- •1)Поняття прямокутної матриці. Види матриць.
- •2) Лінійні операції над матрицями
- •3)Добуток матриць
- •9) Системи алгебраїчних лінійних рівнянь. Матрична форма запису лінійної системи.
- •11)Матричний метод
- •12)Поняття вектору. Лінійні операції над векторами.
- •14)Довжина вектора та відстань між двома відрізками.
- •16)Обчислення площі паралелограма, побудованого на двох неколінеарних векторах. Умова колінеарності двох векторів.
- •17)Мішаний добуток, його властивості та обчислення.
- •18)Обчислення об’єму паралелепіпеду, побудованого на трьох не компланарних векторах. Умова компланарності двох векторів.
- •19)Різні типи рівнянь прямої на площині.
- •20)Відхилення та відстань точки від прямої
- •21)Кут між прямими на площині.
- •22) Умови паралельності та перпендикулярності прямих на площині.
- •23)Різні типи рівнянь площини.
- •24)Відхилення та відстань точки від площини.
- •29)Лінії другого порядку(коло, еліпс, гіпербола, парабола)
- •30)Загальне рівняння ліній другого порядку.
- •31)Системи координат у просторі.
- •32)Площина у просторі.
- •33)Поверхні другого порядку.
- •34)Загальне рівняння поверхні другого порядку.
- •35)Сфера, еліпсоїд.
- •36)Гіперболоїди, параболоїди.
- •37)Конічні поверхні. Конус.
- •38)Циліндричні поверхні. Циліндри.
- •39)Лінійчасті поверхні. Дати означення квадратичної форми і записати її матрицю.
- •40)Канонічний вигляд квадратичної форми.
- •41)Означення знаковизначених квадратичних форм.
- •44)Закон інерції для квадратичних форм.
- •46)Метод Лагранжа зведення квадратичної форми до канонічного вигляду.
- •47)Критерії Сільвестра.
- •49)Поняття тензора. Компоненти тензорів та їх перетворення.
- •52)Додавання та множення тензорів. Згортання тензорів. Властивість симетрії тензорів. Перестановка індексів, симетрування та альтернування. Сложение тензоров
- •54)Векторне поле. Циркуляція векторного поля. Дивергенція та ротор векторного поля. Векторные поля
- •Циркуляция векторного поля
- •Дивергенция и ротор векторного поля
- •55) Теорема Гаусса-Остроградського. Теорема Стокса. Диференціювання вектора за напрямом. Векторне формулювання теорем Гаусса-Остроградського і Стокса.
18)Обчислення об’єму паралелепіпеду, побудованого на трьох не компланарних векторах. Умова компланарності двох векторів.
Компланарними називають вектори, які лежать в паралельних площинах. Інакше кажучи, вектори компланарні, якщо при паралельному їх переносі і суміщенні початків вони лежать в одній площині. Очевидно, що два вектори завжди компланарні.
Мішаний добуток векторів — це скалярний добуток вектора a на векторний добуток векторів b і c.
Мішаний добуток векторів дорівнює визначнику матриці, побудованої з цих векторів.
Властивість 1. Модуль мішаного добутку трьох векторів дорівнює об'єму паралелепіпеда, утвореного цими векторами.
Властивість 2. a · [b × c] = b · [c × a] = c · [a × b] = -a · [c × b] = -b · [a × c] = -c · [b × a]
Властивість 3. Якщо мішаний добуток трьох не нульових векторів дорівнює нулю, то ці вектори компланарні.
![]()


19)Різні типи рівнянь прямої на площині.
Якщо
на площині довільно узята декартова
система координат, то рівняння
,
де
,
та
-будь-які
числа, причому
та
одночасно
не дорівнюють нулю, єзагальним
рівнянням прямої.
Загальне
рівняння прямої при
можна
привести до виду
-рівняння
прямої з кутовим коефіцієнтом,
де
-
кутовийкоефіцієнтякий дорівнює тангенсу
кута, утвореного даноюпрямою
та невід'ємним напрямом осі ОХ. (
)
І випадок

ІІ випадок:

або
![]()
Якщо
пряма перетинає осі ОХ і ОУ у точках з
координатами
,
,
то вона може бутизнайдена за допомогою
формули
рівняння
прямої в відрізках
.

Якщо
пряма проходе через дві точки
и
,
такі, що
та
,
то її рівняння можна скласти за формулоюрівняння
прямої що проходе через дві різні точки
.
20)Відхилення та відстань точки від прямої
Для
обчислення відстані та відхилення точки
від прямої найзручніше використовувати
нормальне рівняння прямої
![]()
1).
Відстань точки M0(
x0
,y0
) від заданої прямої можна знайти за
формулою
![]()
Отже, відстань точки від прямої дорівнює взятому за абсолютною величиною результату підстановки координат точки в нормальне рівнянняпрямої.
2).
Відхилення точки від прямої обчислюється
за формулою
![]()
На
відміну від відстані d відхилення
може
бути як
додатним,
так і від’ємним. Якщо
> 0 , то точка M0
і
початок координат лежать по один
бік
від прямої. Якщо
< 0, то точка M0
і початок координат лежать по різні
боки від
прямої.
21)Кут між прямими на площині.
Определение. Если заданы две прямые y = k1x + b1, y = k2x + b2, то острый угол между этими прямыми будет определяться как
![]()
Две прямые параллельны, если k1 = k2.
Две прямые перпендикулярны, если k1 = -1/k2.
Теорема. Прямые Ах + Ву + С = 0 и А1х + В1у + С1 = 0 параллельны, когда пропорциональны коэффициенты А1 = lА, В1 = lВ. Если еще и С1 = lС, то прямые совпадают.
Координаты точки пересечения двух прямых находятся как решение системы уравнений этих прямых.
22) Умови паралельності та перпендикулярності прямих на площині.
Условия параллельности двух прямых:
а) Если прямые заданы уравнениями y = k1x + B1, y = k2x + B2, с угловым коэффициентом, то необходимое и достаточное условие их параллельности состоит в равенстве их угловых коэффициентов:
k1 = k2. (8)
б) Для случая, когда прямые заданы уравнениями в общем виде A1x + B1y + C1 = 0, A2x + B2y + C2 = 0, (6), необходимое и достаточное условие их параллельности состоит в том, что коэффициенты при соответствующих текущих координатах в их уравнениях пропорциональны, т. е.
![]()
![]()
![]()
(9)
Условия перпендикулярности двух прямых:
а) В случае, когда прямые заданы уравнениями (4) с угловым коэффициентом, необходимое и достаточное условие их перпендикулярности заключается в том, что их угловые коэффициенты обратны по величине и противоположны по знаку, т. е.
![]()
![]()
![]()
(10)
Это условие может быть записано также в виде
k1k2 = -1. (11)
б) Если уравнения прямых заданы в общем виде (6), то условие их перпендикулярности (необходимое и достаточное) заключается в выполнении равенства
A1A2 + B1B2 = 0. (12)
