Stud_zbirka_Dragomanova 2014

виклик, насправді є замаскованим бажанням приймати рішення і діяти самостійно. Якщо батьки неправильно зрозуміють зухвалу поведінку підлітка, у родині може початися справжня боротьба за владу. На певні дії підлітка потрібна абсолютно адекватна реакція батьків. Інакше далі ланцюгова реакція: бунт підлітка, порочне коло. Ситуація погіршується тим, що обидві сторони шукають і знаходять підкріплення бездоганності власної позиції. Батьки впевнені, що піклуються про здоров'я, безпеку і благополуччя своєї дитини. Підліток переконаний, що не збирався робити нічого поганого, але його не чують, не розуміють і не бажають з ним рахуватись.

Але й батьки, що будували відносини з дітьми й один з одним на основі любові та порозуміння і творчо вирішували завдання, буває почувають себе збентеженими, зіштовхнувшись з загостренням начебто благополучно вирішених конфліктів. Насправді, все те, чого батьки досягли раніше, всі ті якості особистості, які придбав підліток, нікуди не зникли. Не зникла і любов сина або дочки до батьків, потреба в батьківській участі й підтримці, що в цей період ще потрібніша і важливіша, ніж раніше. Не можна залишати поза увагою і ситуативні фактори, які теж певною мірою виливають на виникнення агресії. Серед яких:

-«Оцінка іншими людьми». Було встановлено, що присутність інших людей вже сама по собі може або посилювати, або гальмувати агресію.

-«Навмисність агресії». Існує точка зору, що для початку агресії нерідко буває достатньо знати, що інша людина має ворожі наміри, хоча безпосередньо акту агресії не було.

-«Сприйняття агресії». Поширення відео- і телепрограм із сюжетами насильства роблять людину більш агресивною і жорстокою.

-«Бажання помсти». Як уже зазначалося, часто агресія може виникнути як відповідна реакція на поведінку оточуючих, тобто як акт помсти за щось.

Таким чином, підлітковий вік – це період конфліктності, яка найчастіше проявляється у формі агресивної поведінки. Існує дуже багато різних причин виникнення агресії в підлітковому віці – починаючи від самих ранніх етапів життя особистості (відлучення від грудей) завершуючи фізіологічними та психічними змінами. Становлення агресивної поведінки у підлітків - складний процес, в якому беруть участь багато чинників. Агресивна поведінка визначається впливом сім'ї, однолітків, а також масової інформації. Діти навчаються агресивної поведінки, як за допомогою прямих підкріплень, так і шляхом спостереження агресивних дій, намагаючись припинити негативні стосунки між своїми дітьми, батьки можуть ненавмисно заохочувати те саме поведінка, від якого хочуть позбутися. Батьки, які застосовують крайні суворі покарання і не контролюючі заняття дітей, можуть виявити, що їх діти агресивні і неслухняні.

140

Аналізуючи літературу, ми дійшли висновків, що найбільш ефективними способами зниження рівня прояву агресивності в підлітковому віці є:

-терпляче і уважно вислуховувати підлітка: якщо він здатний розповідати про свої проблеми, пояснити, що ще є надія і він зможе боротись;

-уникати і запобігати покарань, не заохочувати його схильність до самозвинувачень;

-намагатися знаходити йому заняття поза домом;

-бути доступним і завжди готовим знайти час для спілкування з підлітком;

-звертати увагу на позитивні якості підлітка, намагатися їх закріпити;

-стимулювати заняття фізичними вправами і заохочувати будь-які захоплення спортом;

-якщо підліток уникає спілкування, якщо виходу із ситуації не видно, необхідно звернутися за професійною психологічною допомогою.

-бути уважним до базових потреб підлітка;

-бути послідовним у покаранні дитини, карати лише за конкретні причини (покарання не повинне принижувати підлітка);

-навчати адекватним способам вираження або прояву гніву чи агресії; надавати можливість дитині проявляти гнів та агресію безпосередньо без фруструючої події;

-розвивати здатність до емпатії.

