Тема 2.

Мова як суспільне явище.

Мова як виразник духовної природи світу.

Мова як засіб індивідуалізації і соціалізації людини.

Мова як фактор становлення народу.

Мова як знакова і значуща система відображення духовно-практичної взаємодії людини і народу.

Мова і мовлення.

Структура мови.

Синхронія і діахронія.

Поняття про знак взагалі і мовний знак зокрема.

Загальне поняття про основні одиниці мови..

Оскільки запропоновані питання є надзвичайно цікавими і водночас складними, фундаментальними у даній науці, студентам доведеться напружено попрацювати, віднайшовши відповіді на такі запитання і занотувавши їх:

• За якої умови виникає мова?

• Чим є мова?

• Чому проблема „мова і суспільство” є однією з найскладніших у мовознавстві?

• Чим це зумовлено?

• Чому мова не можлива поза суспільством?

• У чому своєрідність мови?

• Що поєднує мову і суспільство?

• Що є найтиповішою ознакою етносу? Чому?

• Яким був шлях формування мов націй?

• Чому людина живе тільки в мові?

• Що таке національна мова?

• Що значать слова: „мовний феномен споконвіку служить носієві засобом інтелектуального членування світу (природи)”?

• Чому мова є вагомою часткою етнокультури?

• Що значать слова: „мова є вказівкою на розуміння культури”?

• Що вивчає етнолінгвістика?

• З якими науками перехрещується етнолінгвістика?

• Що таке етногенез?

• Чому мова виступає основним способом самовираження етносу, одним із провідних індикаторів культурного поступу?

• Що є найтиповішою ознакою етносу?

• Що означають слова: „Мова – виразник духовної природи світу”?

• Що означають слова: „Мова – засіб індивідуалізації і соціалізації людини”?

• Що означають слова: „Мова – фактор становлення народу”?

• Що означають слова: „Мова – знакова і значуща система духовно-практичної взаємодії людини і народу”?

• Що значить „мовна норма”?

• Які її властивості?

• Чому норма не є незмінною?

• Що означають слова: „Мова – це дух народу”?

• У чому різниця понять „мова” і „мовлення”?

• Що таке мовлення?

• Чому мова і мовлення розглядаються у мовознавстві як діалектична єдність?

• Які є думки мовознавців стосовно співвідношення мова – мовлення? Чи погоджуєтеся Ви з ними? Чому? Якщо – ні, то чому?

• Що таке мовна система і мовна структура?

• Як формується структурна специфіка мови?

• Як поділяється мова залежно від сфери застосування?

• Як схематично можна відобразити структуру мови?

• Що означає „Ідея рівневої організації мови”?

• Які існують рівні мови?

• Які рівні відносяться до основних?

• Які є основні одиниці рівнів мови?

• Які рівні виділяються за роллю у структурі мови?

• Що значить градуальність поняття системності?

• Від чого залежить рівень системності?

• Що означають слова: „мова є відкритою системою”?

• Що таке синхронія і діахронія у мові?

• Що означає стійкість і змінність у мові?

• Чому мова є знаковою системою?

• Коли і де виник термін „знак” у мові?

• Коли виник термін „семіологія” і що він позначав?

• Що таке семіотика?

• Як поділяється загальна семіотика?

• Що є основним поняттям семіотики?

• Що є знак і для чого він використовується у мові?

• Які існують особливості мовних знаків?

• У чому особлива складність мови як знакової системи?

• У чому своєрідність мови як знакової системи?

• Які риси є характерними для мовних знаків?

• Що саме можна вважати знаком у мові?

• Що таке невербальні системи знаків?

• Які з вищенаведених питань є для Вас недостатньо зрозумілими? спірними? неприйнятними? Чому?

Література:

Джерела 1 – 40.