A. Синусова тахікардія.

В. Пароксизм надшлуночкової тахікардії.

С. Пароксизм шлуночкової тахікардії.

D. Пароксизм миготливої тахіаритмії.

Е. Шлуночкова екстрасистолія.

13. У хворого, 72 роки, з гострим інфарктом міокарда моніторна реєс-трація ЕКГ виявила пароксизмальну шлуночкову тахікардію. У цей же час у хворого розвинулася клініка гострої лівошлуночкової недостатності. АТ – 90/50 мм рт. ст.

Що буде найбільш ефективним і безпечним у лікуванні даного хворого?

А. Дигоксин.

В. Новокаїнамід.

С. Кордарон.

D. Електроімпульсна терапія.

Е. Лідокаїн.

14. У хворого, 70 років, з ІХС та постінфарктним кардіосклерозом раптово з’явився напад серцебиття. Пульс – 140 за 1 хв, слабкий. АТ – 100/60 мм рт. ст. На ЕКГ – відсутність зубців Р, розширення комплексу QRS (0,13 с) та негативні зубці T у класичних відведеннях. Рефлекторні засоби, які застосовуються для зняття нападів серцебиття, ефекту не дали.

Який препарат найдоцільніше використати в цьому випадку?

А. Верапаміл.

В. Норадреналін.

С. Дигоксин.

D. Лідокаїн.

Е. АТФ.

15. Пацієнта 58 років, який страждає на ІХС, доставлено в приймальний покій лікарні, де діагностована мономорфна пароксизмальна шлуночкова тахікардія з ЧСС 188/хв. Скаржиться лише на задишку, слабкість. АТ 155/90 мм рт. ст.

Яку тактику лікування порекомендуєте у першу чергу?

А. Введення внутрішньовенно болюсно лідокаїну.

В. Рефлекторні дії.

С. Введення внутрішньовенно антагоністу кальцію.

D. Електричну кардіоверсію.

Е. Введення внутрішньовенно титровано нітрогліцерину.

16. Пацієнт 68 років, з дрібновогнищевим інфарктом міокарда в анамнезі, скаржиться на серцебиття, задуху при помірному фізичному навантаженні. Об’єктивно: ритм серцевої діяльності неправильний, ЧСС – 96/хв., тони серця послаблені, пульс аритмічний, хвилями різного наповнення і напруження, 88/хв; ЧД – 16/хв. ЕКГ: відсутність зубців Р у всіх відведеннях, різні відстані між R-R, f-хвилі найкраще виражені у V_I.

Про яке порушення ритму серцевої ді­яльності слід думати?

A. Неповна блокада правої ніжки пучка Гіса.

B. Атріовентрикулярна блокада.

C. Миготлива аритмія (фібриляція передсердь).

D. Шлуночкова екстрасистолія.

E. Передсердна екстрасистолія.

17. Хвора, 42 роки, з мітральною вадою серця скаржиться на задишку, неритмічну роботу серця, набряки на нижніх кінцівках. Такі скарги виникли більше місяця тому. Фізикально: пульс аритмічний (як за частотою, так і за амплітудою пульсових хвиль) з середньою частотою 80/хв. При аускультації серця кількість серцевих тонів на 15-20 ударів більша, ніж пульсових хвиль. Над базальними відділами легень вислуховуються вологі хрипи, гомілки набряклі. АТ – 135/80 мм рт. ст. ЕКГ: відсутні зубці Р, у відведеннях V₁, V₂ між шлуночковими комплексами хвиляста ізолінія (зубці f), шлуночкові комплекси чередуються хаотично, амплітуда їх різна.

Яке порушення серцевого ритму має місце у хворої?

А. Миготлива аритмія (фібриляція передсердь).

В. Часта передсердна екстрасистолія.

С. Шлуночкові екстрасистоли.

D. Фібриляція шлуночків.

Е. Неповна атріовентрикулярна блокада.

