- •1. Предмет і метод загальної теорії д і п
- •2.Функції теорії держави і права
- •3.Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права.
- •5.Поняття та ознаки держави.
- •7. Загальна характеристика Конституції України 1996 р.
- •11. Поняття та класифікація функцій держави
- •15.Поняття та елементи форми держави.
- •12.Внутрішні функції держави: поняття і зміст.
- •13.Зовнішні функції держави: поняття та зміст
- •14.Форми та методи здійснення функцій держави.
- •16.Типи держав: формаційний та цивілізаційний підходи.
- •17.Поняття та види форми правління.
- •18 Поняття та види форми державного устрою.
- •21.Механізм держави: поняття, ознаки та принципи діяльності.
- •23. Принципи організації та функціонування апарату держави
- •24 Поняття та ознаки органів держави
- •25 Види органів держави.
- •28 Співвідношення правової держави та громадянського суспільства.
- •29 Доктрина держави загального добробуту
- •31. Основні положення теорії плюралістичної демократії.
- •32 Теорія елітарної демократії
- •33 Поняття та види дисципліни
- •35. Поняття та ознаки права у його нормативному розумінні
- •36.Принципи права, їх види та характеристика.
- •38 Аксіологічне праворозуміння
- •39 Поняття та структура суб'єктивного права
- •40 Поняття і види соціальних норм, їх основні властивості
- •41 Види норм права
- •42.Структура норми права
- •43 Норма права і стаття нормативно-правового акту (аспекти співвідношення).
- •44 Співвідношення норм права з нормами моралі.
- •45 Право, економіка, політика: взаємозв'язок і взаємодія.
- •46.Поняття та характеристика елементів системи права.
- •47 Поняття та структура системи законодавства.
- •50.Суб'єкти та види правотворчості. Законодавча ініціатива.
- •51 Принципи та стадії правотворчого процесу
- •52 Поняття і види форм /джерел/ права.
- •64.Поняття і види тлумачення норм прана за суб'єктами
- •54 Закон та його види.
- •55 Підзаконні нормативно-правові акти: поняття та класифікація.
- •57 Дія нормативно-правових актів у часі
- •58 Поняття та форми реалізації норм права.
- •59 Застосування норм прана як особлива форма їх реалізації.
- •60 Стадії застосування норм прана
- •61 Вимоги щодо правильного застосування норм права
- •62 Поняття та види правозастосовчих актів
- •65 Способи тлумачення норм права
- •66 Тлумачення норм права за обсягом
- •67 Акти тлумачення права, їх види
- •68 Прогалини в законодавстві і шляхи їх усунення.
- •69.Поняття та види правовідносин.
- •82.Поняття, ознаки та функції юридичної відповідальності.
- •90.Правова культура: поняття та характеристика структурних елементів.
- •70 Структура правовідносин
- •71 Зміст правовідносин
- •72.Об'єкти правовідносин: поняття, види
46.Поняття та характеристика елементів системи права.
Система права - це внутрішня будова права як системи правових норм. Внутрішня форма (структура) права характеризується:
1) єдністю його складових частин, що зумовлюється системою суспільних відносин, які визначають зміст правових норм, утворенням і чинністю останніх на основі єдиних принципів, можливістю застосування заходів примусу з боку держави, волею більшості населення і т. ін.;
2) диференціацією права на відносно відокремлені складові частини у вигляді певних об'єднань правових норм (галузі та інститути права);
3) наявністю різних видів зв'язків норм права та їх об'єднань між собою (соціальних, ідеологічних, юридичних, державних та ін.).
Внутрішня будова права має складний характер і може бути виявлена за допомогою різних критеріїв:
І. За характером і змістом впливу норм права на суспільні відносини правові норми поділяють на :
- регулятивні ;
- та охоронні групи правових норм.
ІІ. За соціальними зв'язками, що регулюють норми права:
- координаційні (на засадах рівності суб'єктів);
- субординаційні (на засадах підлеглості).
ІІІ. Найбільш поширеним є об'єднання норм права у певні угруповання на основі особливостей предмету і методу правового регулювання. У цьому випадку внутрішню структуру (форму) права складають:
- міжгалузеві комплекси;
- галузі;
- підгалузі;
- інститути права.
