Методичні рекомендації до практичного заняття

Для виконання завдань до практичного заняття студенти повинні:

знати:

- основні положення законодавчих і нормативних документів з обліку витрат;

• порядок заповнення первинних документів, на підставі яких здійснюються систематизація та узагальнення інформації про витрати;

• порядок систематизації даних про витрати з первинних документів у регістри бухгалтерського обліку;

вміти:

- правильно застосовувати План бухгалтерських рахунків для обліку витрат за видами діяльності та за елементами витрат;

- складати первинні документи, в яких фіксується інформація про витрати;

- складати кореспонденцію рахунків по операціях, по яких виникають витрати.

Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати та розкриття її у фінансовій звітності на всіх підприємствах (окрім банків і бюджетних організацій) визначають: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 ”Звіт про фінансові результати”, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”. В Положенні 16 “Витрати” визначено критерії визнання витрат, їх ділення на виробничі витрати та витрати звітного періоду, порядок розрахунку виробничої собівартості виготовленої продукції (робіт, послуг), за якою вона передається на склад.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) окрім прямих витрат на виробництво включається частина загальновиробничих витрат:

До складу загальновиробничих витрат включаються:

• витрати на управління виробництвом;

• амортизація основних засобів загальновиробничого призначення (цехового, дільничного) призначення;

• амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення;

• витрати на ремонт, утримання, експлуатацію, страхування, операційну оренду необоротних активів загальновиробничого призначення;

• витрати на освітлення, опалення і інші утримання виробничих приміщень;

• витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього середовища тощо.

Загальновиробничі витрати збираються по дебету рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” в кореспонденції з кредитом відповідних рахунків.

Калькулювання собівартості продукції на підприємствах, де є допоміжні виробництва, починається з калькулювання продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв.

Після визначення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв визначають витрати допоміжних виробництв, які слід списати за напрямками використання продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв в т.ч. і на основне виробництво.

Наступним етапом є обчислення накладних (загальновиробничих) витрат та розподілення їх на такі, що включаються і не включаються до виробничої собівартості продукції основного виробництва.

Тільки після цього можна підсумовувати витрати на виробництво продукції за статтями калькуляції та визначати фактичну собівартість готової продукції. Узагальнюється інформація про витрати в регістрах бухгалтерського обліку (при журнально-ордерній формі обліку – у журналі ордері 5).