18. Хвора, 60 років, яка чекала в черзі до лікаря-стоматолога, поскаржилась на відчуття посиленого серцебиття і перебої в діяльності серця, задишку, стискаючий біль за грудиною, які виникли вперше. Об’єктивно: серцева діяльність аритмічна, ЧСС-125/хв., тони серця послаблені, пульс аритмічний, хвилями різного наповнення і напруження, 112/хв. АТ – 150/75 мм рт.ст. На ЕКГ, знятій лікарем швидкої медичної допомоги: різні інтервали R-R, різна висота зубців R, відсутні зубці Р, косовисхідне зміщення інтервалу ST і негативний зубець Т у відведеннях V₅–V₆. Середня ЧСС – 120 за 1 хв.

Який найбільш імовірний діагноз?

А. Пароксизм миготливої тахіаритмії.

В. Миготлива аритмія (фібриляція передсердь), тахісистолічна форма.

С. Пароксизм суправентрикулярної тахікардії.

D. Політопна екстрасистолія.

Е. Синусова тахіаритмія.

19. У хворої, 30 років, яка перебуває на диспансерному обліку з приводу ревматичної вади серця (мітральний стеноз), раптово почався напад серцебиття. Пульс – 170 за 1 хв, аритмічний. На ЕКГ: відсутні зубці Р, різні інтервали R-R. В анамнезі: гостре респіраторне вірусне захворювання, обструктивний бронхіт.

Який препарат потрібно призначити хворій?

А. Верапаміл в/в.

В. Пропранолол per os.

С. Лідокаїн в/в.

D. Каптоприл per os.

Е. Дигоксин в/в.

20. У хворого з ІХС, в якого раніше діагностували неповну атріовен-трикулярну блокаду ІІ ступеня, раптово погіршився стан: втратив свідомість, з’явилися судоми, мимовільне сечовиділення, дихальні рухи поверхневі, рідкі. Пульсові хвилі на сонних артеріях відсутні. АТ не визначається. На кардіомоніторі визначаються хвилі Р без шлуночкових комплексів QRS.

Що спричинило такий стан хворого?

А. Раптово виникла повна атріовентрикулярна блокада з синдромом

Морганьї-Едемса-Стокса.

В. Фібриляція шлуночків.

С. Великовогнищевий інфаркт міокарда.

D. Фібриляція передсердь.

Е. Розшаровуюча аневризма аорти.

21. Хворий, 72 роки, скаржиться на загальну слабкість, запаморочення, короткочасні періоди непритомності, біль у ділянці серця. Дані аускультації серця: тони ритмічні, І тон ослаблений, періодично значно посилений, ЧСС – 38 за 1хв, АТ–180/70 мм рт.ст. Пульс ритмічний, твердий, 38 за 1 хв.

Яка найбільш імовірна причина гемодинамічних порушень ?

А. Брадисистолічна форма миготливої аритмії.

В. Атріовентрикулярна блокада І ст.

С. Атріовентрикулярна блокада ІІІ ст. (повна).

D. Синусова брадикардія.

Е. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса.

22. Хворий, 60 років, скаржиться на періодичні напади судом, які суп-роводжуються болем у ділянці серця, загальною слабкістю, запамороченням. Об’єктивно: акроціаноз, пульс-38 за 1 хв, ритмічний, АТ – 150/75 мм рт. ст. Межі серця зміщені вліво. І тон на верхівці зміненої звучності, періодично визначається гарматний тон Стражеска. На ЕКГ: передсердні (Р) і шлуночкові (QRS) комплекси настають незалежно один від одного в правильному ритмі.

Який найбільш імовірний діагноз?

А. Епілепсія.

В. Синусова брадикардія.

С. Синоаурикулярна блокада.

D. Синдром слабкості синусового вузла.

Е. Повна атріовентрикулярна блокада.

23. Хворий, 68 років, доставлений машиною швидкої допомоги в тяжкому стані зі скаргами на запаморочення, періодичну непритомність, судоми. Пульс – 36 за 1 хв, ритмічний. АТ – 170/85 мм рт. ст., І тон на верхівці часом посилений, акцент II тону над аортою. Дихання везикулярне, у нижніх відділах невелика кількість дрібнопухирчастих вологих хрипів. На ЕКГ: передсердні й шлуночкові комплекси виникають незалежно, кількість шлуночкових комплексів – 36 за 1 хв.

