- •Змістовий модуль 3.
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •1. Коротка історична довідка
- •2. Випадкові явища та їх природа
- •3. Предмет теорії ймовірностей
- •4. Класичне означення ймовірності
- •5. Статистична ймовірність
- •6. Геометрична ймовірність
- •2. Елементи комбінаторики з повтореннями
- •1. Елементи комбінаторики без повторень
- •3. Співвідношення між подіями
- •4. Операції над подіями. Діаграми Венна
- •5. Формула включень та виключень
- •1. Теорема додавання ймовірностей несумісних подій
- •2. Теорема додавання ймовірностей сумісних подій
- •3. Теорема множення ймовірностей залежних подій
- •4. Теорема множення ймовірностей незалежних подій
- •Семінарське заняття 20
- •2. Випробування за схемою Бернуллі
- •3. Асимптотичні формули (локальна та інтегральна теореми Лапласа; формула Пуассона)
- •Семінарське заняття 21
- •Тема 18. Дискретні випадкові величини. Тема 19. Неперервні випадкові величини
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Дискретні випадкові величини, їх характеристики
- •1. Випадкова величина. Закон розподілу дискретної випадкової величини.
- •2. Приклади дискретних випадкових величин та їх законів розподілу
- •3. Математичне сподівання дискретної випадкової величини, його зміст та властивості
- •4. Дисперсія дискретної випадкової величини, її властивості
- •5. Середнє квадратичне відхилення
- •6. Теоретичні моменти
- •1. Функція розподілу та її властивості
- •2. Щільність розподілу ймовірностей, її властивості та зв’язок з функцією розподілу
- •3. Числові характеристики неперервних випадкових величин
- •4. Застосування числових характеристик для прийняття рішень в умовах ризику
- •Семінарське заняття 22
- •2. Показниковий розподіл
- •3. Нормальний закон розподілу
- •4. Розподіли, пов’язані з нормальним
- •5.Поняття про розподіли, що використовуються в актуарній математиці
- •Семінарське заняття 24
- •Тема 22. Закони великих чисел та їх застосування у математичній статистиці. Тема 23. Основні поняття математичної статистики
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 25
- •Тема 24. Точкові та інтервальні оцінки. Тема 25. Перевірка статистичних гіпотез
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 26
- •2. Знаходження параметрів теоретичного рівняння регресії методом найменших квадратів
- •3. Властивості вибіркового коефіцієнта кореляції
- •4. Правило перевірки нульової гіпотези
- •Семінарське заняття 27
- •Тема 26. Регресійний аналіз і кореляція
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
1. Елементи комбінаторики без повторень
Комбінаторика – це область математики, в якій вивчається питання про те, скільки різних комбінацій, що задовольняють тим чи іншим умовам, можна скласти з елементів заданої множини.
Розміщеннями
з
елементів по
називаються такі вибірки, які, маючи по
елементів, вибраних із числа даних
елементів, відрізняються одна від іншої
або складом елементів, або порядком їх
розміщення.
Формула
для числа розміщень
:
![]()
.
Наприклад,
потрібно визначити, скількома способами
різні позики
можуть розподілитися між десятьма
фірмами (
).
Це - задача на число розміщень з 10 елементів по 3.
Маємо:
.
Якщо
,
то
– це число таких розміщень, які
відрізняються тільки порядком розміщення
елементів, але не самими елементами.
Такі розміщення називаються перестановками.
Перестановки з
елементів позначають
.
Отже,![]()
Наприклад,
відвідувачів заходять по одному на
прийом до керівника установи. Скільки
існує варіантів різних черг?
Це –
задача на число перестановок з
елементів. Тому маємо:
.
Якщо, зокрема,
,
то
.
Якщо не
істотний порядок розміщення елементів
у вибірках, одержуємо комбінації з
елементів по
:
.
Число таких комбінацій визначається
за формулою:
.
Наприклад,
якщо з 8 виборів фірми потрібно 3 відправити
на виставку продукції, то це можна
зробити
способами:
.
2. Елементи комбінаторики з повтореннями
Розглянемо елементи комбінаторики з повтореннями.
а)
Перестановки
з повтореннями.
Нехай задано
різних елементів. побудуємо вибірку
об’єму
з цих елементів, причому перший елемент
повторимо
раз, другий –
раз, ...,
– тий –
раз; при цьому
.
Нехай,
наприклад, елементами є
різних букв:
.
Нехай
використовується
раз,
–
раз, ...,
–
раз. Розглянемо вибірку:
.
Елементи
можна переставляти
способами, елементи
–
способами, елементи
–
способами. Число перестановок з
повтореннями від цього не зміниться.
Загальне число перестановок з повтореннями
визначається за формулою:
.
Наприклад,
із букв слова “мама”
можна утворити 6 різних “слів”: мама,
амам, ммаа, аамм, амма, маам. Це дійсно
так, оскільки
,
і
.
б)
Комбінації
з повтореннями.
Комбінацією з повтореннями з
елементів по
називається будь-який
-
елементний набір типу (
),
де кожен з елементів набору належить
до одного з
типів. Число комбінацій з повтореннями
з
елементів по
позначають
.
Число всіх комбінацій з повтореннями визначають за формулою:
.
Наприклад. У кіоску є коробки цукерок трьох видів. Скількома способами можна замовити набір із п’яти коробок?
В цій задачі
,
а
.
Таким чином,![]()
в) Розміщення
з повтореннями. Нехай
і
– довільні натуральні числа. розміщенням
з повторенням з
елементів по
називається будь-який упорядкований
-
елементний набір виду
,
де
– не обов’язково різні елементи з
множини
елементів. Число розміщень з повтореннями
позначають
.
Для будь-яких
натуральних чисел
і
має місце формула:
.
Ця формула впливає з правила добутку.
Наприклад. Скільки різних трьохзначних чисел можна скласти з цифр 1,2,3,4, і 5, якщо
а) одна і та ж сама цифра може використовуватись не більше одного разу;
б) можливі повторення цифр.
У випадку а)
достатньо обчислити
.
Маємо:
.
У випадку б) маємо
розміщення з повтореннями: першу, другу
і третю цифру можна вибрати п’ятьма
способами. Трьохзначне число можна
побудувати
способами.