-розвивати вміння блокувати джерела гніву та агресивних реакцій;

-приймати дитину такою, яка вона є;

-висувати до дитини вимоги, враховуючи не бажання батьків, а можливості підлітка;

-розширювати кругозір підлітка.

Якщо допомогти підліткові впоратися з його агресією та підтримувати вдома здорову, дружелюбну атмосферу, згодом це допоможе йому впоратися з більш серйозними конфліктами, які очікують його в майбутньому.

Психологи не рекомендують щоразу стримувати агресію, оскільки через це підліток може стати своєрідною «скарбничкою негативних емоцій». Крім цього, якщо людина повсякчас стримуватиме свою агресію, рано чи пізно вона все-таки відчує необхідність вилити її, але вже не на того, хто викликав це почуття, а на того, хто потрапив під руку, або на того, хто слабкіший і не зможе дати відсіч.

Невиражена, прихована агресія може стати однією із причин психосоматичних розладів, саме тому від неї необхідно звільнятися, але у прийнятний спосіб.

Після того як підліток опанує прийнятні способи виявлення агресії, потрібно навчити його навичок розпізнавання власного емоційного стану та контролю над ним, уміння тримати себе в руках у ситуаціях, які провокують вибухи та прояв агресії; формувати в дитини здатність співчувати, співпереживати. Дорослим необхідно бути уважними до потреб дитини, повсякчас демонструвати модель

141

неагресивної поведінки, бути послідовними, караючи дитину, і карати тільки за конкретні неприйнятні вчинки.

Література:

1.Галіцина Л. Психологія підліткового віку, Шкільний світ, Київ, 2005.-119с.

2.Гіппенрейтер Ю. Б., Пуризія А. А. Психологія особистості, - М: МГУ, 1982.- 425с.

3.Головей Л. А., Рибалко Е. Ф., Рєчь, Санкт – Петербург, 2001.-681с.

4.Кулагіна І. Ю., Колюцкий В.Н. Вікова психологія, Творчий центр, Москва, 2001.- 464с.

5.Степанов В.Г. Психологія важкого школяра. М. – 1998.

В. І. Пономар

(науковий керівник – О. М. Скляренко)

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОСТІ

Постановка проблеми. В останні роки розвиток інформаційних технологій дозволив створити технічні та психологічні феномени, які отримали назву віртуальна реальність. Розвиток техніки програмування, швидке зростання продуктивності технологій, виникнення і розвиток глобальної мережі Інтернет, активний розвиток індустрії комп’ютерних ігор-все це створило нову якість сприйняття і переживань, усвідомлених як віртуальні реальності. Людина стала пізнавати і освоювати інформаційний простір, який не обмежено територіями і не звідано.

За результатами останніх досліджень, які проводилися компанією InMind на замовлення Інтернет Асоціації України, 50% населення старше 15 років, це 19,3 млн українців мають доступ до Інтернету та є регулярними користувачами чи то вдома, чи то на роботі [8].

Поряд з виникненням терміну віртуальний простір виникли питання впливу його на розвиток особистості і на соціум в цілому.

Все більше сучасної молоді проводить часу саме в віртуальній реальності, що характеризується намаганням відійти від повсякденності методом трасформації особистістю емоційного психологічного настрою [4, 14]. Звідси випливає нагальна потреба виявлення причин такої поведінки.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Цьому питанню присвячено чимало сучасних наукових праць, де звертається увага на небезпеку надмірного користування мережею Інтернет (О.М.Арестова, Ю.Д.Бабаєва, К.В.Боярова, О.Є.Войскунський, А.І.Гольдберг, А.Є.Жичкіна, М.С.Іванов, О.В.Смислова, Н.В.Чудова, K.С.Янг). Вивчені особливості психічних станів користувача комп’ютера (І.Г.Бєлавіна, Дж.Грохол, О.Ю.Дроздов, Т.Ю.Мітельов, Л.В.Подригало, І.В.Тютюнник). Проаналізовані проблеми Інтерент-залежності як

