Дидактичні ігри

Мета: залучати дітей до використання засвоєних знань та способу дій в ігрових умовах. Поглиблювати та розширювати просторові уявлення, вмін­ня орієнтуватися у просторі;

розвивати фонематичний слух, дії слухового та зорового аналізаторів. Сприяти розвитку дрібної мускулатури пальців, координацій дрібних рухів. Розширювати словниковий запас слів;

виховувати у дітей повагу один до одного, доброзичливі стосунки.

Спонукати дітей до розширення знань про багатство форм і кольорів предмет ів. Сприяти розвитку самостійності ігрових дій. Вчити групувати пред­мети за їх призначенням, способом використання, величиною, кольором, фор­мою... Розширювати знання про навколишнє середовище: предмети, рос­линний та тваринний світ, природні та суспільні явища, характер стосунків між людьми тощо.

Учити орієнтуватися в навколишньому просторі, часі. Стимулювати в учасників гри групові та колективні дії, доброзичливі стосунки.

Орієнтовна тематика ігор:

«Знайди такий самий візерунок», «Знайди за описом», «Яка хатинка?», «Хто більше побачить», «Квітковий магазин», «Відгадай, що на картинці», «У кого гака сама іграшка», «Знайди на дотик», «Вершки і корінці», «Впізнай, що в мішечку», «Загадай, ми відгадаємо», «Магазин», «Відгадай, що за рослина», «Хто працює вдень?», «Хто як працює», «Ким ти будеш?», «Мандрівка літаком», «Подорож автобусом», «Кому що потрібно для робо­ти?», «Школа», «Зоопарк», «Що ми бачимо у місті?», «Широка драбина», «Розстав по порядку», «В яку коробку», «Купимо ляльці одяг», «Підбери со­бі сусіда», «Якого кольору квіти», «Якого кольору предмети в нашій групі», «Святковий салют».

Конструктивно-будівельні ігри

Мета: закріплювати вміння діяти послідовно, розподіляти матеріал від­повідно до рольових дій. Привчати аналізувати результат своєї конструк­тивної діяльності;

стимулювати використання в іграх попередньо набутого досвіду з різни­ми конструкторами, природним і штучним матеріалом. Розвивати мислен­ня, увагу, моторику. Поширювати словниковий запас;

виховувати повагу до будівель партнера; залучати до спілкування; при­вчати працювати колективом

.Орієнтовна тематика конструктивно-будівельних ігор.

Автомобіль, трамвай, теплохід, дитячий садок для ляльок, казковий бу­динок, вулиця міста, поліклініка, зоопарк, ляльковий театр, стадіон, річко­вий порт. Тематика з піском ідентична тематиці ігор з будівельним матеріалом.

Показники засвоєння змісту.

Уміння самостійно спілкуватися з однолітками. Користуватись виразним жестом, словом. Використовувати слово для погодження задумів, вміти вислуховувати партнерів. Використовувати в іграх різноманітні матеріали, використовувати деталі конструкторів за їх призначенням. Уміти передати відповідними рухами дії людей за допомогою інтонації — настрій. Групувати предмети за їх призначенням, кольором, величиною

.Розділ IV ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Народна педагогіка і спеціальні дослідження переконливо довели, що дошкільне дитинство, яке становить лише десяту частину життя людини, має надзвичайно важливе значення у становленні особистості. Це самостій­ний етап життя людини, етап підготовки до наступного періоду — шкільно­го дитинства. У цей час формуються та корегуються не тільки передумови, а й провідні риси особистості, що визначатимуть її спрямованість, поведінку і діяльність протягом усього життя.

Завдання вихователя: розвивати емоційну та зорову чутливість, викорис­товувати образотворчу діяльність для розуміння барі!, образів, зображені, на площі та ін. Головне — використовувати можливості образотворчого мис­тецтва для виправлення недоліків розвитку розумово відсталих дітей.

Корекційна спрямованість занять — обов’язкова умова в роботі кожного вихователя.

З огляду на те, що рухова сфера у розумово відсталих дітей буває часто порушена, графічна діяльність дає величезні можливості вправляти і вдо­сконалювати руку дитини. Необхідність навчати графічних навичок спе­ціально підкреслюють фізіологи, психологи й педагоги.

Рука — тонкий аналізатор. Розумова діяльність дітей багато в чому зале­жить від діяльності руки, від того, наскільки багаті її кінетичні можливості.

