21. Вимоги до умов зберігання плодів.

22. Зберігання груш і айви.

Як і яблука, дозрівають під час зберігання при низьких позитивних температурах. Груші закладають на зберігання в початковій ступеня зрілості, коли плоди придбали характерні для сорту розміри і покривну забарвлення, але м'якоть ще щільна, вміст крохмалю максимальне. При укладанні в ящики під час прибирання кожен плід загортають в тонку промаслений папір.

Груші зберігають при температурі 0 ... 1 ° С. Оптимальна температура зберігання груш -1 ... 2 ° С, відносна вологість повітря 90 ... 95%. Термін зберігання при таких умовах 4-8 місяців. Плоди сортів Бере Боск, Деканка дю Коміс при такому режимі тверднуть і перед реалізацією не набувають властивих їм смакових якостей, тому їх знімають в повній знімної зрілості і відразу закладають в холодильник.Два рази на місяць відбирають по три-п'ять ящиків для визначення якості продукції. Якщо кількість хворих плодів збільшується більш ніж на 5%, а також багато перезрілих, всю партію сортують і реалізують.Груші добре зберігаються у РГС, яка містить 2-3% СО2, 2-3% О2, 94-96% N2. На нетривале зберігання при температурі -0,5 ... 0 ° С і відносній вологості повітря 90 ... 95% закладають груші літніх і осінніх сортів, плоди зимових сортів при цьому режимі зберігають свої товарні якості до 5 - 6 міс.

Для тривалого зберігання використовують сорти Бере Боск, Бере Арданпон, Вільямс зимовий, Деканка зимова, Олів'є де Серра, Сен-Жермен. Довго зберігаються плоди сортів Бергамот осінній, Деканка осіння.

Айва - невелике дерево або чагарник висотою 1,5-3 м з розкидистою кроною і стовбуром діаметром до 50 см, одягненим темно-сірою або чорнувато-коричневою, тонкою, що постійно відшаровується корою. Листки яйцеподібні або овальні, великі, зверху темно-зелені, знизу сірувато-повстяні. Квітки - великі, білі або рожеві - з'являються в травні-червні. Плоди ароматні, кулястої або грушоподібної форми. М'якоть їх тверда внаслідок наявності численних кам'янистих кліток, малосоковита, терпка, солодкувата. Айва - рослина світлолюба і теплолюбна, культивується в основному в південних районах країни, де морози не перевищують 15 °С, а середньорічна температура повітря 9 °С и вище. Вирощувати айву нескладно. Вона росте на будь-якій землі, любить воду, розмножується насіннями, які можна висівати восени прямо в землю або стратифікувати до весни в холодильнику в банці з піском. Дерева айви довговічні, живуть близько 50-70 років, але рясно плодоносять протягом 30-50 років. Зацвітає айва на 3-4-й рік після посадки, масове цвітіння і плодоносіння настає на 8- 10-й рік. Плоди збирають вручну в період повного дозрівання, укладають у шухляди і зберігають у прохолодному приміщенні при температурі 2-5 °С. У таких умовах вони можуть зберігатися до весни. Під час збереження плоди стають більш м'якими, у них збільшується зміст цукрів і кислот, зникає в'язкий смак. Лікувальні властивості плодів айви визначаються їхніми в'язкими якостями (застосовуються при шлунково-кишкових захворюваннях), слиз з насінь має протизапальні властивості.Пізніше за усі інші фрукти — наприкінці жовтня — на початку листопада дозріває айва. У її терпких і ароматних плодах міститься удвічі більше вітамінів, аніж у яблуках чи грушах. Це дерево стійке до морозів, вологи та хвороб.

Плоди збирають, коли вони вже починають опадати з гілок. Тверду жовту шкуринку із сірим пушком перед вживанням слід протерти лляною тканиною — тоді не буде ворсинок. Найчастіше з айви роблять повидло та джем. Можна її також запікати або відварювати і подавати до м’яса чи риби. Шкуринку додають до варення, компотів та сиропів з інших фруктів — вона надає напоям приємного аромату. Зберігати свіжі плоди айви можна упродовж зими аж до березня. Тільки вони мають бути цілими і неушкодженими — пошкоджені плоди гниють за де-кілька днів. Можна тримати їх у холодильнику, в погребі, у іншому темному прохолодному місці. Оптимальна температура зберігання — 0о С. Добре зберігаються плоди айви поряд з яблуками, а от груші прискорюють їх дозрівання, внаслідок чого плоди швидше гниють. Айву можна сушити, нарізавши пластинками та розстеливши на папері або тканині в сухому приміщенні. Зберігати сушену айву найкраще у полотняному мішку — так вона не спариться.

Компот з айви помічний при болю в шлунку та печінці, а відвар зі свіжих чи сушених плодів справляє позитивний вплив при бронхіті. Задля загального зміцнення організму добре запікати айву з цукром чи медом та їсти три рази на день.

Вирощування айви не потребує особливого клопоту. Це дерево невибагливе до вибору ґрунту. Саджанці слід висаджувати наприкінці жовтня. Місце варто обирати таке, що гарно прогрівається сонцем. Викопавши квадратну яму метрової глибини, треба покласти в неї трохи перегною, а після того, як розмістили деревце і присипали землею, довкола стовбура слід ущільнити ґрунт та полити саджанець 40–50 л води. Айва швидко росте. Якщо нове гілля за рік виросло менш ніж на 20 см, його обрізають.

Перші плоди дерево дає приблизно через п’ять років. Живе з півстоліття. Може вирости до 8 м заввишки. За ретельного догляду за деревом та за допомогою щеплення можна отримати плоди вагою до 400 г. Безморозної зими айвові яблука висять на гілках до Нового року. Задля скріплення ґрунту та попередження зсувів айву висаджують на пагорбах та схилах.