142

різновиду адиктивної поведінки (Б.Л.Браун, В.А.Лоскутова, М.Холл, О.Ф.Шайдуліна, М.А.Шоттон). Психологічні наслідки зловживання комп’ютерною інформацією розглянуто в дослідженнях Л.П.Гур’євої, Е.О.Мулика, О.В.Шинкаренко, О.В.Якушиної. Провідні закордонні дослідники (А.I.Гольдберг, Н.А.Спапіра, K.С.Янг) взагалі відверто називають глобальну комп’ютеризацію приватного життя хворобою ХХІ століття.

Мета статті – провести аналіз теоретичних аспектів проблеми Інтернет-адикції в сучасній психологічній науці.

Основний виклад статті. Однією з визначальних ознак сучасного суспільства є стрімкий розвиток комп’ютерних інформаційних технологій і систем телекомунікацій. Кожен день обсяг інформаційних ресурсів у Всесвітній мережі Інтернет збільшується на 7 млн. сторінок, що в середньому становить 18% від загального обсягу інформації на рік. У грудні 2005 р. у Всесвітній мережі Інтернет було зареєстровано близько 1 млрд користувачів; у червні 2008 р. ця цифра сягнула позначки 1 млрд 408 млн. і за прогнозами фахівців у сфері високих технологій у 2015 р. становитиме 2 млрд осіб [8, 189].

Існують різні погляди та тлумачення інтернет-залежності. Одним з перших інтернет-залежність почав розглядати І. Голдберг [7] який визначив, що вона призводить до появи стресу чи дистресу, шкідливо впливає на міжособистісний, економічний, психологічний та соціальний статус особистості.

Тобто, незважаючи на те, що первинним мотивом особистості, яка приділяє занадто багато часу перебуванню в інтернеті є пошук позитивних емоцій, прагнення до відчуття задоволення та реалізація фрустрованих потреб, в кінцевому рахунку зловживання інтернетом має протилежний вплив на людину, яка починає страждати від втоми, стає дратівливою та виснаженою, а перебування в інтернеті переростає в актуальну потребу та стає самоціллю.

В.А. Лоскутова [3] та Л.Н. Юрьєва [5] стверджують, що небезпечність поширення інтернет-залежності зумовлюється тим, що вона має спільні риси з адикцією, яка викликана вживанням психотропних речовин, та призводить до розладів особистості.

Тобто, ці вчені проводять яскраву паралель між хімічними та нехімічними адикціями основуючись на тому, що і в першому, і в другому випадку відбуваються зміни біоритмів мозку, специфічним стає функціонування нервової системи в цілому. Наслідком впливу як хімічної так і нехімічної адикції є особистісні зміни, зрушення в структурі характеру людини, порушення її емоційного фону та психологічної рівноваги.

Дослідники K.С. Янг [6] та А. Гольдберг [7] ставлять інтернет-залежність в один ряд з такими нехімічними адикціями, як шопоголізм та залежність від азартних ігор. В даному контексті проводиться паралель між цими видами залежностей, оскільки вони мають такі спільні ознаки, як нав’язливе прагнення до

143

взаємодії з об’єктом залежності; надання йому переваги при усвідомленні того, що такий контакт приносить шкоду, негативно впливає на стосунки з оточуючими та на саму особистість; витрачання багато часу та грошей на об’єкт адикції.

Більш точним, на нашу думку, є визначення М.І. Дрепи [2], яка розглядає інтернет-залежність як різновид технологічних адикцій, що виявляється зміщенням цілей особистості у віртуальну реальність для заповнення фрустрованих сфер реального життя.

Тобто, інтернет-залежність формується на основі використання інтернету як засобу задоволення потреб, які людина не може задовольнити в реальному житті. Наприклад, постійне спілкування на форумах може виникати через нереалізованість комунікативного потенціалу особистості; встановлення значної кількості віртуальних знайомств – нездатність налагодити взаємодію в реальному житті; нав’язливе бажання грати в онлайн-ігри – відсутність друзів, з якими можна було б розважитись, разом провести час.

