27.Нейролінгвістичний аналіз породження мовленнєвого висловлювання.

Згідно даним нейролінгвістики, як процес породження мовного висловлення (кодування), так і процес розуміння мовного повідомлення (декодування) містять у собі ті самі ланки: мотив і основна думка висловлення, його семантичний запис, внутрішню й зовнішню мову. Цей процес здійснюється при особистій участі ряду спільно працюючих мозкових структур. Однак, як відзначає А. Р. Лурия, кожна із цих структур вносить свій спеціальний внесок у побудову мовної функціональної системи.

Для породження мовного висловлення необхідно, щоб мозок мав можливість прийняти й переробити відповідну інформацію за допомогою мови. У мовній функціональній системі цю роль грає так званий афферентний корковий синтез, за допомогою якого інтегрується отримана мозком інформація. Ця функція здійснюється вторинними відділами лівої скроневої або тім'яно-потиличної області. При поразці цієї ланки виникають модально специфічні порушення (зорові, слухові, пространственно-кинестетические) . На підставі експериментальних і клінічних досліджень В. Пенфильд і Л. Робертс (1964) прийшли до висновку про провідну роль у здійсненні процесу мови задньої височно-тім'яної області.

Важливим компонентом будь-якої функціональної системи є ланка, де реалізується ухвалення рішення й програмується дія. Цю функцію стосовно до мови виконують премоторнолобние відділи мозку. Роль плану або програми в розгортанні складної цілеспрямованої дії виступає в тісному взаємозв'язку з наступною ланкою функціональної системи - апаратом передбачення, або так званим акцептором дії. За допомогою цього механізму здійснюється постійне зіставлення програми дії з параметрами реально виконаної дії. Важливу роль у функціонуванні цієї ланки грають лобові відділи мозку (А. Р. Лурия, П. К. Анохін, К. В. Судаків).

Кожна фраза являє собою певну лінійну послідовність слів. Однак породження мовного висловлення не відбувається чисто механічно від першого слова до останнього. У цей час думають, що мовний механізм працює як складна система з елементами випередження й зворотного зв'язка. Зовні вираженому висловленню передує так званий етап антиципації (випередження), на якому відбувається якесь передбачення змісту майбутньої фрази. А. А. Леонтьев визначає цей етап як етап «внутрішнього програмування».

37.Розвиток мовлення в період раннього дитинства Особливого значення набуває мовлення у ранньому віці, коли воно виникає, починає розвиватися і разом з ним розвивається психіка дитини. Найважливішим досягненням раннього дитинства є оволодіння мовленням, що передбачає опанування рідною мовою, вироблення вміння користуватися нею як засобом пізнання навколишнього світу і себе, засвоєння набутого людством досвіду, саморегуляції, спілкування і взаємодії людей.Раннє дитинство є сензитивним періодом для засвоєння мовлення. У цей час воно відбувається особливо легко і вносить принципові зміни у поведінку дитини, психічні процеси (сприймання, мислення та ін.). Якщо з якихось причин дитина до 3-х років не почала говорити, засвоєння мовлення відбуватиметься зі значними труднощами. Відхилення у психічному розвитку, які виникають через відсутність мовлення, вимагають спеціальної компенсації (надолуження). До такого висновку можна дійти, спостерігаючи за глухонімими дітьми, яких починають навчати мовленню після 3-х років. Здебільшого вони відстають у багатьох видах діяльності, розвитку психічних процесів і якостей: серед них не виникає сюжетно-рольової гри, відсутнє предметне малювання, уповільнений розвиток сприймання і мислення. Для подолання цього потрібні значні педагогічні зусилля, спрямовані не лише на навчання мовленню, а й на інші сторони розвитку. Для 2-річної дитини слово значно раніше набуває пускового значення, ніж гальмівного: їй значно легше за словесною вказівкою почати, а не зупинити дію. Якісно змінюється у цей період розуміння мовлення. Дитина добре розуміє окремі слова, виконує предметні дії за інструкцією дорослого.

38. Особливості автономного мовлення дитини. Мова не збігається з мовою дорослих артикуляційно і фонетично ("бі-бі"), а також за значенням (багатозначність одних і тих же вигуків).Спілкування можливе тільки з людьми, що розуміють шифр дитячої мови, і в конкретній ситуації. Зв'язок між словами своєрідний: мова нагадує ряд вигукувань. Початок і кінець автономної мови знаменує початок і кінець кризи одного року. Автономне мовлення заміняється так званим "телеграфним" мовленням, яке спочатку виглядає як використання дитиною однослівних сполучень, які виражають смисл цілого речення. Малюк використовує слова, які означають предмети, пов'язані з його бажаннями та інтересами.