3.3. Контроль розмірів, форми взаємного розміщення поверхонь деталей

Стан деталей, з’єднань і комплектних груп можна визначити оглядом, перевіркою на дотик, за допомогою вимірювальних інструментів і т.ін.

Оглядом виявляють руйнування деталі такі як тріщини, викришування поверх­ні, зломи тощо, наявність накипу, нагар, течу води, масла, палива.

Перевіркою на дотик визначають спрацювання і зминання ниток різі на деталях, еластичність сальників, наявність задирок, подряпин тощо.

Відхилення з'єднань від заданого зазору чи натягу деталей від заданого розміру, від площинності, форми, профілю тощо визначаються за допомогою вимірювальних інструментів.

Способи і схеми вимірювання визначаються розмірними параметрами загального виду. До них належать: відхилення розміщення і форми, хви­лястості і шорсткості поверхні; розміри гладких циліндричних з’єднань; розміри, що входять в розмірні ланцюги; розміри конічних з’єднань і кутові розміри; розміри нарізних з’єднань і передач; розмірні парамет­ри зубчастих і черв’ячних передач; розміри шліцьових і шпонкових з'єднань.

Вибір засобів контролю має грунтуватися на забезпеченні заданих показників процесу контролю й аналізу витрат на реалізацію контролю за заданою якістю виробу.

Вибираючи засоби контролю, слід використовувати ефективні для конкретних умов засоби контролю, регламентовані державними, галузевими стандартами і стандартами підприємств.

Вибір засобів контролю містить такі етапи:

• аналіз характеристик об’єкта контролю і показників процесу контролю;

• визначення попереднього складу засобів контролю;

• визначення остаточного складу засобів контролю, їх економічне об­грунтування, складання технологічної документації.

Залежно від виробничої програми, стабільності вимірюваних пара­метрів можна використовувати універсальні, механізовані чи автоматичні засоби контролю.

При ремонті найбільшого поширення набули універсальні вимірюваль­ні прилади та інструменти. За принципом дії їх можне поділити на такі види.

Механічні прилади - лінійки, штангенциркулі, пружинні прилади, мікрометричні тощо. Як правило, механічні прилади та інструменти від­значаються простотою, високою надійністю вимірювань, але мають порівня­но невисоку точність і продуктивність контролю. При вимірюванні необ­хідно дотримуватись принципу Аббе /компараторний принцип/, виходячи з якого необхідно, щоб на одній прямій лінії були розміщені вісь шкали приладу і контрольований розмір деталі, тобто лінія вимірювання повинне бути продовженням лінії шкали. Якщо цього принципу не дотримуватися, то перекіс і непаралельність напрямних вимірювального приладу спричи­нюють значні похибки вимірювання.

Оптичні прилади - окулярні мікрометри, вимірювальні мікроско­пи, колімаційні і пружинно-оптичні прилади, проектори, інтерференційні засоби тощо. За допомогою оптичних приладів досягається найвища точ­ність вимірювань. Але прилади цього виду складні, їх настроювання і вимірювання вимагають значних витрат часу. Прилади ці дорогі і часто не досить надійні і довговічні.

Пневматичні прилади - довгоміри. Цей вид приладів використову­ють в основному для вимірювання зовнішніх і внутрішніх розмірів, відхи­лень форми поверхонь /в тому числі внутрішніх/, конусів і т.ін. Пневматичні прилади мають високу точність і швидкість вимірювання. Ряд вимі­рювальних завдань, наприклад, точні виміри в отворах малого діаметра, можна розв’язати тільки за допомогою приладів пневматичного типу. Але прилади цього виду часто потребують індивідуального тарування шкали з використанням еталонів.

Електричні прилади. Вони набувають все більшого поширення в автоматичній контрольно-вимірювальній апаратурі. Перспективність прила­дів зумовлена їх швидкою дією, можливістю документування результатів вимірювань, зручністю керування.

Основним елементом електричних вимірювальних приладів є вимірю­вальний перетворювач /датчик/, що сприймає вимірювальну величину і ви­робляє сигнал вимірювальної інформації у формі, зручній для передачі, перетворення та інтерпретації. Перетворювачі класифікуються не електро­контактні, електроконтактні шкальні головки, пневмоелектроконтактні, фотоелектричні, індуктивні, ємнісні, радіоізотопні, мєханотронні.

Промисловість випускає нормалізовані вузли засобів автоматичного контролю, що дозволило створити блочну конструкцію автоматичних вимірю­вальних засобів. Крім перетворювача такі засоби мають вимірювальну станцію, пороговий, завантажувальний, транспортувальний, запам’ятовуючий, виконавчий /сортувальний/ і перетворю­вальний пристрої. Загальним напрямком розвитку вимірю­вальних засобів для дрібносерійного, інди­відуального і спеціалізованого виробництва є створення універсальних збірних, легко переналагоджуваних пристроїв, що склада­ються з агрегатних вузлів серійного вироб­ництва. Такі вузли збірних пристроїв випускаються як в нашій країні, так і за кордоном. Вибір тих чи інших вузлів і при­строїв забезпечують за відповідною довідковою літературою.

Останнім часом у нашій країні і за кордоном інтенсивно розроблюються засоби вимірювання нового типу - координатні ви­мірювальні мршини, призначені для контролю складних корпусних деталей, точного вимі­рювання довжин, похибок форми та інших па­раметрів. Найуніверсальніші - трикоординатні вимірювальні машини, що містять автоматичну систему обробки ре­зультатів, виконану на базі мікро ЕОМ. Все більшого поширення на підприємствах автобудування і ремонту набувають автоматичне і автоматизоване технологічне обладнання., верста­ти та інструмент. Технологічним процесом на такому обладнанні керують за допомогою засобів активного контролю.

Активний контроль проводиться до обробки деталі на технологічному обладнанні /захисно-блокувальні пристрої/, в процесі обробки і після неї - для підналагодження обладнання. Найбільше розроблені засоби ак­тивного контролю при абразивній обробці деталей, токарних, фрезерних та інших технологічних операціях, при шліфуванні і хонінгуванні, вони широко використовуються на авторемонтному виробництві і, як правило, є заключною операцією ремонту деталі.

Активний контроль дає змогу збільшити продуктивність праці, зменшити кількість браку. Але необхідно мати не увазі, що засоби активного контролю доцільно застосовувати тільки в тому випадку, якщо виконавчі органи технологічного обладнання можуть сприймати і виконувати із заданою точністю прийняті команди.