Printsipi_GIS_A5_Shipulin

впровадження, а також організації і служби, яка виконує роботу з класифікації і кодування. ЄСКК встановлює склад і вміст роботи з класифікації і кодування техніко-економічної інформації, єдиний порядок планування і виконання цієї роботи в країні.

Основним завданням створення ЄСКК ТЕІ є впорядкування, систематизація, класифікація і кодування різних видів ТЕІ. Перелік об'єктів ТЕІ, які відповідають класифікаційній множини класифікаторів і визначають їх види, охоплює продукцію, яка випускається в країні, структурну і адміністративну одиницю народного господарства (галузь, міністерства, відомства, об'єднання, підприємства, установи), адміністративно-територіальні одиниці, трудові ресурси і види діяльності, природні ресурси, документацію і тому подібне.

Єдина система класифікації і кодування (ЄСКК) забезпечує підтримку роботи програмних модулів інформаційних системи, створює умови для ефективної автоматизованої обробки даних за рахунок:

1)забезпечення інформаційної сумісності інформаційних систем обробки даних, які взаємодіють в різній галузі і на різних рівнях управління господарством, і підвищення ефективності їх функціонування.

2)забезпечення впорядкованості, систематизації й уніфікації ТЕІ, та її формалізованого опису за допомогою кодів класифікаторів, встановлення однозначності і несуперечності назв объектов ТЕІ.

3)забезпечення єдиного понятійного простору інформаційної системи за рахунок засобів міжрівневої взаємодії словників і класифікаторів в рамках ієрархічної і розподіленої бази даних;

4)перевірки семантичної цілісності даних;

5)розвитку роботи із стандартизації, уніфікації, агрегації, усунення дублювання розробок;

6)організації і проведення роботи з міжнародної співпраці у галузі

класифікації і кодування.

Єдина система класифікації і кодування допускає використання класифікаторів таких видів:

1)загальнодержавні (державні) класифікатори;

2)міжгалузеві класифікатори;

3)галузеві класифікатори;

4)класифікатори підприємств (локальні).

ЄСКК України передбачає використання і ведення державних класифікаторів:

160

СПАТО - Система позначень автономій, територій, областей;

КОАТУУ - Державній класифікатор об'єктів адміністративно-

територіального устрою Україні;

КВЕД - Класифікація видів економічної діяльності;

УКФВ - Український класифікатор форм власності;

КОПФГ - Класифікатор організаційно-правових форм

господарювання;

ЄДРПОУ - Єдиний державний реєстр підприємств, організацій

Україні;

ЗКГНГ - Загальній класифікатор галузей народного

господарства;

СПОДУ - Система позначень органів державного управління;

КОВ - Класифікатор одиниць виміру;

УСГК - Українська стандартна галузева класифікація;

УКОЗ - Український класифікатор основних засобів;

УКУД - Український класифікатор управлінських

документів;

УКП - Український класифікатор продукції;

інших державних класифікаторів.

Загальні правила і порядок розробки національних класифікаторів встановлюють Закон України "Про стандартизацію" вiд 1 грудня 2005 долі N 3164-IV, ДСТУ 1.2:2003 "Національна стандартизація. Порядок розроблення національних нормативних документів", ДСТУ ISO/IES GUIDE 59:2000 "Кодекс усталених правил стандартизації".

3.2.3 Класифікації в геоінформаційних системах

3.2.3.1 Об'єкти класифікації в геоінформаційних системах

Об'єктами дослідження в геоінформатиці є об'єкти, явища і процеси реального світу, їх властивості і відношення, моделі, що представляють їх. Це можуть бути экономічні, соціальні, екологічні, фізичні та інші явища. Об'єкти дослідження в геоінформатиці розрізняють за просторовим масштабом, за періодом часу дослідження і аналізу, за характером існування і функціонування. При цьому між цими всілякими об'єктами існують просторові, тимчасові, функціональні зв'язки, які також досліджуються методами геоінформатики.

161

Комплексний характер об'єктів в геоінформатиці і різноманітність сфер застосування вимагають класифікації і розробки різних класифікаторів. Для впорядкування результатів дослідження в геоінформатиці необхідна система класифікаторів і погоджена методика класифікації, яка дасть можливість модернізувати ті, що існують, і створювати нові класифікатори, виключаючи протиріччя між ними.

Унаслідок великої різноманітності об'єктів класифікації в роботі [38] виділяють п'ять підходів при вирішенні класифікаційних завдань, які визначають п'ять типів рішень.