Міжгалузеві комплекси - об'єднують в собі деякі галузі, підгалузі, інститути права. До міжгалузевих комплексів слід віднести морське, природоохоронне право. Вони об'єднують групи норм цивільного, адміністративного, процесуального, кримінального права та ін.
Галузь права - це складова частина системи права, відносно самостійна сукупність його норм, об'єднаних загальністю предмету і методу правового регулювання. Галузь права поділяється на підгалузі та інститути права.
Підгалузь права - це складова частина галузі права, яка об'єднує норми права, що регулюють суспільні відносини певного виду. Я к приклад підгалузі цивільного права є авторське і винахідницьке право, фінансового - банківське право.
Інститут права - це таке угруповання норм права певної галузі чи підгалузі, що регулює конкретний вид чи сторону однорідних суспільних відносин. Наприклад, у цивільному праві є інститут права власності, норми якого регулюють відносини власності.
47 Поняття та структура системи законодавства.
В юридичній літературі розрізняють поняття "система права" та "система законодавства" які не є тотожними і характеризують правову норму та способи її зовнішнього виразу.
Система права - це внутрішня структура права, що характеризується певним співвідношенням таких елементів як норма права, інститут права та галузь права.
Система законодавства - є зовнішнім виразом права і характеризується як система нормативних актів.
Норма права
Інститут права
Галузь права
Інститут - інститут власності
Галузь - цивільне право
В юридичній літературі існують три аспекти поняття "законодавство":
1. Це система нормативних актів, що приймаються вищим представницьким органом держави;
2. Це система нормативних актів, що приймаються вищими органами влади та управління;
3. Це система всіх нормативно-правових актів, що приймаються державними структурами.
Система законодавства має складну структуру і характеризується наявністю трьох рівнів:
1. Вертикальна (ієрархічна) структура законодавства - характеризується розміщенням нормативних актів в залежності від їх юридичної сили.
48.
Отже, система законодавства - це система нормативних актів, особливості співвідношення яких визначається такою категорією як "структура законодавства."
Тема
Системи права і законодавства є взаємодіючими, але різними явищами.
СПІЛЬНІ РИСИ:
1. Системи права і законодавства будуються на єдиних принципах;
2. Залежать від особливостей устрою держави;
3. Відображають національні особливості держави;
4. Охороняються державою в рівній мірі.
49
Нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Іншими словами, нормативно-правовий акт — це документ, прийнятий у визначеному порядку компетентним державним органом, у якому містяться норми права.
У нашій правовій системі нормативно-правовий акт є основним джерелом права.
Систематизація — це впорядкування нормативно-правових актів з метою зручності в користуванні, внесення коректив в них і пристосування до змін, які відбулись в економічному і політичному житті суспільства, заміна старих, відживших нормативних актів новими, комп'ютеризація їх.
Систематизація законодавства почала проводитись давно. Історії відомі чотири головних види систематизації: консолідація, інкорпорація, кодифікація, створення Зводу законів.
Консолідація — це поєднання, об'єднання нормативних актів різних епох і пристосування їх до нових економічних і політичних відносин. Так, в багатьох країнах Європи в XVI—XVII століттях відбулася рецепція (пристосування) римського цивільного права до нових відносин. Консолідація широко використовувалась в Англії.
Інкорпорація — це така систематизація нормативних актів, яка не вносить ніяких змін в зміст норм права цих актів.
Вона може проводитись з різних підстав: хронологічно — по роках видання, по сферах правового регулювання, по галузях права тощо.
Інкорпорація може бути за юридичною силою: офіційною (державною), неофіційною — кожна організація чи юрист самі проводять систематизацію.
За обсягом вона може бути: генеральна (загальна), галузева, міжгалузева, спеціальна (по інститутах права).
За критерієм об'єднання нормативних актів: предметна, хронологічна, по суб'єктах (хто приймав ці акти).
Кодифікація — це така систематизація або впорядкування нормативних актів, яка пов'язана із переробкою їх змісту. Кодифікація в зв'язку із цим може бути тільки офіційною.
За обсягом вона може бути: галузева, міжгалузева, спеціальна;
за формою вираження: основи законодавства, кодекси, статути, закони, положення тощо.
Звід законів — це така систематизація, яка включає всі види систематизації (інкорпорацію, кодифікацію), в т.ч. і прийняття нових актів, яких не було раніше.
