50. Сутність і структура свідомості

Свiдомiстъ е специфiчною людською формою освоения свiту, коли об’екти освоюються спочатку без фiзичної дії на них, у виглядi образiв, схем, конструкцiй вони нiби «пересаджуються» в нашу голову, трансформуючись у нiй: позбавляючись будьяких предметних властивостей й набуваючи форми iдеального. Iдеальнiсть i е найзагальнiшою формою iснування свiдомостi як суб’ективно реальностi. За своїм змiстом, свiдомiсть це екстрат буття, яке репрезентоване в iдеальних формах. Поза iдеальнiстю свiдомiсть не iснуе. Свiдомiсть iснуе тiльки в матерiальнiй формi свого вияву — мовi. Тож однiею iз ознак, характеристик свiдомостi е її опосередкованiсть мовою. Свiдомiсть i мова дiалектично поеднанi. Не iсну€ мови без мислення, як i не може бути мислення без мови. Свiдомiсть спрямована на певну предметнiсть. До досить суттевих властивостей свiдомостi належить її здатнiсть творити i вiдтворювати iдеї. Iдейнi стосунки мiж iндивiдами виникають у спiвтовариствi, але за певноi iндивiдуалiзацi’i суб’екта вiдносно нього. Основними властивостями (ознаками) свiдомостi е: iдеальнiстпь, опосередковачiсть мовою, iнтенцiональнiсть (цiлеспрямо - нача предметнiсть), здатчiсть творити й вiдтворювати iдеї. Свiдомiсть е складним системним утворенням, а тому iснують рiзнi пiдходи до вияву її структури. Найбiльш оптимальною ми вважаемо позицiю В.Г. Нестеренка.1 У нього структура свiдомостi мае два вияви: компонентний (змiстовний) i рiвневий. Компонентна структура — це складовi, що обов’язково необхiднi для дiяльностi людини: а) знання, або когнiтивна сфера свiдомостi (вiдчуття, сприймання, уявлення, поняття, судження тощо); б) цiнностi, потреби, ёнтереси, емоцiйнi стани, що обгрунтовують i стимулюють нашу активнiсть, або мотивацiйна сфера свiдомостi; в) програми (проекти, плани, цiлi), або нормативно-проективна сфера свiдомостi. Рiвнева структура свiдомостi це складовi, якi показують, що не все, що становить змiст свiдомостi, реально усвiдомлюсться. У рiвневiй структурi 3. Фрейд виокремлюс такi елементи: а) несвiдоме, або «Воно» — це iнстинкти, домiнуючу роль серед яких вiдiграс лiбiдо — пристрастi, бажання, енергiя сексу; б) свiдоме, або «Я» — своерiдний посередник мiж «Воно» i зовнiшнiм свiтом; в) надсвiдоме, або «Над-Я» — сфера соцiальних фiльтрiв, через якi «Воно» мае дiяти на «Я» (своерiднi автоматизми — догми, традицii, iдеали, совiсть та iншi цiнностi й заборони морального, соцiокультурного, сiмейно-iсторичного походження, що домiнують у суспiльствi).

51. Творча активність свідомості , її функції

Свідомість характеризується активно-творчим відношенням до зовнішнього світу, до самої себе, до людської діяльності. Активність свідомості проявляється в тому, що людина відображає зовнішній світ цілеспрямовано, вибірково. Вона відтворює у своїй голові предмети і явища крізь призму вже набутих знань - уявлень, понять. Дійсність відтворюється в свідомості людини не в дзеркально-мертвому, а в творчо перетвореному вигляді.

Свідомість може створювати образи, що випереджають дійсність. Вона має здатність передбачення. Мозок людини збудований так, щоб не тільки одержувати, зберігати і переробляти інформацію, а й формулювати план дій, активно керувати діями. Дія людини завжди спрямована на досягнення кінцевого результату, тобто визначеної цілі. Ціль, яку людина прагне досягти, - це те, що повинно бути створено, але чого поки що реально не існує. Вона являє собою ідеальну модель бажаного майбутнього.

Цілепокладання, тобто передбачення того, "для чого" і "заради чого" людина здійснює свої дії - неодмінна умова будь-якого свідомого вчинку. Проте, як відзначив ще Гегель, "суть справи вичерпується не своєю ціллю, а своїм здійсненням". Реалізація цілі передбачає застосування певних засобів, тобто того, що створюється й існує заради досягнення цілі. Людина створює те, чого природа до неї не породжувала. Масштаби, форми і властивості перетворених і створених людьми речей продиктовані потребами людей, їх цілями; у них втілені людські задуми, ідеї.Отже, під активністю свідомості мається на увазі її вибірковість і цілеспрямованість, яка виявляється у формуванні нових ідей, в актах продуктивного уявлення, в управлінні практичною діяльністю.

Творчий характер свідомостів практичній діяльності людини виявляється в тому, що, по-перше, завдяки свідомості людина пізнає закони об'єктивної дійсності і може щось змінювати в навколишньому середовищі. По-друге, свідомість визначає цілі, способи, характер практичної діяльності. Функції свідомості:

-пізнавальна, яка реалізується в придбанні і накопиченні знань про природу, суспільстві і самій людині.

- творчо-конструктивна, що виявляється у випереджаючому відображенні, в уявному моделюванні майбутнього і в цілеспрямованому перетворенні на цій основі дійсності, у створенні, зокрема, предметних форм, не існуючих в природі. Природа не будує літаків, не пече хліб, не пише романи. Все це продукти людського розуму і людських рук. Інколи, окремо виділяють прогностичну (людина до певної межі з деякою вірогідністю може передбачати майбутнє, прогнозувати свої дії, будувати плани і здійснювати їх), проте це не доцільно.

- прогностична

- регулятивно-управлінська, що забезпечує розумне регулювання і самоконтроль поведінки і діяльності людини, його взаємини із зовнішнім світом.