1)До завдань класифікації першого типа відносяться ті, в яких вихідні виміри потрібно розділити на стійкі групи. Ці завдання називають завданнями класифікації без вчителя, кластеризації, таксономии, типізації. Цей тип класифікацій заснований в основному на дослідних даних. У ГІС перше завдання класифікації виникає і вирішується при первинній обробці інформації і при організації інформаційної основи.

2)Завдання класифікації другого типа характеризуються тим, що вихідні дані вже згруповані і потрібно оцінити їх информативность (значущість) відносно сукупності відомих еталонів. Такого роду завдання зустрічаються при розпізнаванні образів, при дешифруванні знімків і так далі. Друге завдання класифікації виникає при зборі первинних даних і при використанні ГІС для експертних рішень або оцінок.

3)До завдань класифікації третього типа відносять завдання розбиття. У них вихідні виміри або їх функції потрібно розбити на сталі групи залежно від їх величин. Третє завдання класифікації також виникає в додатках ГІС для вирішення різних завдань, наприклад, екології, землекористування, статистики і тому подібне.

4)Четвертий тип завдань класифікації називається процедурним. У ньому виконується аналіз і класифікація процедур перетворення, а не даних. Четвертий тип класифікаційних завдань вимагає рішення при організації і виборі основних технологічних процесів ГІС.

5)П'ятий тип завдань класифікації називається структурноаналітичним. За допомогою цих завдань виробляється аналіз і классификация аналітично-логічних зв'язків в системах, алгоритмах і програмах. Основу такої класифікації складають методи структурного і системного аналізу. П'ятий тип класифікаційних завдань вимагає рішення при организации ГІС як системи, представлення (формалізації) її технологічних процесів й

162

оптимізації цих технологічних процесів.

3.2.3.2 Приклади класифікацій

В Україні використовуються різні класифікатори, які входять до складу нормативних документів державної системи класифікації і кодування техніко-економічної і соціальної інформації в Україні. Обкреслити основну сферу застосування державних класифікаторів майже неможливо, оскільки вони створені для використання в найрізноманітніших галузях людської діяльності.

Далі приведений загальний опис деяких класифікаторів, які часто використовуються в геоінформаційних системах.

Державний класифікатор об'єктів адміністративнотериторіального устрою України

"Державний класифікатор об'єктів адміністративнотериторіального устрою України" (КОАТУУ) 1998 р. є складовою частиною єдиної системи класифікації і кодування технікоекономічної і соціальної інформації. Відповідно до КОАТУУ вся множина об'єктів класифікації розподілена за територіальною ознакою і адміністративною підлеглістю на чотири рівні ієрархічної класифікації. До кожного рівня класифікації входять об'єкти, підлеглі об'єктам попереднього рівня. Загальне кодове позначення об'єктів класифікації КОАТУУ має десять розрядів.

1)Перший рівень класифікації (розряди 1, 2) включає:

Автономну Республіку Крим;

області;

міста, які мають спеціальний статус, який визначається законами України.

2)Другий рівень класифікації (розряди 3 - 5) включає:

міста обласного підпорядкування;

райони Автономної Республіки Криму, області;

райони в містах, які мають спеціальний статус, який визначається законами України.

3)Третій рівень класифікації (розряди 6 - 8) включає:

міста районного підпорядкування;

райони в містах обласного підпорядкування;

селища міського типа; сільські поради.

4)Четвертий рівень класифікації (розряди 9, 10) включає:

163

сіла;

селища.

Ідентифікаційний код кожного об'єкта будується з використанням серійно порядкового і послідовного методів кодування. Для об'єктів першого рівня класифікації виділені розряди 1,2, другого рівня — розряди 3-5, третього рівня — розряди 6-8, четвертого рівня — розряди 9,10. В разі кодування об'єктів другого і третього рівня класифікації застосовується послідовний метод кодування. При цьому розряди 3 і 6 відведено під ознаки, які вказують на рівень класифікації і вигляд об'єкта класифікації, який кодується.

Ознака 2-го рівня (3-й розряд) має таке значення: 1 — міста обласного підпорядкування;

2 — райони Автономної Республіки Криму, області; 3 — райони міст, які мають спеціальний статус, який визначається законами України.

Ознака 3-го рівня (6-й розряд) має таке значення:

1 — міста районного підпорядкування;

2 — не використовується;

3 — райони в містах обласного підпорядкування; 4 — селища міського типа, які входять до складу міськради;

5 — селища міського типа, які входять до складу райради; 6 — селища міського типа, які входять до складу райради в місті; 7 — міста, які входять до складу міськради;

8 — сільради, які входять до складу райради; 9 — сільради, сіла, які входять до складу райради міста, міськради.

