- •Частина III. Геоїнформаційні технології просторового аналізу і моделювання
- •7.2. Картометричні операції
- •7.3. Операції вибору
- •7.3.1. Запити за місцем розташування
- •7.3.2. Запити по атрибутах
- •7.4. Рекласифікація
- •7.5. Картографічна алгебра
- •Оператори порівняння
- •Логічні оператори
- •7.5.1. Локальні операції
- •Арифметичні оператори
- •Алгебраїчні операції
- •Тригонометричні операції
- •7.5.2. Операції сусідства
- •Операції в ковзному (або змінному) вікні
- •Дистанційні операції
- •Аналіз видимості
- •7.5.3. Зональні операції
- •7.5.4. Глобальні операції
- •7.6. Статистичний аналіз
- •7.7. Просторовий аналіз
- •7.7.1. Побудова буферів
- •7.7.2. Аналіз географічного збігу і включення
- •7.7.3. Аналіз близькості
- •7.7.4. Зонування території за допомогою полігонів Тиссена – Вороного
- •7.8. Оверлейний аналіз
- •7.9. Аналіз рельєфу
- •7.9.1. Цифрові моделі рельєфу та їх побудова
- •7.9.2. Аналіз рельєфу з використанням цифрових моделей рельєфу
- •7.9.3. Аналіз гідрографічної мережі
- •7.9.4. Пакет Рельєф-процесор
- •7.10. Мережний аналіз
- •7.10.1 Географічні мережі
- •7.10.2. Мережний аналіз
- •Питання і завдання для самоперевірки
7.7. Просторовий аналіз
До методів просторового аналізу можна, по-суті, віднести переважну більшість процедур аналітичного блока сучасних ГІС. Проте у ГІС традиційно до “просторового аналізу” відносять досить вузьку сукупність методів, реалізованих практично у всіх ГІС-пакетах, а саме: побудову буферів, аналіз географічного збігу і включення, аналіз близькості і зонування території з використанням полігонів Тиссена – Вороного.
7.7.1. Побудова буферів
Точкові, лінійні і територіальні об’єкти можуть бути використані для побудови нових територіальних об’єктів, границі яких знаходяться на визначеній відстані від вихідних.Ці нові територіальні об’єкти в Гіс-технології називаються «буферами».Буфери можуть будуватися навколо точкових (свердловина питного водопостачання, зосереджене джерело забруднення й ін.), лінійних (ріка, траса автомобільної дороги або залізниці, нафтопроводу й ін.) і просторових (територіальних) об’єктів (смітник побутових відходів, водоймище, лісовий масив та ін.) (рис. 7.11).

Рис. 7.11. Буфери навколо точкових (а), лінійних (б) та просторових (в) об’єктів
Навколо точкового об’єкта буфер утворить коло з радіусом, визначеним користувачем або обчисленим за зазначеним правилом з використанням набору характеристик.
Для лінійних об’єктів буфер формує прилеглі до них смуги, що вміщують територію, яка лежить у межах визначеної відстані від лінійного об’єкта. Відстань знов-таки може бути задана чи обчислена. Можливе задання буферів змінної ширини з відстанню від лінійного об’єкта, пропорційною деяким атрибутам.
Для просторового об’єкта буфер може бути побудований поза вихідним просторовим об’єктом або усередині нього.
Розміри буфера можуть бути постійними або визначені автоматично за деякими правилами на основі інформації, що міститься у базі даних, чи змінюватися відповідно до змінних зовнішніх умов.
7.7.2. Аналіз географічного збігу і включення
Процедура полягає у визначенні взаємного розміщення точкових, лінійних і просторових об’єктів. Варіантами є:
- визначення знаходження всіх точкових об’єктів (наприклад, метеорологічних станцій), що знаходяться в межах територіального об’єкта (наприклад, адміністративної області або річкового басейну) (операції типу «point-in-polygon»);
- ідентифікація всіх лінійних об’єктів (наприклад, магістральних трубопроводів) у межах територіального об’єкта (наприклад, адміністративної області) (операції типу«line-in-polygon») і, нарешті:
- визначення територіальних об’єктів (наприклад, водойм, звалищ побутових відходів, масивів лісонасаджень), що лежать у межах інших територіальних об’єктів (наприклад, території міста, річкового басейну) (операції типу «polygon-in-polygon»).
Дана процедура часто використовується разом із процедурою побудови буферів для знаходження об’єктів, що потрапляють у межі буферної зони.
7.7.3. Аналіз близькості
Задачею даного виду географічного аналізу є пошук об’єктів, що лежать на визначеній відстані від первісного об’єкта. Результати аналізу можуть бути використані для подальшої обробки. Концептуально ця процедура подібна до побудови буфера «на льоту» і не вимагає розроблення нової карти – карти буферів.
Аналіз близькості передбачає, наприклад, пошук усіх будинків, що містять небезпечні матеріали, у межах 300 м від місця пожежі. Ця процедура може також бути використана, наприклад, для виявлення всіх людей похилого віку, а також інших людей із хронічними респіраторними захворюваннями, які потрапляють у зону задимлення і потребують евакуації при пожежі і т.ін.
