36. "Бендерська конституція" та "Вивід прав України" п.Орлика: політико-правові новації.

5 квітня 1710 р. в Бендерах козацька рада обрала геть­маном генерального писаря Пилипа Орлика. Ставши гетьманом, Орлик і його прихильники розгор­нули широку дипломатичну діяльність по згуртуванню коаліції держав для боротьби проти Москви і забезпечен­ня незалежності Української держави. Тоді ж була прийнята «Конституція Орлика»( так звана Бендерська конституція), яка була договором між гетьманом і Військом Запорізьким про державний уст­рій України після її визволення від московського панування. Цей документ ніколи, не був втілений у життя, але увійшов в історію як одна з перших в Європі конституцій демократичного суспільства, став свідченням передової української суспільно-політичної думки. Головними ідеями, які проходили через цю «Конституцію», була ідея незалежності України від Польщі та Росії та ідея де­мократичності державного устрою, за якого «гетьманське самодержавство» обмежувалося Генеральною радою, без рішення якої гетьман не мав права приймати будь-які важливі ухвали.

Конституція проголошувала:

Україна на вічні часи має бути вільною від чужого панування у всіх своїх кордо­нах; Влада гетьмана обмежувалася, і Орлик мусив дотримувати усіх пунктів, що містилися в цій Кон­ституції; Гетьман мав пода­вати всіляку допомогу Запорізькій Січі, щоб Дніпро було очищено від городків та фортець московських; Щороку в гетьманській резиденції мали відбуватися три генеральні ради: на Різдво, воскресіння Христове, на Покрову. Суд і фінансова частина була відокремлена від гетьмана; розроблялися соціальні закони. Гетьман не мав права самовладно привласнювати маєтності, військове майно, мусив стежити, щоб старшини не гнали посполитих і козаків па панщину і т. п. Мали бути скасова­ні державні монополії, оренди, відкупи, ярмаркові податки та ін. Українські землі об’єднувалися навколо єдиного політичного центру; недоторканність особи та її відповідальність лише перед судом; ревізія захоплених старшиною земельних маєтків та скасування всіх тягарів, накладених на простий народ; право­слав'я проголошувалося державною релігією, а також передбачалася ав­токефалія української церкви при формальному підпорядкуванні констан­тинопольському патріархові тощо.

Отже, Конституція Орлика певною мірою була демо­кратичною, ліберальною. Вона стала видатною пам'яткою суспільно-політичної думки України XV III ст.

трактат “Вивід прав України” (1712) П.Орлика

У своєму "Виводі прав України" П. Орлик, обстоюючи право на незалежність і соборність українських земель, звертається до суті тогочасного міжнародного права, виступаючи проти його неправильних концепцій. Він говорить, що іноземні держави не повинні санкціонувати і потурати насильству сильної держави над слабшими. Вказані думки П. Орлика яскраво свідчать про його високий освітній рівень, правову і політичну культуру, що в його особі Україна мала визначного громадсько-політичного діяча.

Трактат Пилипа Орлика «Вивід прав України» найімовірніше належить до 1712 р., коли укладення Прутського миру не задовольнило українську політичну еміграцію, не виправдало її надій. Тоді Орлик, як уже зазначалось, у контакті з французькою та шведською дипломатією повів енергійну акцію за розрив Прутського договору й за нову війну з царем. Цей рукопис готувався до друку (невідомо, чи був надрукований) з метою ознайомлення європейської громадської думки з історією українського питання та його місцем у відносинах європейських країн. Ідея суверенної, вільної, єдиної й незалежної соборної України пронизує увесь зміст твору.

У фактичній своїй частині виклад не завжди можна назвати вдалим, факти й дати нерідко переплутані. Писав Орлик, перебуваючи в еміграції, не маючи відповідних джерел, документів. Водночас цей твір за своєю загальною концепцією є видатним явищем у розвитку української державної ідеї. Політичні ідеали Пилипа Орлика ґрунтувалися на принципах християнства, справедливості та гуманізму, мали прогресивний характер, відповідали принципам розвитку європейської цивілізації. У політичному відношенні ці ідеали апелювали до європейських держав, закликали їх не допустити московської експансії, що загрожувала європейській рівновазі.

З цією метою складає «Вивід прав України». Не лише у ті часи, а й сьогодні значення цього документа не оцінене належним чином. Адже, на жаль, право на незалежність і суверенність України доводиться засвідчувати і в наші часи. «Вивід прав України» необхідно вважати й першим узагальненням історичних подій в Україні, яке не було уражене концепцією «єдиної і неділимої Росії».

Важливою була і констатація того факту, що коли Україні не буде надано незалежність від Росії, то Європа і кожна з її держав «легко зрозуміють небезпеку для свободи Європи від такої агресивної держави». Як засвідчила наступна історія, Орлик був і тут правий. Адже протягом століть Російська імперія лишалася жандармом Європи.