- •Міністерство охорони здоров`я україни
- •Список умовних скорочень
- •Кількість навчальних годин – 4
- •2. Навчальні цілі формуються на рівнях засвоєння.
- •3. Матеріали для аудиторної самостійної роботи:
- •3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Методи візуалізації, ознаки нормального стану та деяких патологічних станів
- •Ознаки захворювань головного мозку:
- •5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи Тематика науково-дослідної роботи студентів
- •Еталони відповідей до задач 3 рівня.
- •Пухлини головного мозку кт і мрт: ознаки пухлин головного мозку в залежності від виду
- •4.2 Профессиональный алгоритм (ориентировочная карта)
- •34 Судинні ураження головного мозку
- •Граф логічної структури теми: кт і мрт: ознаки крововиливу у головний мозок в залежності від стадії
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
- •4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які небхідно виконати на практичному занятті;
- •В. Задачі для самоконтролю III рівень.
- •30 Граф логічної структури теми: кт і мрт: ознаки ішемії головного мозку в залежності від стадії.
- •Запальні захворювання головного мозку
- •Граф логічної структури теми: Зміни при запаленні оболонки головного мозку на кт і мрт
- •Тести до теми: променеві ознаки захворювань головного мозку – III рівня.
- •28 Граф логічної структури теми: Зміни при запаленні паренхіми головного мозку на кт і мрт
- •Черепно-мозкова травма
- •Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою: “Променеве дослідження головного мозку: методи, ознаки нормального стану та деяких захворювань”.
- •Граф логічної структури теми: забій головного мозку ознаки на кт та мрт
- •Демієлінізуючі процеси
- •Аневризми та судинні мальформації
- •3.3 Рекомендована література:
- •Магнітно-резонансна ангіографія (мра)
- •17 Граф логічної структури теми: Аневризма та тромб ознаки на кт, мрт
- •Мал. 23. Звичайна ехоенцефалограма. А – схема м – ехо від прозорої перетинки, б – схема м – ехо від ііі шлуночка; 1 – початковий комплекс; 2 – м-ехо; 3 – кінцевий комплекс.
- •22 Радіонуклідні дослідження при діагностиці вогнищевих ушкоджень головного мозку
- •Використання узд при захворюваннях головного мозку
Черепно-мозкова травма
Методи візуалізації.
Первинні:
1- метод першої черги – КТ.
2- метод другої черги – МРТ.
3- за спеціальними показниками: неінвазивні і малоінвазивні – транскраніальна УЗД з доплерографією
14
3.5. Матеріали для самоконтролю
А. Питання для самоконтролю
Можливості,переваги та недоліки КТ при обстеженні головного мозку.
Можливості, переваги та недоліки МРТ при обстеженні головного мозку.
Можливості, переваги та недоліки УЗД при обстеженні головного мозку.
Можливості, переваги та недоліки сцинтіграфії при обстеженні головного мозку.
Ознаки захворювань головного мозку: прямі, опосередковані.
Ознаки інсульту на КТ, МРТ.
Ознаки крововиливу на КТ, МРТ.
Ознаки пухлин головного мозку на КТ, МРТ, сцинтіграмах.
Ознаки запалення головного мозку на КТ, МРТ.
Ознаки травм головного мозку на КТ, МРТ, УЗД.
Б. Тести для самоконтролю (з одиночною вибірковою відповіддю – І рівень)
1. Який метод променевого дослідження стану головного мозку застосовується найбільш часто?
1.Рентгенографія.
2.КТ.
3.Ангіографія.
2. При проведенні МРТ оцінюються:
1. Характер поглинання променів досліджуваними тканинами.
2. Характер відбиття променів досліджуваними тканинами.
3. Характер випромінення досліджуваних тканин.
3. Гіперінтенсивний сигнал від тканини головного мозку на МРТ відповідає ділянці зображення, яка представлена:
Білим кольором;
Темним кольором;
Ділянки де чергуються білий та темний кольори.
27
Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою: “Променеве дослідження головного мозку: методи, ознаки нормального стану та деяких захворювань”.
|
Основні завдання |
Вказівки |
Відповіді | |
|
Вивчити: 1 – методи променевого дослідження головного мозку |
Дати перелік основних методів променевої діагностики, які застосовуються при діагностиці стану головного мозку. |
КТ МРТ УЗД Радіонуклідне дослідження | |
|
2 – променеві ознаки нормального стану головного мозку на: А) КТ.
|
Зрозуміти принципи оцінки стану головного мозку на КТ, вивчити денситометричні характеристики тканин головного мозка. |
Зображення негативне: кістки білі, головний мозок сірий, шлуночки темні. Чим щільніше тканина тим біліше зображення воно дає. | |
|
Б) МРТ |
Зрозуміти принципи оцінки стану головного мозку на МРТ. |
На Т1-ЗЗ зображення негативне. На Т2-ЗЗ зображення позитивне: кістки чорні, м’які тканини білі. | |
|
В) УЗД |
Зрозуміти принципи оцінки стану головного мозку на УЗД. |
Зображення негативне | |
|
Г) Сцинтіграмах |
Зрозуміти принципи оцінки стану головного мозку на сцинтіграмах, та при радіометрії. |
На сцинтіграмах вивчають характер поглинання РФП тканинами головного мозку. | |
|
3 – Променеві ознаки деяких захворювань на КТ, МРТ. |
Прямі: |
На КТ |
На КТ зміна щільності тканин. |
|
На МРТ |
На МРТ зміна інтенсивності сигналу від тканин. | ||
|
На УЗД |
На УЗД зміна ехогенності тканин. | ||
|
На сцинтіграмах |
На сцинтіграмах зміна характеру поглинання радіонуклідів тканинами. | ||
|
Опос-ередк-вані |
На КТ, МРТ,УЗД,сцинті-грамах |
Перифокальний набряк, мас-ефект зміна форми та положення шлуночків, цистерн, характеру контурів утворень, зміщення серединних структур. | |
26
Первинний метод - КТ. Вона дозволяє візуалізувати ушкодження, які не виявляються при рентгенографії: крововиливи, вдавлені переломи, з пошкодженням мозкової тканини, ушкодження головного мозку. Погано виявляється при КТ пластинчасті субдуральні гематоми з тонким шаром крові (клінічне значення не велике, але потребує КТ контролю); невеликі епідуральні гематоми в ділянках, складних для КТ- візуалізації; ушкодження мозку в базальних відділах і в корі; аксональні пошкодження і дифузний набряк мозку. МРТ не дозволяє виявити геморагічний компонент контузії в гострій фазі, але в підгострому періоді є більш чутливим методом виявлення кровотечі (на 3 тижні). Краще розпізнаються повторні крововиливи; на 25-40% частіше виявляються контузійні вогнища; дифузні аксональні пошкодження. Але МРТ не виявляє інтранканіального скупчення газу і при переломах- навколоносових синусів.
