначається виразом
,
(5.4)
Тут
пороговий тиск
=2·10-5
н/м2
вибраний таким чином, щоб при нормальних
атмосферних умовах рівень звукового
тиску дорівнював рівню інтенсивності.
Величина
рівня інтенсивності використовується
при проведенні акустичних
розрахунків,
а рівень
звукового тиску
– для
вимірювання шуму та оцінки його дії на
людину,
оскільки орган слуху чутливий не до
інтенсивності а до звукового тиску.
Зв’язок
між рівнем інтенсивності шуму та рівнем
звукового тиску знайдемо якщо розділити
вираз
для інтенсивності звуку на
(порогову інтенсивність) та прологарифмувати:
.
Для нормальних умов
,
так як
а
,
де
– густина,
– швидкість звуку в повітрі.

Рис. 5.1. Криві рівної гучності звуків
Зменшення шуму також може бути оцінене в децибелах:
,
дБ.
(5.5)
Приклад:
якщо по інтенсивності зменшення шуму
маємо в 1000 раз,
то рівень інтенсивності зменшиться на
10
1000
= 30дБ.
Т




ак
як фізіологічне сприйняття шуму залежить
не лише від рівня його звукового тиску;
але й від його частоти (найбільша
чутливість при 800-4000Гц,
найменша при 20-100 Гц),
то вводиться поняття рівня
гучності
шуму. Розглянемо графік кривих
рівної гучності,
тобто кривих однакового за силою
фізіологічного сприйняття звуку, рис.
5.1.
О
У випадку коли в розрахункову точку потрапляє шум від кількох джерел, складаються їх інтенсивності, а не рівні. При цьому вважається, що джерела не когерентні, тобто створювані ними тиски мають різні фази.
.
(5.6)
Рівень
інтенсивності (дБ)
при одночасній роботі цих джерел
отримаємо розділивши як праву так і
ліву частину цього рівняння на
та прологарифмувавши:
,
або
,
(5.7)
де
– рівні звукового тиску, або рівні
інтенсивності, які створюються кожним
із джерел в розрахунковій точці.
(Покажемо, що дійсно
).
Якщо є
в наявності
однакових джерел шуму з рівнем звукового
тиску
,
то сумарний шум (дБ)
з (5.7) буде:

,
Отже,
(5.8)
З виразів (5.7) та (5.8) можна зробити наступні практичні висновки:
при великій кількості однакових джерел шуму заглушення лише кількох з них практично не послаблять сумарний шум;
якщо на робоче місце потрапляє шум від різних за інтенсивністю джерел, то для найбільш ефективного послаблення сумарного шуму знижувати необхідно спочатку шум більш потужніших джерел.
В якості прикладу розв’яжемо дві задачі.
Задача 1. В машинному залі встановлено 3 генераторні установки з рівнем інтенсивності шуму в 60 дБ кожна. Визначити їх сумарний рівень шуму та рівень гучності шуму при частотах 100 та 10000 Гц.
П
Дано:
п = 3,
Li
= 60 дБ,
f1=100
Гц,
f2=10
000 Гц
L –
?, LГ
–
?
,
де
– рівень інтенсивності шуму одного
джерела,
– число джерел. Тоді
дБ,
якби було
2 однакових джерела, то
дБ.
Скориставшись кривими рівної гучності (див. рис. 5.1) при частоті 100 Гц для
дБ
опускаючись по відповідній кривій
однакової гучності на частоту в 1000 Гц
отримаємо рівень гучності 50 фон;
аналогічно для 10 000 Гц
та
дБ
рівень гучності складе 55 фон.
Задача 2. В приміщенні працює одночасно чотири вентиляційні установки з рівнями інтенсивності шуму 95, 100, 105 та 110 дБ відповідно. Визначити сумарний рівень інтенсивності шуму.
Дано:
L1=95
дБ,
L2=100
дБ,
L3=105
дБ,
L4=110
дБ,
L –
?
1-ий варіант розв’язку. При різних за рівнем інтенсивності джерелах шуму сумарний рівень можна визначити за виразом (5.7):
,
У нашому
випадку:
дБ.
2-ий
варіант розв’язку.
Можливе використання наступного методу,
коли сумування проводиться попарно й
послідовно з врахуванням поправки для
кожного значення різниці
та
двох джерел, тобто
,
де
– джерело з більшою інтенсивністю шуму,
а
взято зтаблиці
5.1:
Таблиця 5.1.
|
|
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
15 |
20 |
|
|
3 |
2.5 |
2 |
1.8 |
1.5 |
1.2 |
1 |
0.8 |
0.6 |
0.5 |
0.4 |
0.2 |
0 |
Потім
до сумарного значення
послідовно додаються наступні по мірі
зменшення значення
.
У нашому випадку:
![]()
,
тоді
дБ.
![]()
;
дБ.
![]()
![]()
дБ.
Як бачимо отримали той же результат але без проведення складних обчислень.