Національний класифікатор України. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД)

"Класифікація видів економічної діяльності" (КВЕД) є складова системи національних класифікаторів. Розробка КВЕД здійснена на базі міжнародної статистичної класифікації видів діяльності Європейського Союзу — Nomenclature of Activities European

Community (NACE, Rev.l, mod.7).

КВЕД призначено для використання органами державного управління, фінансовими органами і органами статистики. Код виду діяльності є одним з основних показників стратифікації статистичної

164

сукупності для організації суцільних і вибіркових статистичних спостережень і основним його призначенням є забезпечення:

статистичного обліку підприємств і організацій за видами економічної діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств і організації України (ЄДРПОУ);

проведення статистичних обстежень економічної діяльності і аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів й послуг відповідно до системи національних рахунків);

зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною шляхом вживання єдиної статистичної термінології, статистичної одиниці і принципів визначення і зміни видів економічній діяльності підприємств і організацій.

Об'єктами класифікації в КВЕД є види економічної діяльності статистичної одиниці (юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців і тому подібне), яка на вищих рівнях класифікації групується в галузі.

Економічна діяльність - це процес поєднання дій, які наводять до здобуття відповідного набору продукції або послуги. Вид діяльності характеризується використанням ресурсів, виробничим процесом, випуском продукції і наданням послуги. Класифікація видів економічної діяльності побудована так, що виділені об'єкти охоплюють всі або майже всі види діяльності, які здійснюються у будь-якій галузі господарства.

КВЕД гармонізована з Класифікацією видів економічної діяльності Статистичної Комісії Європейського Союзу (NACE) (Rev.1. модифікація 7) на рівні класів, що дає можливість використовувати її для порівняння національних статистичних даних з даними Статистичної Комісії Європейського Союзу без перехідних ключів. Для забезпечення можливості порівняння національних статистичних даних з даними Міжнародної стандартної галузевої класифікації видів економічної діяльності (ISIC) Організації Об'єднаних Націй в структурі КВЕД надана графа "Код ISIC".

За структурою Класифікація складається з двох блоків: ідентифікація і назви. Блок ідентифікації має ієрархічну систему класифікації і систему кодування із застосуванням літерно-цифрового коду. Для виділення галузі економіки (сільське господарство, металургія, транспорт, будівництво і тому подібне), якій належать об'єкти класифікації, введені "Секція" і "Підсекція" позначені прописними буквами латинського алфавіту. Глибша деталізація

165

України №25 від 9.03.2000 р.[35]

Класифікатор топографічної інформації призначений для використання в автоматизованій системі обробки топографічної інформації і служить для формалізованого уявлення даних про елементи і об'єкти місцевості, які відображуються на топографічних планах масштабів 1:500 -1:5 000.

За змістом Класифікатор являє собою систематизоване зведення кодових позначень елементів і об'єктів місцевості, а також ознак, які характеризують ці об'єкти при відображенні відомостей про місцевість на топографічних планах.

Топографічна інформація, яка включена в Класифікатор, розділена на дві зв'язані між собою частини:

інформація безпосередньо про елементи, об'єкти місцевості, яка вміщає відомості про основні ознаки і постійні властивості, однозначно визначає об'єкт в загальній системі класифікації;

інформація про змінні властивості, які характеризують об'єкт і його відношення до інших об'єктів.

Воснову побудови Класифікатора покладений ієрархічний метод класифікації інформації першого типу і фасетный метод класифікації інформації другого типа.

Вся інформація першого типа на вищому рівні ієрархії розділена на вісім класів за елементами вмісту топографічних планів. Розвиток кожного класу в глибину і ширину неоднаковий і залежить від міри взаємозв'язку об'єктів і вибраних ознак класифікації.

На нижчій мірі класифікації кожного елементу вмісту знаходиться сукупність однотипних елементарних об'єктів плану, які є мінімальною величиною (одиницею) даних об місцевості, які трансформуються у процесі обробки картографічної інформації.

Кожен елементарний об'єкт плану вміщує заздалегідь певний набір характерних ознак (кількісних і якісних), які не використовувалися як ознака класифікації. Кількість цих ознак і їх смислове значення різні й залежать від типу об'єкта.

У цілому система класифікації елементів і об'єктів місцевості, які відображуються на топографічних планах, характеризується такими показниками:

максимальна кількість рівнів класифікації (глибина) - 8;

максимальне число класифікаційного угрупування на одному рівні

- 9.

167