54. Етикетні мовні формули в документах дипломатичного листування.

Дипломатичне листування вимагає від виконавця високої майстерно­сті, фахового досвіду, глибокого розуміння проблеми, що є предметом листування, високої мовної компетенції. Водночас, дипломатичне листу­вання є досить консервативною сферою дипломатичної практики, і, як правило, передбачає дотримання традиційних правил дипломатичного протоколу. Під час складання дипломатичних документів важливо також враховувати лінгвістично-краєзнавчі особливості кореспондентів.

        Обов'язковим складовим елементом багатьох дипломатичних доку­ментів є так звані протокольні формули , які задають тональність всьому документові. Існують декілька синонімічних словосполучень, які викорис­товують для їхнього найменування - трафаретні або клішовані форму­ли ввічливості, компліменти, етикетні мовні формули. Про їхню роль в дипломатичному листуванні опосередковано свідчить існуючий поділ відповідних документів на такі, що містять або ні трафаретні формули ввічливості. До перших належать особисті і вербальні ноти, приватні ли­сти напівофіційного характеру, послання глав держав та урядів, теле­грами, до других - меморандуми і пам'ятні записки.

           Трафаретні формули ввічливості в документах дипломатичного листу­вання - це стандартизовані мовні звороти, сформовані у результаті одно­типності неодноразово повторюваних ситуацій у практиці дипломатичної комунікації. їхня перевага полягає в тому, що вони вимагають мінімально­го напруження при сприйманні і прискорюють процес складання докумен­ту, дозволяючи не витрачати зусиль на пошук відповідних форм вислову. З іншого боку, практика користування готовими мовними формулами для вираження подібного змісту у стандартних комунікативних ситуаціях ство­рює сприятливі умови для закріплення нормативного характеру міжсоціу- мної взаємодії. Це дозволяє шляхом відхилення від загальноприйнятих протокольних формул - в сторону більш теплих або більш офіційних змі­нювати тональність дипломатичних текстів. Але, щоб вловити ці нюанси, необхідно знати норму, звичайну для даного виду документа.

      Звичайно, існування трафаретних формул ввічливості, це і данина іс­торичній традиції. Так, як було зазначено вище, протягом століть в якості єдиних дипломатичних мов людство використовувало латинську, пізніше французьку мови. Не випадково, значна частина формул ввічливості, якими послуговуються у нотному листуванні, обов'язкова для вислов­лення на всіх мовах. З іншого боку, первісним жанром дипломатичного листування були послання монархів, що детермінувало надувічливу то­нальність цих документів, широке застосування компліментів і етикетних мовних формул.

       Протокольні мовні формули покликані імітувати особисте пряме спіл­кування між відправником та адресатом дипломатичного документа. У  структурі мовного етикету можна виділити формули, що вживаються при встановленні контакту між кореспондентами - формули звертань, вітань І компліментів, при підтриманні контакту — формули вибачення, прохан­ий, подяки, подачі інформації тощо, при припиненні контакту - формули прощання, побажання. Це і є власне етикетні мовні формули.

       Після звертання або на початку тексту дипломатичного листування використовуються компліменти - етикетні мовні формули, якими висло­влюється повага до адресата. Комплімент є одним із найдавніших засо­лім мовного впливу, який використовується з метою сприяння встанов­ленню контакту, приязного тону, довіри.