Ритміко-гімнастичні вправи

Вправи для розвитку дрібної моторики (кистей, пальців рук). Однією з ти­пових вад моторики розумово відсталих дітей є недорозвинення в них ди­ференційованих рухів кистей і пальців рук. Переважна більшість розумово відсталих дошкільнят під контролем зору не може правильно розвести й звести пальці рук через недостатній розвиток активних рухів пальців. Ще більших труднощів зазнають діти, коли виконують ізольовані рухи пальця­ми: не можуть протиставляти пальці одночасно на двох руках, рухають пальцями тієї руки, на яку дивляться.

Зважаючи на це, в програмі передбачені спеціальні ігрові вправи на роз­виток дрібних рухів пальців рук. Ці вправи містять елементи зацікавленості, мають імітаційний характер, сприяють оволодінню навичками письма та трудовими прийомами.

Вправи для різних груп великих м’язів. Основний зміст цих вправ скла­дають ритміко-гімнастичні вправи, що сприяють виробленню необхідних музично-руховий навичок. Основна мста даних вправ — розвиток і зміцнен­ня усього рухового апарату розумово відсталої дитини. Вправи позитивно впливають на фізіологічні процеси в організмі — дихання, нервову систему тощо, сприяють формуванню правильної постави і профілактиці плос­костопості.

Ритміко-гімнастичні вправи, запропоновані в даній програмі, прості і доступні для розумово відсталих дітей. Вони імітують рухи тварин, птахів, машин. Імітаційні вправи зацікавлюють дошкільнят, викликають у них емоційне піднесення.

Комплекси вправ включають логічно підібрані конкретні вправи, які по­слідовно охоплюють усі м’язові групи. Вправи мають відповідний, зв’яза- ний з музичним супроводом і зрозумілий дітям зміст. Вправи з предметами: брязкальцями, прапорцями, стрічками, кубиками надають рухам реальну цілеспрямованість і дозволяють внести в заняття різноманітність.

Вправи з дитячими музичними інструментами

Гра на дитячих музичних інструментах вводиться з метою розвитку музичного слуху, пам’яті, голосу, координації рухів і гнучкості кистей рук. Діти повинні навчитися: володіти найпростішими прийомами гри на дитячих музичних інструментах, наприклад, м’яким рухом кисті при грі молоточком на металофоні, ксилофоні; правильно розподіляти дихання, граючи на дудочках, триолах; правильно тримати руки, граючи на бубоні, барабані, струшуючи кастаньєтами, маракасами.

Цей розділ вводиться в програму на третьому і четвертому роках нав­чання.

В усіх вікових групах у різних формах відбувається спілкування з музич­ними іграшками-інструментами. На першому і другому роках навчання му­зичні іграшки-інструменти використовуються вихователем як наочне дидактичне приладдя в сюжетних і дидактичних іграх. А в старших групах вихователь ознайомлює дітей з різноманітними інструментами і поступово вчить дітей оволодівати навичками гри на них.

Дитячі музичні інструменти допомагають вихователю розвивати музич­но-сенсорні здібності розумово відсталих дошкільників.

Ігри під музику

У програмі визначені ігри, які включають виконання рухів відповідно до різноманітного характеру музики. Основне завдання в іграх — викликати у дітей живий інтерес до музики, бажання створити в русі хоча і наївні, але обов’язково співзвучні музиці образи. Щоразу, даючи дітям гру, треба запро­понувати їм прослухати музику, а потім уже рухатися згідно з характером музики. Не слід вимагати від розумово відсталих дітей, щоб, наприклад, «заєць» рухався так, як здається правдоподібним вихователю. Нехай діти виконують по-своєму, тільки вчасно треба підказати, що, які почуття їм треба виразити, наприклад, «зайченя дивується», «курча пишається».

Граючись під музику, розумово відсталі діти вивчають сюжетні і нссю жетні ігри. В несюжетпих іграх основне місце займає момент змагання, ловлі («Піжмурки» Ф. Флотова, «Знайди свою пару» Т. Ломової). Сюжетна гра має яскравий музично-ігровий образ. Тут діють різні персонажі, відбуваються цікаві події, виникають дружні взаємини, конфлікти.

Діти, прислухаючись до музики, набувають уміння відтворювати образ метушливих курочок, поважного півня («Курочка і півник» Г. Фріда), лагідної кицьки і пустотливих кошенят («Кицька і кошенята» М. Раухвергера).

У хороводних іграх (особливо в народних), іграх-інсценівках діти розіг­рують дії, продиктовані характером музики та текстом пісні.