Який із способів невідкладної допомоги необхідно застосувати в даному випадку?

А. Електричну дефібриляцію.

В. Дигоксин внутрішньовенно.

С. Атропін внутрішньовенно.

D. Електричну кардіостимуляцію (штучний водій ритму).

Е. Преднізолон внутрішньовенно.

24. У хворого, який проходить курс лікування з приводу гострого міокардиту, раптово погіршився стан. Діагностована повна атріовентрикулярна блокада з синдромом Морганьї-Едемса-Стокса.

Які дії можуть бути ефективними для реанімації хворого?

А. Зовнішній масаж серця та штучна вентиляція легень.

В. Електрична кардіостимуляція.

С. Внутрішньосерцеве введення адреналіну.

D. Внутрішньовенне введення лідокаїну.

Е. Штучна вентиляція легень.

25. Жінка, 75 років, скаржиться на запаморочення, шум у вухах. Об’єктивно: межі серця поширені вліво на 1 см, тони приглушені, вислуховується гарматний тон Стражеска, над аортою – систолічний шум та акцент II тону, ЧСС відповідає величині пульсу і становить 40 за 1хв, АТ – 160/70 мм рт.ст. Печінка не збільшена, набряків немає.

Яка найкраща тактика ведення хворої?

А. Призначення холінолітиків.

В. Тимчасова кардіостимуляція.

С. Спостереження в динаміці.

D. Постійна кардіостимуляція.

Е. Терапія адреноміметиками.

26. Зупинка кровообігу у перші 5 хвилин діагностується за симптомами:

А Відсутність пульсових хвиль на сонній артерії.

В. Відсутність пульсових хвиль на променевій артерії.

С. Наявність тремтіння м’язів кінцівок та звуження зіниць.

D. Відсутність спонтанного дихання.

Е. Поверхневе (агонічне) дихання.

27. При зупинці кровообігу в амбулаторних умовах у першу чергу слід виконати:

А. Зовнішній масаж серця одночасно з вентиляцією легень.

В. Штучну вентиляцію легень.

С. Ввести внутрішньосерцево адреналін.

D. Дефібриляцію.

Е. Зовнішній масаж серця.

28. Під час транспортування хворого лікар швидкої допомоги помітив погіршення його загального стану: відсутність пульсу, дихальних рухів, роз-ширення зіниць. До приймального відділення їхати 5 хв.

Що є першочерговою дією в даній ситуації?

А. Розпочати серцево-легеневу реанімацію.

В. Якнайшвидше довезти хворого в приймальне відділення лікарні.

С. Внутрішньосерцево ввести адреналін.

D. Забезпечити інгаляцію кисню.

Е. Внутрішньовенно інфузіювати поліглюкін.

29. У пацієнта, 50 років, який хворіє на ІХС, виникла фібриляція шлуночків. Який повинен бути першочерговий терапевтичний захід?

А. Введення адреналіну.

В. Введення лідокаїну.

С. Електрична дефібриляція.

D. Введення калію хлориду.

Е. Введення новокаїнаміду.

30. Вас терміново викликали в палату відділення щелепно-лицевої хірургії для надання допомоги хворому, який знаходиться після операції з приводу перелому нижньої щелепи. Стан украй тяжкий: хворий непритомний, шкіра бліда, слизові оболонки ціанотичні, м’язова атонія, поодинокі поверхневі вдихи, пульс на променевій та сонній артеріях не визначається. На ЕКГ виявлено великохвильову фібриляцію шлуночків.

Який терапевтичний захід слід здійснити в першу чергу?

А. Введення лідокаїну.

В. Електричну дефібриляцію.

С. Введення атропіну.

D. Введення кальцію хлориду.

Е. Введення адреналіну гідрохлориду.