44. Філософський зміст категорії «буття»

Поняття буття э вихідним для філософії. Проблема буття – це питання про те, яким чином світ існує як певна цілісність.

Перший аспект проблеми буття: а/ що існує? - Світ. Всесвіт; б/ Де - існує? -Тут і скрізь, всюди; в/ Як довго він існує /Коли/? - Тепер і завжди. Внутрішня логіка проблеми буття веде філософів від питання про існування світу "тут" і "тепер" до питання про його існування "скрізь" і "завжди". Звідси випливав другий аспект проблеми буття - питання про єдність світу. Загальна відповідь на це питання сутності буття в даному аспекті повинна бути така: існування всього, що є, було і буде є об’єктивною передумовою єдності світу. Нарешті, третій аспект проблеми буття пов’язаний з тим, що світ в цілому і все, що в ньому існує, є сукупною реальністю, дійсністю, яка має внутрішню логіку свого існування, розвитку і реально представлена нашій свідомості діями окремих індивідів і поколінь людей. Сучасна наука за допомогою різних напрямів та галузей утворює наукову картину світу, яка окреслює досить складку картину проявів буття та виділяє такі найважливіші характеристики буття:1)буття постає переважно в динамічному а не статичному вигляді; 2)буття постає у системних екресленнях зв’язку всього з усім; 3)до сучасної наукової картини світу входить рівнєво-ієрархізована будова проявів буття: мікро-, макро- та мегапроцеси. 4)сучасна наука докорінно змінила попередні уявлення про взаємозв.язок об’єкта і суб’єкта. Тепер людина як суб’єкт постає органічною часткою світою як об’єкта.

Виділяють 4 основні форми буття: буття речей, буття людини, буття духовного і буття соціального.

Буття речей: містить у собі:

1) буття речей першої природи. Перша природа – це об’єктивна і первинна реальність, що існувала мільярди років до людини(біо- і геосфера, атмосфера, космос). 2) буття зроблених людиною речей, або буття другої природи. Друга природа – це комплексна духовно-природно-соціальна реальність, що включає в себе створені людиною предмети повсякденного побуту, техносферу, виробничу сферу і соціальну інфраструктуру. 2)Буття людини містить у собі: - буття людини у світі речей; - специфічно людське буття. Це життєдіяльність людини у всій повноті її проявів, у єдності фізичного, біологічного і соціального вимірів.

3)Буття духовного містить у собі: - буття індивідуалізованого духовного – це прояв свідомості індивіда(переживання, думки, знання, переконання). – буття об’єктивного духовного – це форми матеріалізації духовних утворень(уявлення про світ, добро, істину, справедливість).

4)Буття соціального містить у собі: - буття окремої людини в суспільстві та історії, яке охоплює процеси спеціалізації і життєдіяльності окремої людини в рамках певного людського співтовариства і соціальної групи в конкретну історичну епоху. – буття суспільства – це сукупність проявів життєдіяльності суспільства як цілісного організму в єдності матеріально-виробничої і духовної сфер, рушійних сил і механізмів суспільно-історичного розвитку, культурно-цивілізаційних явищ і процесів.