Ці заняття сприяють розвитку сприймання краси навколишнього життя, побуту, природи, людини. На заняттях з образотворчого мистецтва Дітей озна­йомлюємо з основними інструментами та засобами образотворчої діяльності (глиною, пластиліном, папером, олівцями, фломастерами, пензлями, фар­бами) та правилами користування ними.

У процесі дій за допомогою олівця, пензля тренується рука дитини, ко­ординація рухів. Діти пізнають радість від барвистості зображень та пізнан­ня кольорової гами.

На заняттях повинно бути все привабливим, яскравим, красивим. Це сто­сується не лише наочності, а й усіх предметів (натури), які будуть задіяні у процесі заняття. Достатню увагу треба приділяти якості інструментів: як загострені олівці, наявність гумки та ін.

Дітей треба привчати виконувати завдання на одному аркуші паперу, пла­нувати простір аркуша та свої дії, прищеплювати любов до праці, вихову­вати акуратність, настирливість і самостійність у роботі.

МАЛЮВАННЯ ПЕРШИЙ РІК НАВЧАННЯ

Загальне завдання: підготувати дітей до продуктивної діяльності з викори­станням простих інструментів і приладдя; викликати інтерес до зображуваль­ної діяльності, пізнання світу через предмети та їх зображення на площі і в об’ємі.

Ознайомити дітей з основними інструментами і приладдям (графітним і кольоровими олівцями, фломастерами, фарбами, папером, пензлем, плас­тиліном, глиною) і правилами діяльності з допомогою різноманітних ін­струментів.

Розвивати зорово-рухову координацію, без якої неможливо підготувати дітей до навчання і діяльності у школі.

Підготувати дітей до сприймання і зображування на площині і встанов­лювати ідентичність предмета та його зображення.

Навчати розуміти найпростіші зображення, які викопуються вихова­телем і супроводжуються розповіддю, демонстрацією, дією зображення; розуміти, що зображення — це відображення реальної дійсності.

Зображення на площині.

І КВАРТАЛ

Демонстрування дітям прикладів малювання. Розглядання з ними яскра­вих предметів, називання цих предметів. Порівняння предметів із їх зобра­жень на картині. Знаходження цього предмета серед інших та його зображені..

Навчати дітей відповідати на запитання щодо дії або стану предмета (за картинами або у дійсності).

Наприклад: дитина стоїть, дитина біжить, м’яч котиться, сніг іде, дощ капає.

Деякі дії можна продемонструвати пензлем на аркуші паперу (сніг іде, дощ капає та ін.). Діти при цьому можуть імітувати дії гри у м’яч (правою та лівою руками гри на фортепіано).

Проводити спеціальні вправи та гру, спрямовані на ознайомлення дітей з кольором, розміром, формою. Таку гру-вправу доцільно проводити з іграш­ками і знайомими предметами. Дітям треба задавати питання: «Як нази­вається предмет?», «Дай мені кубик», «Вибери маленькі кульки», «Накрий каструлю кришкою» та ін.

Починаючи з першого кварталу слід використовувати гімнастичні впра­ви для кисті руки. Рухи пальцями, кистю руки. Кожною рукою окремо і разом, поперемінно і синхронно. Наприклад: розводити і зводити пальці, стис­кувати їх у кулак, кругові рухи обома руками та ін.

// КВАРТАЛ

Знайомство дітей з пензлем, олівцем, аркушем паперу (рветься, мнеть­ся), малювати треба тільки з одного боку аркуша, правильно тримати аркуш перед собою — рівно, паралельно до краю стола. Заохочувати бажання ви­конувати дії олівцем, фломастером по аркушу. Стежити за утриманням олівця трьома пальцями, не дуже близько до загостреного кінця.

Робити спроби, викликати бажання у дитини розповідати про зміст своїх каракулів (хаотичне намотування ліній). Запитувати дитину: «Що ти нама­лював?» (кульки, нитки та ін.).

Продовжувати розглядати малюнки простих предметів, називати їх, по­рівнювати, грати з дітьми цими предметами.

Коли дитина не може цілеспрямовано використовувати олівець, треба їй у цьому допомагати, своєю рукою викопувати потрібні дії.

Кожне заняття повинне бути цікавим для дитини, викликати радість.

Продовжу гати ігрові заняття з диференціації кольору, форми і розміру предмет.

