Магнітно-резонансна ангіографія (мра)

При безконтрастній МРА кров в судинах дає гіперінтенсивний сигнал на фоні гіпоінтенсивного головного мозку. Для отримання зображення артерій використовується методика «час прольоту», коли нерухомі тканини мають знижений сигнал, а рухомі (кров) - гіперінтенсивний. Більш повільна, потребуюча субстракції (відрахування) фону фазоконтрасна МРА застосовується для візуалізації вен, а також отримання інформації про напрямок кровотоку (обидві використовуються як з двомірним, так і тримірним збором даних і отримання об’єктивного зображення. Інтенсивність МР сигналу від аневризми залежить від наявності або відсутності кровотоку в її порожнині, наявності тромбу і наслідків крововиливів. Тромбована частина судини в режимі Т1-ЗЗ частіше гіперінтенсивна, що обумовлено утворенням метгемоглобіну. На Т2 зображеннях тромби можуть мати як гіпер-, так і гіпоінтенсивний сигнал, що залежить від фази трансформації гемоглобіну.

17 Граф логічної структури теми: Аневризма та тромб ознаки на кт, мрт

	Т1-33	Т2-33		КТ
Аневризма	гіпоінтенсивний сигнал	гіперінтенсивниі сигнал		Злегка гіперінтенсивна зона
Тромб	Гетерогенсний, гіперінтенсивний і гіпоінтенсивний
Мал. 13. Артеріо-венозна аневризма. МРТ Т1-ЗЗ аксіальний зріз на рівні очниць. Артеріо – венозна мальформація (ділянки темного кольору неправильної форми, які розташовані праворуч біля перетинки мозку, вона дає низької інтенсивності сигнал швидко текучої крові – темні стрілки.			Мал. 14. Артеріо-венозна аневризма. КТ аксіальний зріз на рівні передніх та задніх шлуночків після підсилення. Видно розширені та змінені судини, судини ліворуч (білі стрілки), праворуч розширені шлуночки.

Мал. 15. Артеріо-венозна аневризма з крововиливом. МРТ Т2-ЗЗ фронтальний зріз через бічні шлуночки лівої півкулі головного мозку. Аневризма з крововиливом навколо неї. Аневризма середньої мозкової артерії, яка розірвалася, крововилив навколо неї (білі стрілки), якій ілюструє типову комбінацию дуже високоінтенсивного сигналу і низькоінтенсивного навколо. LV – латеральні шлуночки.

18

від м’яких тканин голови, черепа та поверхневих структур мозку). Другий відносно постійний імпульс виникає на другому кінці лінії розгортки – кінцевий імпульс (складається з відображених сигналів від внутрішньої поверхні черепа, м’яких тканин голови та ін.).

Між цими двома імпульсами розташовуються імпульси від внутрішніх структур, частина з яких стабільна, деякі з’являються при патологічних станах.

Найбільш постійний сигнал той, що співпадає з геометричною середньою лінією голови в сагітальній площі і має назву серединне ехо або М-ехо. У нього більш висока амплітуда та більш широка основа ніж у інших імпульсів.

Мал. 23. Звичайна ехоенцефалограма. А – схема м – ехо від прозорої перетинки, б – схема м – ехо від ііі шлуночка; 1 – початковий комплекс; 2 – м-ехо; 3 – кінцевий комплекс.

23

При найбільш розповсюдженому режимі УЗД через трансорбітальний доступ можна визначити тільки зміщення серединних структур. За допомогою транскраніального дуплексного сканування (чорно-білого двомірного зображення в режимі сірої шкали), доповненого кольоровим зображенням кровотоку або його спектральним аналізом, можна розпізнати поверхнево розташовані інтракарніальні ураження: кісти, гематоми, ішемічні вогнища та інше. В режимі кольорового картирвування кровотоку візуалізуються головним чином великі базальні судини, особливо основна та середня мозкова артерії, а також венозні синуси, розпізнаються артеріальні спазми, стенози (при звуженні кровотоку більш ніж на 50%) і оклюзії. Уточнюють ефективність терапевтичної оклюзії. В спектральному режимі оцінюють швидкісні показники кровотоку. Використання функціональних навантажувальних проб дозволяє вивчати функціональний стан мозкового кровообігу, травми. Знайдена дислокація структур вказує на інтракраніальне пошкодження за мас ефектом, вказуючи сторону пошкодження. Але негативні дані його не виключають. Зміщення немає і при двосторонній об’ємній дії. Транскраніальне УЗД використовується як орієнтовний при недоступності КТ та МРТ або як доповнюючий їх (якщо методи використовуються) метод для оцінки мозкового кровотоку, особливо при використанні ехо-контрастних речовин типу левовисту (мікропухирці повітря діаметром до 10 мк, захищені стабілізуючою оболонкою). В цьому випадку відбувається посилення допплерівського сигналу, що дозволяє візуалізувати все Велізіве коло та виявляти інтеркраніальні аневризми та артеріовенозні мельформації. Кольорова доплер-ехографія, що використовується разом зі зображенням на сірій шкалі та доплер аналізом при візуалізації сонних артерій, дає переоцінку ступеню каротидного стенозу. Так як стеноз високого ступеня може мати вигляд тотальної оклюзії, то це важливо, так як хворому з високим ступенем стенозу можна виконати ендартеректомію, а хворому з повною каротидною оклюзією – ні. Крім того, при УЗД, як і при МРА, важко оцінити звивисті судини.

Одномірна ультразвукова ехоенцефалографія.

Ультразвуковий зонд з частотою 1,76 Мгц розміщують в скроневій ділянці, над зовнішнім слуховим проходом в проекції ІІІ шлуночка та епіфізу – на шкіру голови, попередньо змащену гелем. На екрані пристрою з’являється горизонтальна лінія тимчасової розгортки, яка світиться (Мал. 23, 24). На початку лінії ми бачимо вертикальний імпульс – початковий комплекс (складається з генераторного імпульсу, ехосигналів