Формування залежності від Інтернету можна розділити на 4 стадії. Перша стадія – людина сідає і починає працювати в мережі. Друга – вона проявляє зацікавлення і намагається використовувати Інтернет для роботи і розваг. Третя – найстрашніша: людина увесь час проводить в Інтернеті, втрачає відлік часу, відходить від комп'ютера тільки для того, щоб поїсти і поспати. Четверта стадія – це стадія спокійного ставлення до Інтернету, коли його використовують тоді, коли є потреба. Більшість людей проходить швидко усі ці три стадії і переходять на четверту. Але деякі користувачі можуть зупинитися на третій стадії, і тоді їм потрібна допомога спеціаліста.

Форми, види та причини виникнення інтернет-залежності. Залежність від інтернету виникає з ряду причин і може виражатися в різноманітних формах. Сьогодні психологами та дослідниками проблем інтернет-залежності виділяються п'ять основних видів цієї нестримної тяги до онлайн зануренн [6].

Найпоширенішим видом інтернет-залежності вважається необхідність у безперервному спілкуванні. Це можуть бути форуми, соціальні мережі і різні чати.

До даної групи ризику залежних від інтернету відносяться люди, які відчувають проблеми в спілкуванні. Відсутність соціальних і комунікативних навичок занурює їх у віртуальний світ, який заміняє їм коло друзів. Дослідники, які вивчають феномен інтернет-залежності з'ясували, що люди, які не є інтернетзалежними, як і інтернет-залезжні, спілкуються зі знайомими і друзями в онлайні (хоча основна їх мета перебування в «павутині» - це пошук інформації), але це спілкування в основному обмежується лише підтриманням вже наявних контактів. Але ж інтернет-залежні люди прагнуть соціалізуватися за рахунок нових знайомств.

Більшою мірою це звичайно відноситься до підлітків та людей молодого віку, і не тільки тому, що вони виросли в епоху інтернету. Причина виникнення інтернет-

144

залежністі у підлітків - це період гормональної перебудови організму, коли для молоді стає проблематично спілкуватися, зав'язувати нові знайомства, налагоджувати контакти з протилежною статтю (звичайно, це стосується не всіх, але багатьох).

Спілкування в інтернеті надає підліткам можливість існувати в образах своїх мрій, і не виходячи за межі цих образів, здійснювати наскільки необхідну і бажану, настільки й неможливу в реальності комунікаційну активність. Це є основною причиною інтернет-залежності у підлітків, а провокуючим чинником, що стимулює розвиток цієї залежності, виступає анонімність і неможливість перевірити, наскільки представлена про себе інформація дійсна.

Ще однією причиною появи інтернет залежності, тісно пов'язаної з попередньою, є неможливість самовираження. Особистість, у якої труднощі у висловлюванні своєї думки, яка не здатна відстояти свою точку зору, відчуває страх публічних виступів, бо боїться осуду суспільства, загалом невпевнена у собі людина, в мережі може спокійно висловити те, що «накипіло», не боячись несхвалення і нерозуміння.

Інформаційна інтернет-залежність (онлайн серфінг), або непереборна потреба в постійному потоці інформації, змушує людину нескінченно подорожувати по Мережі.

Нав'язливий веб-серфінг передбачає невпорядкований пошук інформації, позбавлений будь-якої мети і сенсу. Людина блукає по сайтах , баз даних, одну за одною читає статті, замітки, коментарі до них, нескінченно переходить за посиланнями... У підсумку це безглузде блукання і безперервний пошук інформації призводить до втрати продуктивності та інформаційної перевантаження .

Наступний вид інтернет-залежності - ігрова залежність. Це коли людина підсаджується і не може відірватися від онлайн ігор.

Чому люди починають грати в онлайн ігри ? Хтось прагне заповнити порожнє місце, що утворилося в його житті, хтось просто від нудьги. А є люди, які намагаються домогтися переваги, не витрачаючи на це великих зусиль. Стати першим на змаганнях з легкої атлетики буде складно , а от у грі «Танчики» - цілком навіть можливо.

