- •1.Тема визначає й одночасно віддзеркалює основний зміст уроку. За такого підходу всі структурні компоненти уроку повинні спрямовуватися на розкриття змісту відповідної теми уроку.
- •4.Складові частини композиції:
- •Тема 3 Слухання музики як складовий компонент уроку
- •3.Художньо–педагогічний аналіз творів .
- •5. Методи навчання
- •6. Правильне розучування пісні має велике значення. Під час розучування пісні і відбувається, власне кажучи, основне навчання дітей співу.
- •7. Гігієна, співацький режим і охорона дитячого голосу.
- •2.3.4.5.6.7.8.Застосування музично-дидактичних ігор на заняттях в дитячих садках дає змогу провести його найбільш змістовно.
- •Тема 7.1.Вступну бесіду або розповідь учителя, яка відповідає відомим вимогам до інформаційного забезпечення музичного сприймання;
Тема 7.1.Вступну бесіду або розповідь учителя, яка відповідає відомим вимогам до інформаційного забезпечення музичного сприймання;
Методи та прийоми формування установки на слухання
музики, зокрема, завдання, які пропонуються учням перед
слуханням музичного твору;
· Форму показу музичного твору;
· Питання аналізу музичного твору та можливі відповіді учнів
з урахуванням труднощів сприймання й розуміння
музичного твору учнями;
· Ремарки, які визначають доцільні педагогічні впливи
наведення учнів на сприймання, розуміння й переживання
змісту музичних творів;
· Завдання перед повторним слуханням музики, в тому числі й
творчі;
· Висновок учителя;
· Домашнє завдання, якщо вчитель визнав його доцільність.
2.В процесі опанування питань цієї теми, студенту варто звернути увагу на те, що дитяче хорове виховання в Україні має давні і міцні традиції. Ще в період ранньофеодальної держави Київської Русі (ІХ-ХІІ ст.) виникли перші християнські школи, в яких, крім книжного письма, великого значення надавалось музичному вихованню, що на практиці означало навчання хоровому культовому співу. Вивчаючи процес музичної освіти Давньої Русі, треба звернути увагу на той факт, що шкільний культовий спів у загальних рисах був близький до традиційних форм знаменного співу, й відрізнявся від нього певною мелодійною простотою. А сам стиль співу мав характер хорової речитації у розповідній формі, який ґрунтувався на декламації прозових текстів Псалмів. В процесі опанування студентами питань цієї теми, рекомендується звернути увагу на невербальні засоби спілкування диригента, до яких належать усі рухи тіла, інтонаційна характеристика голосу, тактильні впливи, просторова організація спілкування. Найбільш виразними й дійовими серед невербальних знаків, якими користується диригент у своїй професійній діяльності, є інтонація, міміка й жести. В процесі спілкування з учнями на педагогічній практиці студентам рекомендується відпрацьовувати самі ці комунікативно значущі немовні знаки.На прикладі обраного хорового твору студентам пропонується підготувати бесіду про зміст пісні (відомості про автора, літературний зміст, виразні особливості музичного образу). Планування навчально-виховної роботи з музично-естетичного
виховання у дошкільних навчальних закладах має відповідати таким сучасним вимогам:
− ураховувати пріоритетні потреби сьогодення у забезпеченні належної якості розвитку, вихованості і навченості дитини дошкільного віку;
− забезпечувати право дитини на реалізацію свого природного потенціалу, її основних життєвих тенденцій до самореалізації, саморозвитку і самозбереження;
− використовувати досягнення передового педагогічного досвіду;
− органічно поєднувати формування цілісної особистісної культури дитини дошкільного віку з національною культурою українського народу, культурниминадбаннями попередніх поколінь і світової культури;
− забезпечувати дотримання принципів доцільності, помірності, відповідності обраній стратегії на сучасному етапі розвитку українського суспільства;
− забезпечувати право педагога на свободу вибору під час визначення форми планів, напряму і змісту власної педагогічної діяльності.