Систематично розвивати руку дитини фізичними вправами

111. .КВАРТАЛ

• Продовжувати малювати для дітей на класній дошці кольоровою крей­дою. Разом з дітьми називати дії: «Спочатку намалюю ягоди, потім малюю гілочку, а в кінці і листя»; «Малюю шляпку гриба, потім ніжку».

Розвивати самостійно зображувальні вміння; формувати навички корис­тування олівцем і пензлем (не затискувати у кулаці, допомагати лівою при­тримувати аркуш паперу).

Навчати поєднувати результат зображення з життєвими діями і конкрет­ними предметами.

У роботі використовувати олівці, фарби, фломастери, крейду (малюван­ня на асфальті).

ЛІПЛЕННЯ

І КВАРТАЛ

Формувати передумови самостійного ліплення: продемонструвати дітям іграшки з глини та пластиліну.

Ознайомити дітей з матеріалом для ліплення: глиною, пластиліном.

Демонструвати процес ліплення, супроводжувати цей процес розповіддю і пояснюванням, виховувати у дітей бажання робити це самим.

Роз’яснювати загальні правила роботи з цим матеріалом (ліпити па до­щечці, не брати до рота, обов’язково мити руки після роботи та ін.).

Розминати шматочки пластиліну руками, відщипувати маленький шма­ток, розігрівати шматок двома руками і з’єднувати їх разом; за допомогою пальця робити ямку, втискуючи його у пластилін, витягувати «носик».

Вчити дітей копіювати дії вчителя і виконувати його команду.

П КВАРТАЛ

Продовжувати роботу над створенням у дітей позитивних емоцій віднос­но ліплення, привчати гратися іграшками, які вони самі створили, викликати потребу у мовному спілкуванні.

Виконувати вправи розкачування шматка глини між двома долонями. «Паличку», яка вийшла, можна використовувати для створення предметів (бублик, крендель, плетінка).

Виконувати вправи двома руками. Розкачувати глину треба колоподіб­ними рухами між долонями. Ліплення кульок.

Демонструвати процес ліплення овочів, фруктів, використовувати їх для гри «Магазин».

/// КВАРТАЛ

Демонструвати процес ліплення фігурок людей, птахів і звірів. Навчати дітей грати з використанням цих предметів.

Продовжувати ліпити круглі предмети, називати їх, знаходити серед інших форм, порівнювати кулеподібну форму за розміром (велика, маленька).

Розпочати ліплення предметів, які складаються з кількох частин (піра­мідка, снігова баба).

Знайомити дітей з розташуванням частин предмета у просторі (вище, нижче, збоку).

АПЛІКАЦІЯ

1. КВАРТАЛ

Вчити дітей пізнавати в аплікації різні предмети.

Показувати дітям процес прикрашування предметів за допомогою накла­дання елементів візерунка. Наприклад, на фартушок чи сукню (які намальо­вані або вирізані із паперу) накласти яскраву прикрасу (аплікацію) з паперу.

Задавати питання: «Яка прикраса вам більш подобається?» Для виконан ­ня аплікації можна використовувати кольоровий папір, тканину, сухі рос­лини, готові картинки з журналів, дитячих малюнків.

Навчати дітей намазувати клей на папір (аплікацію) за допомогою пенз­ля і приклеювати її до площини.

Пропонувати дітям самостійно вибирати як предмет, так і прикрасу до нього. Домагатися, щоб дитина самостійно знайшла на предметі місце для прикраси. Всі дії обов’язково роз’яснювати, звертаючи увагу на колір пред­мета і його прикраси, а також на призначення і зміст прикраси.

2. КВАРТАЛ

Продовжувати ознайомлювати дітей із загальними правилами виконан­ня аплікації за допомогою клею, паперу, пензля: називати ці предмети.

Виконувати аплікацію на гему: «Різнокольорові м’ячі, кульки», «Багато різноманітних іграшок», «Гриби на траві» (рівномірно розташувати предме­ти на аркуші паперу).

/// КВАРТАЛ

Знайомити з аналізом простого зразка-візерунка, в основі якого ритмічне чергування елементів.

Виконувати вправи складання візерунків із паперової мозаїки. Виклада­ти візерунки з квадратів різного кольору, трикутників, а також окремих предметів (ялинка маленька і велика, квітка червона та біла та ін.).

Продовжувати різноманітні вправи, гру, які спрямовані на розпізнаван­ня кольору, форми, розмірів, предметів.