Багато ігроманів навіть витрачають реальні гроші, щоб якось поліпшити своїх персонажів (наприклад, в таких РПГ іграх як World of Warkraft [9]) і домогтися уявної переваги. Отримуючи величезне задоволення, і спостерігаючи, що досягли 25-го рівня, в той час як їх найближчий конкурент не дійшов ще й до 22-го, вони продовжують грати дні безперервно і в процесі цієї гонки стають інтернетзалежними.

До речі, цей фактор, що спонукає до розвитку інтернет-залежності (прагнення стати кращим , стати першим ), може знаходити вираз не тільки в онлайн-іграх.

145

Наприклад, у тих же соцмережах, на сайтах і форумах, де користувачі порівнюються по рейтингу (якісь бали і рівні за активність, віртуальні гроші, кількість друзів і т.д.). Чим більше у тебе балів , тим вище ти розташовуються в рейтингу. Звичайно, віртуальна перевага на відміну від реальної не дає повної задоволеності , але зате домогтися її значно легше.

Повернемося до ігор (хоча погоню за рейтингами можна теж в якійсь мірі прирівняти до гри). Ще однією причиною, чому інтернет-залежність стала проблемою сучасного суспільства на думку Ерін Хоффман [10], одного з розробників онлайн-ігор, є прокрастинація. Ось як вона пояснює, в чому криється причина цієї пристрасті: «Коли ми обговорюємо залежність від інтернету і зокрема від мережевих ігор - ми говоримо не про те, що люди роблять, а про те, чого вони не роблять, замінюючи бездіяльність залежною поведінкою». Тобто людина поступово втягується і стає зомбі з причини того, що попросту не хотіла робити нецікаву роботу, виконувати свої обов'язки, вирішувати складні питання і приймати непрості рішення?

Може бути, чому ні. Але, напевно, головна причина появи даного виду інтернет-залежності криється в непомірних апетитах ділків ігрової індустрії і в тому , що ігри зроблені спеціальним чином, змушующи вас грати навіть у той час, коли процес не надає вам справжнього задоволення .

Не поодинокі випадки, коли тривала гра приводила до трагічних наслідків. Наприклад, багатогодинний онлайн-сеанс гри в World of Warcraft, в жовтні 2005 року довів китайську школярку до виснаження організму і смерті [11]. А в 2011 році американська домогосподарка , захопившись грою в ту ж Warcraft, забула про свою трирічну доньку, яка померла від недоїдання і зневоднення.

Ось що говорить ще один з розробників онлайн-ігор Девід Вонг (працює на Microsoft і захистив дисертацію за особливостями роботи людського мозок ; знає як зробити людей різного віку інтернет-залежними): «Будь-яка залежність виникає з трьох складових - активності, часу та заохочення, і є незліченна кількість прийомів , використовуючи які, ці три чинники можливо об'єднати один з одним для того, щоб гравець показував той зразок поведінки, який задумав розробник» [12].

Інтернет-залежність , пов'язана з азартними онлайн -іграми в чомусь схожа зі звичайною пристрастю до гри на гроші.

Онлайн-казино, яких сьогодні в інтернеті безліч, заманюючи десятки тисяч нових користувачів щодня, відтворюють спокусливий і реалістичний світ традиційних казино. Симптоми інтернет-залежності цього виду, а також її причини та наслідки є ті самі, що і у звичайної ігроманії (ігри на гроші). Хіба що є якісь незначні нюанси. А ось доступність, а відповідно і залученість у багато разів перевершує показники звичайних ігрових закладів.

146

У нещодавно опублікованій доповіді Американської Асоціації Психологів , яка була присвячена проблемі інтернет-залежності, пов'язаної з азартними іграми, йдеться, що дана пристрасть затягує людей значно сильніше, ніж казино або звичайні ігрові автомати. Також там було зазначено, що до групи ризику потрапляють насамперед підлітки, серед них залежність від ігор на гроші в інтернеті зустрічається набагато частіше [12].

