Маркетинг

№ п/п	Показник	Коеф. чутлив.	Підприємства
			“Квант”	“Осіріус”	“Баст”	“Нега”	“Сет”
1	Обсяги постачань на внутрішній ринок, тис.т	1,2	10903	5860	7890	6080	8646
2	Місце в експорті, тис.т	1,15	1350	5680	1305	840	1544
3	Фінансування рекламної діяльності, % до загальних витрат підприємства	1,15	0,012	0,11	0,008	0,002	0,132
4	Фірмовий стиль (розвинуті напрямки), од.	1,15	4	6	3	2	5
5	Ціна за одиницю продукції, грн.	1,1	36,2	34,02	35,4	36,8	34,66
6	Витрати на інноваційну діяльність, тис.грн.	1,25	1750	3680	2950	1354	2328

Таблиця 3.6

ФІНАНСИ

№ п/п	Показник	Коеф. чутлив.	Еталон	Підприємства
				“Квант”	“Осіріус”	“Баст”	“Нега”	“Сет”
	Коефіцієнти ліквідності:
1	Коефіцієнт поточної оцінки	1,05	2-3	2,99	2,53	2,36	2,67	2,98
2	Коефіцієнт критичної оцінки	1,1	2-3	2,87	2,38	2,17	2,53	2,86
3	Оборот матеріально-товарних запасів	1,05	1-5	4,91	4,48	4,36	4,33	4,87
4	Термін погашення дебіторської заборгованості	1,05	до 60 днів	1,07	1,63	4	1,19	1,5
	Коефіцієнти рентабельності:
5	Рентабельність продажу	1,15	> 10 %	4,5	10,4	10,1	3,7	6,2
6	Рентабельність активів	1,05	> 20 %	24,1	20,3	21,1	19,2	23,9
7	Рентабельність власного капіталу	1,1	близько 100 %	110,86	87,29	67,52	78,72	107,55
	Показники ефективності:
8	Оборотність активів	1,1	3-7	0,19	0,51	0,47	0,19	0,25
9	Прибуток на одного працюючого, тис. грн.	1,05	1,54	1,7	1,1	1,2	1,5	1,6
10	Виторг на одного працюючого, тис. грн.	1,05	39	54	32	33	38	52
	Коефіцієнти залежності:
11	Коефіцієнт заборгованості	1,1	до 0,7	0,04	0,03	0,62	0,31	0,11
12	Коефіцієнт капіталізації	1,15	до 10	4,6	4,3	3,2	4,1	4,5

Методичні вказівки щодо виконання

практичного завдання 2

Практичне завдання 2 потребує від студентів навичок проведення графоаналітичного аналізу потенціалу підприємства на базі його комплексної оцінки.

Алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства «квадрат потенціалу».

1. Вихідні дані подаються у вигляді матриці (Аij), тобто таблиці, де по рядках записані номери показників (i = 1,2,3,..., n), а по графах - назва підприємств, що розглядаються (j = 1,2,3,..., m).

2. За кожним і-показником знаходиться його найкраще значення та проводиться ранжування підприємств із визначенням зайнятого місця при урахуванні коефіцієнта чутливості.

3. Для кожного підприємства знаходиться сума місць (Рj), отриманих у ході ранжування за формулою

де аij – результат множення коефіцієнта чутливості заі-показником на зайняте місце, визначене при ранжуванні підприємства заі-показником.

4. Отримана в ході ранжування сума місць (Рj) трансформується у довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства. Квадрат потенціалу підприємства має чотири зони відповідно розділам (k), які застосовані у розглянутій системі показників, та чотири вектори (В), що створюють його (рис.3.1).

Довжина векторів, що створюють квадрат потенціалу підприємства (Вk, де k =1,2,3,4), знаходиться за допомогою формули

(

де m – кількість підприємств, які розглядаються.

Рис. 3.1. Квадрат потенціалу підприємства.

5.Визначивши довжину всіх векторів, створюється квадрат потенціалу підприємства та робляться відповідні висновки.

Графоаналітичний метод аналізу, названий “Квадрат потенціалу”, дозволяє системно встановити кількісні та якісні зв'язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на основі цього своєчасно обгрунтувати та реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства. Він має декілька особливих теоретичних аспектів, які необхідно враховувати при обгрунтуванні управлінських рішень.

1. Форма квадрату потенціалу може бути двох типів. Перший тип має правильну форму квадрату (тобто вектори що створюють його повинні бути рівними або близитися до цього) і якщо в результаті аналізу ми будемо мати фігуру візуально близьку до квадрату, то розглянуте підприємство має збалансований потенціал, що є основою успіху його діяльності. Другий тип має викривлену форму квадрату, причина цього може бути двояка: один вектор розвинутий більше другого (хворобливий вектор) або усі вектори розвинуті по різному (дисгармонія векторів). Якщо підприємство має другий тип форми квадрату то його підприємницький потенціал потребує негайних перетворень що приведе до покращання збалансованості елементів потенціалу.

2. Потенціали підприємств можуть бути класифіковані за розміром як великі, середні та малі. Великий потенціал мають підприємства, коли довжина векторів, що створюють квадрат його потенціалу, знаходиться в межах від 70 до 100 умовних одиниць; середній - в межах 30-70 у.о.; малий - до 30 у.о.

3. Зовнішній контур квадрату окреслює можливості підприємства для розвитку потенціалу до оптимальних параметрів.

5. Другий та третій вектори квадрату потенціалу («Організаційна структура та менеджмент» та «Маркетинг») виступають передумовою подальшого розвитку потенціалу підприємства.

6. Четвертий вектор - «Фінанси» є результативним, який характеризує успішність функціонування підприємства.

Існує зв'язок між формою та розміром квадрату потенціалу підприємства і його життєвим циклом. Його представлено на рис.3.2.

Ф

о

р

м

а

к

в

а

д

р

а

т

у

Рис. 3.2. Зв'язок форми та розміру квадрату потенціалу з його життєвим циклом.

З рис. 3.2 видно, що на першій стадії – “стадії розвитку”, знаходяться підприємства з формою потенціалу другого типу та розміром, який перетворюється від малого до середнього за час проходження стадії. На другій стадії – “стадії успіху”, розташовані підприємства, форма потенціалу яких належить до першого типу, а його розмір перетворюється з середнього до великого. Стадія занепаду свідчить про негативні явища, що відбуваються з потенціалом підприємства, а саме: про перехід до другої форми потенціалу та зменшення його розміру від великого до середнього, а потім і до малого.