- •26. Спонукання - бажання, намір діяти.
- •27. Назвіть складові успішного завершении справ.
- •28. Який існує зв'язок між бажаннями і внутрішніми рисами індивіда?
- •29. Визначте характер бажань і вплив їх на життєдіяльність індивіда
- •32. Назвіть етапи формування творчого мислення.
- •33. Укажіть риси індивіда, на яких базується культура зовнішніх зв'язків.
- •40 Укажіть способи мирного співіснування в соціумі
- •41. Розкрийте суть взаємозв'язку почуттів і дій.
- •43 Розкрийте суть взаємозв'язку минулого, теперішнього і майбутнього.
- •42Визначте почуття, які формують прагнення до нових досягнень
28. Який існує зв'язок між бажаннями і внутрішніми рисами індивіда?
Бажання - потяг, прагнення до здійсненні чого-небудь, володіння будь-чим [49, 164].
Усвідомити - повністю донести до своєї свідомості, зрозуміти [49, 397].
Реальний - дійсно існуючий, не уявний (реальне дійсність) [49, 584].
Сила бажань і наявні форми їх реалізації визначають межу життєвого простору індивіди. Усвідомлення необхідності і можливість втіленні прагнень в життя, відображає сенс життєдіяльності людини.
Якщо розглядати бажання, як спосіб існування індивіда в соціумі, то їх можна умовно диференціювати на альтруїстичні і егоїстичнії величні і мізерні, творчі і руйнівні, всеохоплюючі, примітивні, сучасні і застарілі. Перелік їх можна продовжити.
Виходячи з характеру спонукальної сили закладеної в бажаннях, вибудовується соціальний статус індивіда: громадянство, професіоналізм, суспільна активність. При цьому свідоме служіння гуманній меті сприяє неухильному підвищенню ролі суб'єкт в суспільних взаємозв'язках: безкорисливість - розширює коло інтересів; висота думки - формує якість дій; масштабність - розповсюджує ідею; співтворчість - зміцнює мир, відображаючи суть сучасних завдань. Стійке бажання пізнати себе неодмінно відкриє перед індивідом новий рівень у пізнанні реального світу, свою затребуваність в ньому, посилюючи відповідальність за виконання взятої на себе ролі. Принцип „поклик вимагає відповісти" вкаже на необхідність і непохитність внутрішніх сил для надання допомоги тим, хто її потребує і про це просить, оберігаючи від недоцільності будь-яких затрат і всіляких розчарувань. Обрережність і розважливість, поміркованість, і душевність бажань робить людину радісною, успішною, готовою до нових життєвих досягнень.
29. Визначте характер бажань і вплив їх на життєдіяльність індивіда
Бажання - потяг, прагнення до здійсненні чого-небудь, володіння будь-чим [49, 164].
Усвідомити - повністю донести до своєї свідомості, зрозуміти [49, 397].
Реальний - дійсно існуючий, не уявний (реальне дійсність) [49, 584].
Сила бажань і наявні форми їх реалізації визначають межу життєвого простору індивіди. Усвідомлення необхідності і можливість втіленні прагнень в життя, відображає сенс життєдіяльності людини.
Якщо розглядати бажання, як спосіб існування індивіда в соціумі, то їх можна умовно диференціювати на альтруїстичні і егоїстичнії величні і мізерні, творчі і руйнівні, всеохоплюючі, примітивні, сучасні і застарілі. Перелік їх можна продовжити.
Виходячи з характеру спонукальної сили закладеної в бажаннях, вибудовується соціальний статус індивіда: громадянство, професіоналізм, суспільна активність. При цьому свідоме служіння гуманній меті сприяє неухильному підвищенню ролі суб'єкт в суспільних взаємозв'язках: безкорисливість - розширює коло інтересів; висота думки - формує якість дій; масштабність - розповсюджує ідею; співтворчість - зміцнює мир, відображаючи суть сучасних завдань. Стійке бажання пізнати себе неодмінно відкриє перед індивідом новий рівень у пізнанні реального світу, свою затребуваність в ньому, посилюючи відповідальність за виконання взятої на себе ролі. Принцип „поклик вимагає відповісти" вкаже на необхідність і непохитність внутрішніх сил для надання допомоги тим, хто її потребує і про це просить, оберігаючи від недоцільності будь-яких затрат і всіляких розчарувань. Обрережність і розважливість, поміркованість, і душевність бажань робить людину радісною, успішною, готовою до нових життєвих досягнень.
30. Охарактеризуйте почуття, що відповідають граничному стану між позитивом і негативом. Бажання, посилене почуттям заздрості жадоби і ревнощів, можуть спровокувати міжособистісний конфлікт: егоїстичне „Я” намагаючись знайти першість, уперто не хоче визнавати успіхів інших. Перебуваючи в очікуванні загального схвалення своїх звичайних дій і не одержуючи бажаної оцінки, індивід відчуває гостре почуття розчарування. Почуття, що виникло, буде пропорційне силі страждання, яке поступово може перерости в саможаління.
Це вкрай небезпечний емоційний стан: з одного боку - цинічне ставлення до проблем з іншого лицемірне виявлення почуттів, з іншої - втрата віри в свої сили, нерішучість і маска зарозумілості. Синтез негативних емоцій і почуттів роблять людину вразливою, неспроможною дати адекватної оцінки своїм вчинкам і гальмують початок активізації внутрішніх сил.
Муки совісті на цьому етапі - явище швидше позитивне, що надає можливість індивіду перебороти в собі фізичну і душевну лінь, формуючи бадьорість духу і радість нових досягнень. Піднесення новою ідеєю, наполегливість у досягненні мети, стримана гордість за добре виконану роботу формують позитивні емоції проявляючись почуттями миролюбства і правдивості, відповідальності і вдячності .
Зосередженість на поставленому завданні усвідомлення своєї ролі в його реалізаці створюють умови для рішучих дій, одночасно породжуючи упевненість і скромність, почуття міри і почуття власної гідності.
Ріноманітність відтінків пережитих емоцій почуттів сприяють розвитку чуттєзнавства, зберігаючи в пам’яті особистий досвід помилок і досягнень.