Ще одним різновидом інтернет-залежності є так званий кіберсексуальний потяг - це нав'язлива тяга до перегляду порнофільмів в мережі і заняття кіберсексом.

При уявній на перший погляд безневинності, сексуальна інтернет-залежність є серйозною проблемою, що стоїть на шляху забезпечення соціально-психологічної безпеки як окремої людини, так суспільства в цілому. Сьогодні безліч сімейних пар розпадаються або стоять на межі розпаду через нахили одного з подружжя задовольняти свої сексуальні потреби за допомогою інтернету. У людей, що страждають цією залежністю, залишається мало часу для звичайного спілкування, так поступово відбувається емоційний розрив у відносинах з реальними людьми - сім'я, діти, друзі, робота і навчання йдуть на задній план .

Нещодавно популярна англійська газета The Daily Mail опублікувала думку ряду вчених , в якому говорилося, що онлайн-порнографія породила молоде покоління, нездатне збуджуватися в ході звичайних сексуальних контактів. Підсумком публікації став висновок про те, що імпотенція молодіє і вже не є проблемою тільки чоловіків середнього та похилого віку [13].

Причинами цієї інтернет-залежності є сексуальна незадоволеність, погіршення сексуальних відносин з партнерами, брак спілкування і розбіжності в сім'ї, а особливості Інтернету (доступність, анонімність, вседозволеність, відсутність зобов'язань і необхідності психологічно підлаштовуватися під партнера) тільки сприяють виникненню залежності від цього потягу.

Перелік основних видів залежностей від інтернету можна розширити, додавши туди: хакерство; мимовільну тягу до покупок речей на інтернет-аукціонах і в онлай-магазинах; нескінченне скачування з тор рент-трекерів відео і аудіо матеріалів з метою створення власної бази і т.д.

Симптоми інтернет-залежності. Основними ознаками, що визначають інтернет-залежність , можна вважати наступні:

-Ви відчуваєте величезну радість перед кожним новим сеансом, а без доступу

вінтернет відчуваєте смуток і зневіру.

-Вас за вуха не відтягнути від монітора, і ні під яким приводом не виманити на вулицю.

-Ви рідше зустрічаєтеся з друзями, втрачаєте контакти з людьми в офлайні.

-Ви постійно оновлюєте сторінку в соцмережах, часто перевіряєте e-mail пошту, аккаунт на сайті знайомств і т.д.

147

-Обговорюєте комп'ютерну тематику навіть з людьми, ледь ознайомленими з даною областю.

-Ви втрачаєте відчуття часу. Заглянувши начебто у справі на кілька хвилин, ви зависає в мережі на кілька годин і не помічаєте, як стрімко пролітає час .

-Під час інтернет-серфінгу забуваєте про службові обов'язки , навчання, домашні справи, зустрічі і домовленості.

-Сайти ви відвідуєте не з метою знайти потрібну інформацію, а продивляетесь їх безцільно і механічно.

-Витрачаєте чималі гроші на інтернет, а також на забезпечення постійного оновлення, як різних комп'ютерних пристроїв, так і програмного забезпечення. Ще

йнамагаєтеся приховати це від близьких.

На фізіологічному рівні ви відчуваєте наслідки тривалого сидіння за комп'ютером: біль в очах, ломота в суглобах, порушення сну та режиму харчування .

Чи відчуваєте вплив інформації з мережі на ваше психологічне самопочуття - негативні новини або повідомлення викликають у вас бурю негативних емоцій, таких як гнів, смуток або тривогу .

Чи помічаєте, як близькі люди все частіше починають висловлювати своє обурення з приводу того, що ви занадто багато часу проводите в Інтернеті. І це є явною ознакою інтернет залежності. Самому надмірну захопленість інтернетом помітити буває складно!

Отже, аналіз теоретичних аспектів проблеми інтернет-залежності показав, що дана проблема стає все актуальнішою у нашій країні.

Кількість людей, що страждають на дану недугу, з часом лише зростає, що обумовлено існуючими об’єктивними умовами поширення інформаційних технологій та розвитку мережі Інтернет. Незважаючи на полеміку в науковому середовищі щодо необхідності офіційного визнання даної адикції в якості хвороби, все більше офіційних посадовців різних рівнів наголошують на необхідності ретельного вивчення цієї недуги та розроблення єдиної загальноприйнятої методики лікування.

Література:

1. Бурова В. А. Социально-психологические аспекты Інтернет-зависимости [Электронный ресурс] / В. А. Бурова. – Режим доступа к сайту: http://user.lvs.ru/vita

2. Дрепа М. И. Психологическая профилактика Интернет-зависимости у студентов / М. И. Дрепа. Текст.: диссер. ..канд. псих. наук. - Ставрополь, 2010. - 277 с.

3.Лоскутова В. А. Интернет-зависимость как форма нехимических аддиктивных расстройств / В. А. Лоскутова. Текст.: диссер. ..канд. мед. наук: 14.00.18. — психиатрия - Новосибирск, 2004. - 157 с.

4.Машек Ю. О. Усунення залежності від азартних ігор: [навч. посіб.] / Ю.О.Машек. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 104 с.

5.Юрьева Л. Н. Компьютерная зависимость: формирование, диагностика, коррекция и профилактика: монография / Л.Н. Юрьева, Т.Ю. Больбот. – Днепропетровск: Пороги, 2006. – 196 с.

148

6.Янг К. С. Диагноз – Интернет-зависимость / К. С. Янг // Мир Интернет. – 2000.

7.Goldberg I. Internet Addictive Disorder [Electronic resource] / I. Goldberg // – [Cited 2010, 8 Dec.].

–Available from: http://www.psycom.net/iadcriteria.html

8.http://www.inau.org.ua

9.https://eu.battle.net/account/creation/wow/signup/

10.http://lenta.ru/columns/2010/08/11/games/

11.http://ru.wikipedia.org/wiki/World_of_Warcraft#cite_note-51

12.http://www.apa.org/

13.http://www.dailymail.co.uk/home/index.html

Н. Д. Свищо

(науковий керівник – С. О. Ставицька)

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УЯВИ ДОШКІЛЬНИКІВ

Постановка проблеми. Проблема розвитку уяви належить до мало вивчених у психології, хоча умови та механізми її розвитку намагається досліджувати не одна психологічна школа. Провідну роль в дослідженні цього процесу займає

В. А. Крутецького, Т. Рібо, К. Г. Паустовського та інших - уява виступає не тільки передумовою ефективного засвоєння, а й умовою творчого перетворення знань дітей, що і сприяє саморозвитку особистості.

Досвід дитини складається і росте поступово, він відрізняється глибокою своєрідністю в порівнянні з досвідом дорослого. Відношення до середовища, яке своєю складністю або простотою, своїми традиціями та впливами стимулює і спрямовує процес творчості, у дитини зовсім інший. Інтереси дитини і дорослого різні і тому зрозуміло, що уява у дитини працює інакше, ніж у дорослого.

Проблема розвитку дитячої уяви актуальна тим, що цей психічний процес має величезний потенціал для реалізації резервів комплексного підходу в навчанні і вихованні; є невід'ємним компонентом будь-якої форми творчої діяльності дитини, її поведінки в цілому. Тому, тема нашої статті присвячена вивченню особливостей розвитку уяви в дошкільному віці.

Мета роботи: проаналізувати та теоретично обґрунтувати особливості розвитку уяви дітей дошкільного віку.

Завдання дослідження: проаналізувати основні підходи до вивчення феномену уяви у зарубіжній та вітчизняній психології; визначити психологічні особливості розвитку уяви в дошкільному віці.

Методи дослідження: теоретичні – аналіз, порівняння та узагальнення літературних джерел з проблеми дослідження.

149